Під час ракетного удару по Краматорську вночі 7 січня були пошкоджені два заклади освіти та вісім багаквартирних будинків. Один з них — будинок, в якому створене ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). Загалом у місті російськими снарядами понівечені понад 380 будинків, з них 26 — належіть об'єднанням співвласників. Суспільне розбиралось, як у Краматорську ремонтують житлові будинки після обстрілів, скільки грошей з міського бюджету витратили та чи допомагає місцева влада саме ОСББ відновлювати оселі.
Скільки у Краматорську витратили на ремонт будинків після обстрілів
За інформацією Краматорської військової адміністрації, у місті налічується 948 багатоквартирних будинків, з них 386 пошкоджені обстріламиДані на 4 квітні 2023 року.. Ще три майже повністю зруйновані, повідомили у Краматорській МВА на запит Суспільного.
Там відповіли, що на 1 березня з міського бюджету виділили 13,78 мільйона гривень на проведення капітальних ремонтів покрівель у шести багатоквартирних будинках. У десяти будинках провели поточні ремонти на загальну суму 4,64 мільйони гривень.
Загалом у Краматорську є 84 будинки, які в управлінні ОСББ. 26 таких будинківДані на 4 квітня 2023 року. зазнали пошкоджень у результаті обстрілів з боку російської армії. Як йдеться у відповіді, ремонтували коштом бюджету два будинки ОСББ.
"Восени 2022 року в одному з таких будинків проведено поточний ремонт покрівлі за кошти місцевого бюджету на суму 80 тисяч гривень", — повідомили Суспільному в Краматорській МВА.
"На теперішній час виділені кошти з міського бюджету у розмірі 4,8 мільйона гривень на проведення капітального ремонту покрівлі багатоквартирного будинку ОСББ, пошкодженого у результаті ракетного обстрілу міста 1 лютого 2023 року", — додали в МВА.
Будинку, що був під обстрілом 7 січня, в переліку немає.
Голова ОСББ цього будинку Людмила Сахно розповіла Суспільному, як у Краматорську працюють ОСББ в умовах війни та чи допомагає їм місцева влада долати наслідки обстрілів.
Єдине про що нам повідомили — це про відключення ліфтів
З перших днів повномасштабного вторгнення, за словами Людмили, міська влада не повідомила голів ОСББ, як вони мають діяти у разі надзвичайних ситуацій, от як обстріл будинку.
"Кілька днів міська влада мовчала, тобто до нас не були доведені нові алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях. Дуже довго нам нічого не повідомляли, для мене це було дуже дивно. До мене, як до голови ОСББ, не було нічого доведено. І в чатах ОСББ теж нічого не писали – у нас є контакт-центр з містом, де нам повідомляють різну інформацію. Ми (голови ОСББ Краматорська — ред.) спілкувались між собою, єдине про що нам повідомили – це про відключення ліфтів 24 лютого. Комунікація вже почалась десь під кінець року, але вона не була активною", — згадує Людмила.
У відповідь на запит Суспільного Донбас у Краматорській МВА відповіли, що через те, що більшість голів ОСББ Краматорська наразі виїхали з міста до більш безпечних регіонів, комунікація з ними здійснюється "за допомогою телефонного зв'язку та інтернет листування".
Ніч. 7 счня. -15 градусів
На момент ракетного удару по житловому кварталу Краматорська у будинку Людмили Сахно родини жили у 20-х квартирах зі 144-х.
"І ось вночі 7 січня, коли прилетіло поряд з моїм будинком, я одразу написала в контакт-центр: напишіть мені, будь ласка, мій алгоритм дій у цій ситуації. Як мені допомогти мешканцям будинку. На що мені написали якісь банальні відписки, які ні до чого не призводили. Єдине, що зробила міська влада, це на наступний день нам видали плівку, щоб закрити розбиті вікна. Далі ми все робили самі. Добре, що в нас такі члени правління будинку, які були на місці і швидко сконсолідувались", — розказала голова ОСББ.
Закрити плівкою вікна у квартирах, мешканці яких виїхали в евакуацію, члени ОСББ змогли оперативно завдяки активним мешканцям.
"Вони розуміли, що якщо вони зараз не закриють вікна, а тоді був мороз -15, то замерзнуть всі комунікації. Вони максимально включились, познаходили ключі тих, хто виїхав. І за дві доби у нас були ключі від всіх квартир, в яких були пошкоджені вікна", — згадує Людмила.
За словами жінки, у контактному центрі їй надали телефони, за якими мешканці будинку можуть звертатися по допомогу.
"7 січня, коли це сталось, я в контактному центрі запитала про алгоритм моїх дій, як я можу допомогти мешканцям свого будинку, куди їм звертатись, то мені видали список телефонів. Я його закинула у наш будинковий чат, люди почали туди дзвонити. Там їм відповідали, що звертайтесь до голови ОСББ", — розказує Людмила.
У відповідь на запит Суспільного Донбас у Краматорській міській військовій адміністрації відповіли, що власникам пошкоджених квартир та будинків у наслідок обстрілів надають безкоштовно плівку та плити ОSB для закриття вікон. Ці матеріали міська адміністрація отримує від міжнародних благодійних організацій. Інші витратні матеріали та вартість робіт власники житла покривають самостійно.
"Також власники житла можуть отримати матеріальну допомогу від управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за пошкоджене майно. Розмір такої допомоги визначає комісія після проведення відповідного обстеження", — йдеться у відповіді на запит Краматорської МВА.
Як розказала голова ОСББ власники однієї з квартир її будинку звернулись по таку допомогу до УТСЗН.
"У мене була одна квартира, у людей не було ні грошей, ні можливостей самостійно закрити вікна. Ці люди пішли в УТСЗН написали заяву, що їм потрібна допомога. Десь через тиждень-два прийшла комісія, до того часу ми силами ОСББ закрили вікна, подивилась і сказала, що допомогти вони нічим не зможуть, звертайтесь до голови ОСББ. Ми вам виділили плівку, і цього достатньо", — розказує Людмила.
Як би у нас був запас плівки, то ми б ще вночі закрили всі вікна
Як розказала Людмила, своїм досвідом ліквідації наслідків обстрілу вона поділилась зі своїми колегами — головами ОСББ.
"І вже коли ракета влучила у будинок по вулиці Марата (1 лютого армія РФ обстріляла Краматорськ. Одна з ракет влучила у будинок на вулиці Марата, 13 та зруйнувала один з під'їздів — ред.), там також були пошкоджені будинки. В одному з них знесло дах та повибивало вікна. Там голова ОСББ моя знайома, і я їй написала алгоритм, що потрібно робити з номерами телефонів, і скинула вже готовий кейс. Як на мене, це повинна була робити місцева влада, якщо вона турбується про агломерацію, про будинки, людей. Ну ми ж всі разом в одній біді", — вважає Людмила Сахно.
Аби оперативно реагувати на такі виклики, Людмила радить мати запас матеріалів, які дозволять закрити пошкоджені вікна, знати кількість людей, які залишились та дізнатись, де можна взяти ключі від квартир, власники яких виїхали.
"Якби ми мали запас плівки, то ми б ще вночі одразу після удару змогли б закрити більшість вибитих вікон у будинку. А так ми вимушені були чекати до ранку коли відчиняться магазини та ринки. Це я до того, що треба скласти список таких матеріалів і мати їх про запас, щоб оперативно реагувати. Також потрібно мати список, або знати, де у кого можна взяти ключі від квартир, з яких виїхали люди. І звісно ж треба знати в яких квартирах і скільки живе людей, щоб потім знати кого і де шукати, якщо станеться біда", — підсумовує голова ОСББ.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
