За 40 кілометрів від Дніпра, у селі Хащівка, можна побачити десятки озер. Еколог Вадим Манюк каже, що це — місце з унікальною флорою. Та останні десятиліття тут майже не буває повеней, а від того — річка та озера швидко заростають і перетворюються на суходіл.
Чи можливо відновити цю ділянку Присамар’я — у матеріалі Суспільного.
Присамар’я — це єдине місце в регіоні, яке має понад 1300 різноманітних квіткових рослин, говорить еколог Вадим Манюк.
"Тут найвище різноманіття видове. Приблизно 1300 видів квіткових рослин, але ще є мохи, лишайники. І це рекорд для нашого регіону, тобто такого різноманіття більше в нас ніде немає", — каже фахівець.
Хащівка — назва давня, історична, розказує Манюк. Колись тут були справжні хащі, непрохідні ліси, болота, звідси — і назва. Але в останні роки тут майже не бувало повеней, й озеа почали мілішати, а флора — змінюватися.
"В останні десятиліття майже не буває повеней на Самарі, коли має підніматися вода весною, розливати. Повінь, коли приходила, — ці озера вода промивала, потужна течія. Бувало так, що очерет взимку промерзає, він в льоді, а вода, коли весною заходить, то підриває лід, лід спливає разом з очеретом, і очерет також вириває. І оцю всю от масу торфу, кореневищ, які там сплітаються з льодом, — течія поступово зносить, а саме озеро вичищає... А тепер ці озера — через те що не мають такого режиму — дуже швидко заростають і мілішають, і перетворюються взагалі на суходіл", — пояснює еколог.
Високі температури влітку й людський фактор — основні причини того, що Самара підтоплює території, говорить Вадим Манюк.
"Річка Самара, як і всі наші річки, зарегульована, і вище за течією там великий об'єм Самари уходить на підтоплені території, де шахтні землі, які зайняті шахтними от цими полями, і коли шахта відпрацьована, земля просідає поступово, і, на жаль, ці шахти якраз в долині Самари. І от долина глибша є, а ця яма заповнюється водою, і вода Самари, от вона заповнила собою ці порожнини, і тепер дуже багато води там затримується, плюс водосховищ декілька. Ну це основна причина, чому так", — каже він.
У Самари свій, завжди однаковий, колір — трохи рудуватий, ділиться спостереженнями фахівець.
"Коли висока вода весною, вона чистіша і стає прозорішою. Як звичайна річка — така темно-темно-синя, умовно кажучи, майже чорна буває. Одним словом, оце колір води — річки Вовчої, це з Вовчою приходить така вода, і в Вовчій води більше, ніж в Самарі. Ми звикли думати, що Самара — це основна річка, а Вовча впадає в Самару, але географічно все навпаки, тобто Вовча — основна річка, Самара впадає в Вовчу, але історично так склалося, назвали Самару основною, і ми до цього звикли", — зауважує він.
Як можна врятувати озера
В озерах Присамар'я, каже він, ловили рибку ще запорозькі козаки. Але тоді вони були більш повноводними. Еколог каже: аби не втратити ці водойми, треба розв'язати проблему з річковим режимом Самари.
"Бачите, яке мілководдя? Через те, що мул щороку новий сюди, рослинність розвивається, осідає, на місці нічого не промивається, течії майже немає, і за 5-10 років шар мулу може на півметра піднятися. Глибина озера меншає вода прогрівається, це ще більше провокує розвиток рослинності. І так озера дуже швидко ми втрачаємо. Якщо ми хочемо зберегти оце багатство Присамар'я, тисячі озер маленьких, трошки більших, то треба думати про відновлення річкового режиму і про те, щоб повені все ж таки відновити", — говорить Вадим Манюк.
"Ми можемо там вище за течією в Самарі накопичити якийсь об'єм води в тих самих водосховищах і весною їх потім максимально сюди дати в ліс, щоб ліс, щоб озера наповнилися водою. Наскільки це можливо, звичайно", — додає він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
