Азовсталь: історія будівництва, рекордів та руйнацій

Азовсталь: історія будівництва, рекордів та руйнацій

Азовсталь: історія будівництва, рекордів та руйнацій
Зруйнований бойовими діями металургійний комбінат "Азовсталь". Азовсталь. Фото: УНІАН

Азовсталь у Маріуполі називали містом у місті. Площа комбінату — 11 тисяч квадратних кілометрів, це п'ята частина Маріуполя. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну на заводі працювали близько 11 тисяч людей.

Завдяки своїм підземним приміщенням Азовсталь стала останнім форпостом спротиву українських військових у Маріуполі.

1930-ті: ЧОМУ МАРІУПОЛЬ

Рішення про будівництво одного металургійного заводу у Маріуполі радянський уряд ухвалив 2 лютого 1930 року.

Прокатний стан 3600 на "Азовсталі". Його будівництво почали у 1967 році разом з фахівцями з Чехії. Вага технологічного устаткування стану 3600 майже 70 тисяч тонн, довжина стану становила 1,25 км, а ширина – 288 метрів
Прокатний стан 3600. Його будівництво почали у 1967 році разом з фахівцями з Чехії. Стан виготовляв листи сталі до 28 метрів у довжину і до двох метрів у ширину. Проєктна потужність стану — 1,5 млн тонн на рік. Фото: пресслужба "Метінвест"

З Маріуполя морем найкоротша відстань до Камиш-Бурунського родовища на Керченському півострові, звідки доставляли залізну руду. Залізнична інфраструктура забезпечувала вугілля з шахт Донецького вугільного басейну.

Місце для будівництва обрали на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус. Для прийому залізної руди, яку доправляли морем, побудували порт.

Одночасно на лівому березі Кальміусу, поруч зі старими козацькими станицями, заклали житлові райони для робітників – селище Першотравневе та соцмісто Азовсталь.

Щоби підвозити будівельні матеріали, обладнання та агрегати, через Кальміус побудували залізничний міст. У 1933 році проклали трамвайну лінію з правого берега до середмістя Маріуполя.

Азовсталь
Котлован для фундаменту першої доменної печі. Фото: пресслужба "Метінвест"

За задумом, будівництво Азовсталі мало вирішити проблему "трудової незайнятості". Люди до Маріуполя їхали звідусіль: переважно селяни, яких розкуркулили під час колективізації або вислали до трудових таборів. Бригадирами були молоді люди, які щойно закінчили будівельні інститути.

7 листопада 1930 року був закладений фундамент першої доменної печі. У грудні їх було вже два. Підприємство розросталося: був побудований цех металоконструкцій, пароелектроповітряна станція.

ЛЮБОВ ЯБЛОНСЬКА — ЖІНКА-МЕТАЛУРГ

У 1932 році будівництво доменних печей Азовсталі доручили жінці: "Доменбуд" очолила Любов Яблонська. Вона була першою жінкою-будівельницею доменних печей у світі.

До призначення на Азовсталь Яблонська працювала інженеркою-конструкторкою на Керченському металургійному заводі, де під її керівництвом побудували три доменних печі. На маріупольському металургійному вона пропрацювала до 1939 року.

Любов Яблонська керувала будівництвом перших доменних печей на Азовсталі
Любов Яблонська керувала будівництвом перших доменних печей на Азовсталі. Фото: "Старий Маріуполь"

Завод будувався значною мірою вручну. Будівельники підвозили бетон до котлованів у "грабарках" – возах, в які були запряжені коні. Техніки — автомобілів та екскаваторів — на будівництві майже не було.

У дослідженні про Любов Яблонську історичний сайт Старий Маріуполь описує це так:

Шар за шаром вгризалися лопатами у землю тисячі людей, нескінченна низка возів-"грабарок" відвозила викопаний ґрунт у відвали. Саме так були вириті котловани під самі домни та інші споруди, саме у такий спосіб було прорито судноплавний канал теперішнього азовстальського порту. Коли почалося бетонування фундаментів, люди, обхопивши один одного руками за плечі, від зорі до зорі утоптували бетонну масу, що коливалася під ногами. Пізніше десятки клепальників розпочали з'єднання вручну металоконструкцій в єдине ціле: в ті роки електрозварювання тільки починало пробивати собі дорогу в техніці.

ПЕРША ВИПЛАВКА, ПЕРШІ РЕКОРДИ, ПЕРШІ РЕПРЕСІЇ

12 серпня 1933 року доменна піч №1 видала перший чавун. У 1935 на заводі запустили виробництво сталі. Запрацювала перша у СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч: більшість печей стаціонарні, а хитна — така, що гойдається, потрібна для переробки фосфористих чавунів.

Азовсталь
Техніки на будівництві заводу майже не було, найбільше використовували ручну працю. Азовсталь. Фото: пресслужба "Метінвест"

У 1937 під маховик сталінських репресій потрапив перший директор заводу Яков Гугель. Його звинуватили в участі у "терористичній організації троцькістів та правих націоналістів" і — розстріляли. Загалом у Національному банку репресованих міститься 412 записів про робітників Азовсталі.

У травні 1939 року на Азовсталі встановили світовий рекорд: доменна піч № 3 видала 1614 тонн чавуну за день.

ДРУГА СВІТОВА

Під час Другої світової війни Азовсталь була зруйнована. Спершу радянська влада зіпсувала все, що не встигла евакуювати. Потім нацисти, відступаючи, підірвали домни й мартени, обладнання пароелектроповітродувної станції, коксові батареї.

Під час окупації вціліле обладнання вивезли до Німеччини, а завод передали в управління німецькому виробнику зброї Фридриху Круппу. Азовсталь змінив назву на "Азовський завод № 1". Німцям вдалося відновити електростанцію, механічний, монтажний, електроремонтний, кисневий цехи, йшли роботи з відбудови мартенівських печей.

Азовсталь
Перед відступом з Маріуполя нацистські окупанти підірвали обладнання на заводі. Азовсталь. Фото: пресслужба "Метінвест"
"Усюди нагромаджувалися купи бетону, понівеченого металу. Повністю або майже повністю були зруйновані помпова станція морської води, паровоздуходувна станція, перша та друга доменні печі, електропідстанції, газоочищення, компресорна, рудні та портальні крани. На території заводу не було води, електроенергії, кисню. Щоб не розпорошувати сили, вирішили взятися за домну, яка постраждала найменше. Паралельно з цим зайнялися відновленням пішохідного мосту через Кальміус, а також пекарні" – з книги "Азовсталь: очерки".

Після звільнення міста у 1943 у Маріуполі почалась відбудова, зокрема і заводів.

Наказ наркому чорної металургії про початок відновлення "Азовсталі" від 10 вересня 1943 року
Наказ народного комісара чорної металургії про початок відновлення "Азовсталі" від 10 вересня 1943 року. Фото: "Старий Маріуполь"

24 жовтня 1944 запустили відновлені пароелектроповітродувну та кисневу станції, що забезпечували не тільки Азовсталь, але й інші виробництва Донеччини. У липні 1945 запрацювала перша відновлена доменна піч, а в листопаді — мартенівська.

У 1947 році через голод в Україні на промислових підприємствах скоротили хлібні пайки. У регіоні зафіксували сплеск захворювання на дистрофію: на заводах Маріуполя робітників з діагнозом "дистрофія" було 3789, з них 197 — працівники Азовсталі.

Азовсталь
Відбудовувати зруйнований завод почали відразу після деокупації Маріуполя у 1943 році. фото: пресслужба "Метінвест"

ПОВОЄННИЙ РИВОК

У 1948 році розпочалося будівництво нових прокатних цехів. У 1953 завод почав виробляти власний металургійний агломерат, Азовсталь стала підприємством з повним металургійним циклом.

На Азовсталі — вперше у СРСР — почали прокат залізничних рейок довжиною 25 метрів. Дві третини залізничних колій колишнього Радянського Союзу прокладені рейками маріупольського виробництва.

За незалежної України комбінат Азовсталь виробляв сертифіковану сталь, зокрема й корабельну. На підприємстві модернізували устаткування. У квітні 2003 року запустили окрему, заводську, гілку газогону.

Із 2006 року Азовсталь — частина групи "Метінвест".

Азовсталь
Коксохімічні цехи "Азовсталі", 9 липня 2021 року. Фото: Максим Бородін

У 2011 році завод потрапляє у десятку підприємств-найбільших забруднювачів навколишнього середовища.

У листопаді 2012 у Маріуполі люди виходять на екологічні акції протесту. Як розказав Суспільному організатор протестів Максим Бородін, вони були масовими й ефективними:

"Тоді ситуація в місті була дійсно нестерпною, неможливо було дихати. 4 листопада 2012 року на акцію протесту вийшло понад 13 тисяч людей. Цей протест був наймасовішим та найефективнішим: ми підготували вимоги, які можна було виконати. Головна вимога була — закриття коксових батарей, які відпрацювали свій ресурс, перенесення виробництва за місто та початок модернізації", — розказав Бородін.

В результаті на Азовсталі закрили агломераційну фабрику — надшкідливе виробництво, на якому виготовляють сировину для виплавки чавуну у доменних печах, і три доменні печі.

Сюжет Суспільного про екопротест у Маріуполі 5 червня 2018 року:

У лютому 2022 через повномасштабне вторгнення РФ в Україну виробництво на Азовсталі зупинилося. Заводи і лінії меткомбінату законсервували.

Відеоісторія заводу Азовсталь:

86 днів територія заводу, його цехи і виробничі приміщення, підземні споруди були фортецею українських захисників у боях проти російської армії. Ще до наказу припинити оборону, у квітні, заступник командира полку "Азов" Святослав Паламар заявив, шо "Азовсталь" "розбомблена та знищена практично повністю.

Читайте також

Як захищалась сталь: хроніка оборони Азовсталі

Азовсталь: історія будівництва, рекордів та руйнацій

Азовсталь: три місяці по тому

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок