26 переселенців з Луганщини та Донеччини мешкають в шелтері на базі Дніпровського підприємства українського товариства сліпих (УТОС). За словами директора закладу Сергія Кіта, за майже три роки повномасштабної війни прихисток отримали понад тисяча людей. Деяким навіть допомогли відновити втрачений зір.
Історії переселенців — у матеріалі Суспільного.
Зимова куртка — єдина річ, яка залишилася в Олександри з Сіверськодонецька. За словами жінки, на початку повномасштабної війни, через постійні обстріли, разом із сином ховалися по підвалах. Наприкінці березня російський снаряд влучив у квартиру сусідів, додала вона. Тоді й вирішили евакуюватися.

"На автобус ми прийшли, почалися обстріли з усіх чотирьох боків. Палав поруч будинок дев’ятиповерховий — залетів снаряд. Бігають усі туди-сюди, кричать. Автобуси під’їжджають, всі біжать туди, кому треба і не треба. Аби тільки поїхати звідти", — пригадала Олександра Наділька.
Переселенка зазначила: сіли на перший-ліпший автобус — курсом на Дніпро. Знайомі, що залишились в Сіверськодонецьку, розповіли: в її квартирі зараз живуть росіяни. По приїзду в Дніпро, додала вона, ночувати довелося на вокзалі. А наступного дня разом із сином оселилися в шелтері від українського товариства сліпих.

"Ми зраділи. Ми побачили ліжка, постільну білизну, взагалі. Нам ще сказали, що можна душ прийняти. Винаймати квартиру — немає за що. Я отримую чотири тисячі пенсії, і все", — сказала вона.
Разом з Олександрою в кімнаті живе переселенка з Мирнограда Людмила. За словами жінки, вона перебувала під російськими обстрілами понад рік. Через вибухи в оселі неодноразово вибивало шибки. У вересні 2023-го виїхати її змусив син. Через російські обстріли Людмила втратила зір.

"Як тільки війна закінчиться — я пішки побіжу в Мирноград свій. Додому хочеться. Авдіївка поруч була, і не було нам спокою. Я не знаю, воно, як блискавки оті були. Я втратила зір, зовсім не бачила. Одне око — 0,02% було. Інше око бачило", — розповіла Людмила Скакун.
У Дніпрі Людмилу поселили в шелтері та допомогли відновити зір. Жінка додала: після того одразу хотіла повернутися на Донеччину, однак почались проблеми з серцем. А нещодавно війська РФ повністю розбомбили її оселю в Мирнограді.

"Що там буде, як там буде, стіни — не стіни. Але додому хочу. Добре, що поки ще не окуповане. А як окупують — то я не знаю, що буде тоді. Тоді я вже туди не повернуся. Я не хочу в Росію, я хочу в Україну. Я тут народилася, я тут і помирати буду", — сказала вона.
Втратив зір через обстріли російської армії й переселенець з Краматорська Володимир. Чоловік пригадав: навесні 2022-го в Сіверськодонецьку росіяни влучили в цистерну з азотною кислотою, вітром хімікати понесло на Краматорськ. Чоловік порався на городі, коли побачив над хатою бурий дим.
"На другий день, я коли вийшов, картопля звернулася в бублик. І ввечері я увімкнув телевізор, одразу — блим у очах, і все. І я втратив зір. Я не міг виїхати. Я разів 5 чи 6 до хвіртки доходив і повертався", — розповів переселенець.

Евакуюватися до Дніпра Володимира вмовили сусіди. За його словами, по приїзду три місяці чекав на безкоштовну операцію по зору. Зараз каже, що його єдине бажання — повернутися додому, однак оселя чоловіка — напівзруйнована.
"Я не маю можливості ані картоплі собі почистити, ані їсти приготувати, ні в магазин сходити — нічого. Як я поїду туди? Буду там в чотирьох стінах, ще й стріляють, кожного дня прильоти", — бідкається Володимир.

У Дніпрі шелтер від УТОС відкрили на другий день повномасштабної війни, зазначив керівник дніпровського підприємства Сергій Кіт. За його словами, тоді йому зателефонував колега та попросив прихистити декількох людей із Харківщини. Ліжка та матраци, пригадав чоловік, звозили від знайомих та з баз відпочинку.
"Я думав: ну день-два це побуде. А потім розпочалось сарафанне радіо. Ті розповіли тим, одні залишаються, інші приїжджають. Найбільше людей у нас за один раз було — 130 переселенців ночували в цих стінах", — розповів директор Дніпровського УВП УТОС.

За майже три роки повномасштабної війни Сергій прихистив у шелтері понад тисячу людей. Зараз, за його словами, тут мешкають 26 переселенців із Луганщини та Донеччини. В шелтер чоловік приймає літніх людей, матерів з дітьми та людей з інвалідністю.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро