14 січня 2023 року близько 15:40 армія РФ вдарила протикорабельною ракетою Х-22 по дев’ятиповерховому будинку на Набережній Перемоги, 118 у Дніпрі. Того дня загинули 46 людей, з них 6 — діти, близько 80 — дістали поранення.
Спогади тих, хто вижив, про той трагічний вечір зібрали кореспонденти Суспільного.
У квартирі Катерини — все, як було два роки тому. Жінка розповіла: в оселі після влучання ракети в багатоповерхівку не мешкає.
"Прибрала, тому що тут були гори всього. Все було вивалене, побите, гори сміття, те, що летіло", — сказала вона.

Катерина пригадала: того дня, коли армія РФ ударила по будинку, вона була вдома. В момент влучання ракети сиділа на кухні, розмовляла з подругою телефоном.
"Я вилетіла через двері, мене винесло. Хвилею мене вибило, і те, що летіло, зверху мене присипало", — додала дніпрянка.

За словами Катерини, останнє, що пам’ятає, — як рятувальники її діставали, самостійно вибратись з понівеченого помешкання жінка не могла. Пригадала: наступного дня повернулася за речами — її оселя була в камінні та багнюці.
А від квартири Олександра нічого не залишилося. Чоловік розповів: мешкав разом із дружиною на четвертому поверсі одного зі зруйнованих ракетою РФ під’їздів. Як він сказав, того дня був на роботі. Про влучання в будинок йому повідомила сусідка.

"Коли я приїхав, уже були люди: виносили, розгрібали. Повен двір був каміння, не можна було пройти, бо все, що хочеш, в перемішку", — пригадав він.
Олександр зазначив: одразу приїхав до будинку і став допомагати звільняти проїзд для спецтехніки. В момент атаки вдома була його дружина Вікторія. Чоловік розповів: хоча його квартира опинилась в епіцентрі удару, до останнього сподівався, що дружину знайдуть живою. В момент атаки, додав, Вікторія відпочивала на дивані з їхнім собакою — там і знайшли тіло жінки.

"Я два дні сподівався, що вона жива. Я їй дзвонив: перший дзвінок пішов, а потім відповіді не було. На другий день підняли плиту, вона лежала на дивані, собака впав униз. Її з дивана забрали. Я опізнав на місці", — пригадав Олександр.
Залишився без домівки й 89-річний Володимир. Чоловік розповів: мешкав на п’ятому поверсі знищеного ракетою під’їзду. Вижив, пригадав, дивом: після атаки від квартири залишилась одна кімната, в якій він і перебував. За словами дніпрянина, про той день майже нічого не пам’ятає.

"Коли все трапилось, я сидів навпроти вікна. Одразу дим пішов. Я глянув, а у мене руки чорні. Не червоні, а чорні. Мене поволокли з поверху вниз, бо я не міг нічого. Все було в крові", — сказав Володимир.

Того суботнього вечора російська ракета забрала життя 46 людей. Пошуково-рятувальна операція тривала майже 70 годин. До неї залучили 450 надзвичайників, які працювали змінами по 12 годин. З-під завалів тоді врятували 36 мешканців. Демонтаж зруйнованих під’їздів завершили у грудні 2024-го. Навпроти будинку на зупинці дніпряни облаштували місце пам'яті. Туди досі приносять квіти та іграшки.
Авторка: Антоніна Чуйко
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро