За 20 кілометрів від лінії фронту, у селі без електроенергії та газу. Володимир та Ольга живуть самі на всю вулицю, решта сусідів повиїздили. Загалом у Щуровому Донецької області залишилося 30 людей.
У двір подружжя було влучання. Попри це родина не опускає рук: купили генератор, тримають теплиці, живуть надіями на майбутню весну та врожай.
Як виживають та про що мріють — Ольга й Володимир розповіли Суспільне Донбас.
Володимир Красногрудь — житель Щурового, що поблизу Лимана на Донеччині, показує генератор і розказує, що умикає його вечорами по буднях — завдяки цьому у домівці є світло. У селі, що третій рік без електроенергії через перебиті обстрілами з боку армії РФ комунікації, це — справжній скарб, наголошує чоловік. Придбати обладнання допоміг син.
"Тепер нам трошки легше. Заряджаємо телефони. Заряджаємо все, що маємо", — каже житель Щурового.
Дружина Володимира Ольга показує хату. Стіни в коридорі побиті уламками снарядів. Всередині — світло, топиться пічка.
"Оце ми так живемо. Такий Новий рік у нас, хоч трошки, а веселіше на душі. Допомагає староста. А так — що купляємо, що самі: де яку дровину знайдемо. Дрова є в нас", — говорить жінка.
За словами Ольги, у селі немає аптеки й лікаря, автобуси не ходять. В евакуацію виїздили, але повернулися, більше — не планують.
"2900 гривень дідусь отримує, я — три сімсот. Куди нам їхати? Ми виїжджали. У 2022 році, в травні. Ми були в Кривому Розі, у сина, син винаймав квартиру, були. Але душа вмирає і плаче за домом. Вмирає і плаче. Я кожен день, я їм набридла: "Додому!", — згадує жителька Щурового Ольга Хренова.
В евакуації були рік. Коли повернулися, розповідає жінка, землю засадили городиною і зібрали урожай.
"Ми раді, що ми вдома. Наша земля… Ми стільки у 2024 році закривали, у нас стільки всього вродило. Завдяки генератору ми качали воду й поливали. І картопля, і огірки. Ну все-все-все. Овочі всі в нас", — говорить Ольга.
Жінка розповідає: зараз вони живуть надією на мир та майбутній урожай.
"У нас теплиці стоять. Вітром плівку порозривало. Сію сама насіння. Все зібрано за літо — помідорчики — те, що нам подобалося — зібрали. Картопля відібрана на посадку. Звичайно, сподіваємося, аякже. І город скопаний, підготовлений", — розповідає жінка.
Ольга та Володимир кажуть: побут вони налагодили, можна жити, якби не обстріли. Щурове зараз — за 20 кілометрів від фронту.
"Кожен Божий день, особливо зараз. Ось, не дай Боже. Хата трясеться, вікна, двері, ми вскакуємо. Пообіймалися, один до одного притиснулися, сидимо собі. Тим не менше, виживаємо якось, все своє, крутимося з бабусею вдвох", — ділиться Володимир Красногрудь.
У прифронтовому Щуровому наразі, окрім Ольги та Володимира, залишається 28 людей. Це удесятеро менше, ніж до повномасштабної війни.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
