Російські війська полюють на українських артилеристів і їхню техніку. Про свою роботу на пусковій установці "Град" розказали військовослужбовці 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка тримає фронт на Донеччині, — репортаж.
Щотижня на обслуговування бойової машини артилеристи витрачають півтори-дві години, розповідає військовослужбовець Андрій.
"Водії обслуговують по своїй частині, підливають всілякі рідини. А по артилерійській частині — основний зрив штопорів, для того, щоб снаряди трималися, коли ми їдемо, вони не вилітали", — пояснив військовослужбовець 59 окремої мотопіхотної бригади Андрій.
Після сигналу на планшет, команда — "по машинах". Розрахунок РСЗВ "Град" збирається на бойовий виїзд. Неподалік вогневої позиції першим розгортається бусоліст (навідник бусолі — ред.), наводить машину по отриманих координатах. Артилеристи готують пускову установку до роботи.
Цілі розрахунок отримує залежно від інтенсивності боїв та просування росіян на напрямку, додає командир бойової машини Володимир.
"Від сторони Авдіївки до Красногорівки, по цій межі їздимо. Зараз в нашому напрямку багато рухаються, нам працювати часто доводиться. Ми цілодобово працюємо. Зараз, на цей момент всього вистачає, намагаємось відбивати всі штурми по командах", — говорить командир бойової машини, боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади Володимир.
Після виїзду головне — добре заховати бойову машину, додає боєць.
"Машин таких звичайних вони багато бачать, то вони на них не сильно реагують. А тут летиш тим SuperCam (російський розвідувальний дрон — ред.), а тут раз — "Град". Бачте, я чекаю поки машина заскочить, щоб скоріше сховалась", — говорить Володимир.
Найбільшу загрозу пусковим системам несе російська артилерія, яку наводять безпілотники, говорить Володимир.
"Якщо нас засікає дрон, для них жирна ціль, вони намагаються нападати на нас всю дорогу, щоб ми ніде не сховалися, не застоялись", — говорить Володимир.
За словами військовослужбовця 59 окремої мотопіхотної бригади Андрія, найстрашніше — їздити на нові вогневі позиції.
"Коли нова позиція вогнева — оце найстрашніше їздити. Тому що не знаєш місцевості, що там може бути, пристріляно воно чи не пристріляно", — ділиться військовослужбовець 59-ї бригади Андрій.
Чоловік додає: часто доводиться міняти вогневі позиції й так звані схованки, аби не потрапити під удар артилерії російських окупантів.
"Намагаємось часто, щоб з однієї не стріляти, тому що потім знов доведеться шукати нові. Чим частіше ми стріляємо з однієї, тим легше противнику нас знайти", — розповів Андрій.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
