"П'ятисотими", за аналогією з "двохсотими"Загиблий — військовий сленг, від "вантаж 200" — напису на авто, яким перевозять загиблих та "трьохсотими" Поранений , військовослужбовці роти розвідки 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади стали називати окупантів, які відмовляються йти на смерть, а їх змушують прив'язуючи до дерева. Наразі підрозділ працює на Лиманському напрямку. Як українські бійці слухають розмови російських окупантів, відстежують їх за допомогою дронів, які дані про супротивника можуть дізнатися, як росіяни знищують своїх і що називають "посадкою безногих" — у матеріалі.
Військовослужбовець роти розвідки 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Іван розповідає, під час прослуховування розмов російських окупантів збирають інформацію, яка допоможе в бою.
"Ми чуємо абсолютно все і знаємо про кожного практично все. Ми виявляємо місце знаходження і передаємо далі іншим суміжним підрозділам, які вже займаються вогневою роботою по ворожій піхоті. Можна інформацію й от і до отримувати. Приклад, як вони дружині передають привіт і розповідають: живий чи неживий. До того як збираються підрозділи, як ходять до туалету, що їдять, як голодують", — каже Іван.
Не їдять по кілька днів, бо немає забезпечення, відправляють російських на штурми з відірваною рукою та вбивають свої за відмову йти в бій — такі розмови окупантів постійно чують, додає Іван.
"Йому руку відірвало, чули, а йому кажуть: "У тебе ж друга ціла? Йди штурмуй". Вони там подихають всі, вони там всі дохнуть. Вони не їдять, тому що забезпечення немає, "трьохсотих""300" - поранений, "200" - загиблий. військовий жаргон вони не виносять", — розповідає військовий.
"Вони прив'язують до дерева тих хто відмовляється — "п'ятсотих"відмовник або дезертир у російських військових. Вони їх вже записують як безвісти зниклих, прив'язують до дерева в жертву "Бабі Язі". Вони його там і залишають, він там і подихає, або свої ж можуть пристрелити. Командирам без різниці. Прийдуть новенькі. Відправлять наступних. Постійне поповнення йде", — говорить Іван.
Далі, отримавши інформацію, працює Вадим. За допомогою дронів відстежує російських окупантів.
"Я швидко чіпляю "скид", вішаю якийсь зі снарядів і різко лечу туди, щоб запобігти його проходженню далі. Використовую, вочинаючи з ВОГуламковий боєприпас для гранатометів, будь-яких розмірів та закінчуючи гранатами різного виробництва, різних сил та можливостей при розриві гранат", — пояснює військовослужбовець 60 окремої механізованої бригади Вадим.
Працює Вадим на відстані від трьох до семи кілометрів, розповідає, ураження окупантів з дрона сильно залежить від погоди.
"Ідеально, коли штиль, навіть коли легкий вітер. Коли сильний вітер, хоч, звичайно, і важко нести снаряд і вести розвідку, тому що вітер з'їдає заряд батареї, але при цьому робиш свою роботу максимально, скільки дозволяє відстань і на скільки вистачить батареї і яка стоїть задача", — говорить Вадим.
До початку повномасштабної війни Вадим працював водієм, у війську не служив. Жалю до окупантів, каже боєць, не має, просто виконує роботу.
"У мене була така посадка у житті — "посадка безногих". Що не "скид" — залишалася людина без ноги. До чого в мене має бути жаль? Я б зараз собі спокійно жив своїм життям, як і всі мої хлопці. Який у мене може бути жаль, коли я витрачаю час на те, що зараз йде ця війна. Замість жити й радіти життю. До чого у мене може бути жаль? Абсолютно ніколи його не було", — каже боєць.
Працюють розвідники на Лиманському напрямку.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
