14 червня понад 50 людей здали кров в обласному центрі служби крові. Про це розповіла лікарка-методистка медзакладу Любов Грицишин. Серед тих, хто сьогодні вирішив здати кров – люди, які є донорами більше 20 років. У Всесвітній день донора крові своїми історіями вони поділились із журналістами Суспільного Карпати.
Любомир Стахів – сьогодні перший відвідувач центру крові.
Спочатку чоловік здає кров для визначення вмісту гемоглобіну та лейкоцитів. Опісля, йде до лікаря-терапевта, який визначає стан здоров’я донора. Далі, за декілька хвилин до процедури чоловік, п’є чай з печивом.
Любомир здає кров не вперше – він став донором у 2012 році. Розповідає, що навіть під час карантину двічі приходив здавати кров. Сьогодні чоловік вперше стане донором плазми.
Читайте також: Прикарпатський військовослужбовець здавав кров майже сотню разів
"Кров цільно я можу здавати з 22 числа, бо є певний проміжок. А сьогодні хотів прийти, бо це для мене теж свято. Є люди потребуючі. Я завжди здаю. Якщо не потрібно нікому, то на дитячу, на АТО, і просто на лікарні відправляють, заготовлюють кров. Група така поширена, що це, обов’язок кожного", – розповідає Любомир Стахів.
Під час здачі плазми, каже чоловік, почуває себе добре. Щоб не паморочилася голова – зранку завжди снідає. Перед здачею крові не можна їсти нічого жирного, розповідає завідувачка відділу заготівлі крові Ірина Стецев’ят, але снідати перед процедурою, каже – потрібно завжди.
"Дуже часто люди плутають здачу крові зі здачею аналізу крові. Тут головне прийти виспаними, не вимученим, добре себе почувати. І обов’язково – снідати, – зазначає лікарка. – І це дуже обов’язково, ми на цьому наголошуємо, бо часто люди приходять голодні і потім себе можуть трошки погано почувати".
У спеціально відведеному кабінеті донори здають тромбоцити. Готують ці компоненти на замовлення для онкохворих людей, бо зберігати їх можна лише п'ять днів. За словами Ірини Стецев’ят, здавати тромбоцити можуть не всі, а лише чоловіки віком від 20 до 45 років.
"Трошки є брак донорів. Дехто боїться здавати, бо ще є стереотипи якісь старі, що може щось статися, – мовить Ірина Стецев'ят. – У нас все абсолютно стерильно. Системи – закриті, стерильні, одна система – на одного донора. На рахунок цього можна не хвилюватися".
Ігор Свінцицький вперше став донором крові у 1994 році.
Сьогодні чоловік здає тромбоцити. Каже, прийшов сюди, бо йому зателефонували люди, яким необхідні ці компоненти: "В мене є достатня кількість (тромбоцитів – ред.) при аналізах і людям потрібно. Мушу здати – не шкода. Так – ніби кров очищується, кажуть, що оновлюється кров, це дуже добре для організму".
Кров для вагітної дружини свого колеги здає сьогодні Сергій Балан.
Чоловік каже, що стає донором крові не вперше: "Стараюсь раз на пів року. Ну це і для організму добре, тому що оновлюється кров. І, можливо, моя кров комусь потрібна буде, щоб врятувати життя".
Щодня в центр крові приходить від 20 до 40 людей, каже лікарка-методистка Любов Грицишин. Сьогодні ж здали кров понад 50.
"Потреби у крові завжди є. Ми робимо запаси, але ці запаси треба поповнювати, позаяк кров зберігається не так довго, як нам здається. Еритроцити зберігаються 42 дні, – говорить Любов Грицишин. – Але спланувати, скільки треба тієї чи іншої групи крові, ми не можемо, тому що настає такий момент, що стається катастрофа чи в пологовому будинку, чи автокатастрофа".
Сьогодні, для всіх донорів у центрі крові підготували подарунки – чай, мед і чашку.
Що відомо
- До Дня донора понад 200 прикарпатців здали кров упродовж тижня
- "Крапля крові дарує життя". У Прикарпатському центрі служби крові стартувала благодійна акція
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
