Стародавня мумія знову серед експонатів історичного музею Дніпра. До 175-річчя закладу працівники повернули до виставкової зали єгиптянку з першого століття до нашої ери.
Які міфи існують навколо цієї мумії та коли можна її побачити – у матеріалі Суспільного.
Старша наукова співробітниця Катерина Грищенко каже: жінка була із заможної родини, на момент смерті їй було приблизно 30 років.
"Матеріали, які використовувались під час її муміфікації, вони були достатньо якісні, достатньо класні. Якщо відкрити скло вітрини все ще можете відчути легкий аромат олій, ефірних олій, якими ця пані була оброблена після смерті", – каже вона.
В Україні побачити таку давньоєгипетську мумію можна лише у Дніпрі та Одесі, каже Катерина. Додає: це – один з перших експонатів в історичному музеї, подивитися на неї приходили декілька поколінь містян.
"Хто її де бачив, на кого вона яке враження справила, там в 7 класі, в 11. А я в інституті пішов на неї подивитися. І дуже цікаво, коли поєднуєш ці сімейні спогади поколінь, які живуть в Дніпрі і хто коли познайомився з мумією в музеї", – розповіла Катерина Грищенко.
Цю мумію у музеї лагідно кличуть Красунею, розповідає працівниця закладу Тетяна Кудрицька. Каже: за роки зберігання у Дніпрі про єгиптянку з’явилися декілька міфів.
"Той, хто її торкнеться – помре" – є такий міф. У 2017 році її вже презентували на виставці. Я особисто клала її у вітрини, і ось я стою. У кожного можливо, якщо по співробітникам нашим попитати, то у кожного буде своя інтерпретація міфів", – розповіла завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Тетяна Кудрицька.
Поруч з мумією у вітрині лежать погребальні атрибути давніх єгиптян: частина саркофага, кришка від посудини для внутрішніх органів та закам’яніла фігура немовляти. Саму мумію до музею привезли пошкоджену, бракувало декількох частин.
"Забобонні думки, що рештки мумії, частина мумії, якщо її потовкти, її посипати кудись чи в воду, чи в їжу, то вона може лікувальні властивості мати", – каже жінка.
Мумію для музею купили у середині 19 століття за часів губернатора Андрія Фабра. Тоді за єгипетську колекцію віддали 80 карбованців. Звідки саме привезли пам’ятки – й досі невідомо, каже виконувач обов'язків директора історичного музею Олександр Старік.
"Це вже у нас така загадка, яку треба досліджувати. Тому що дуже мало інформації. Тому напевно через це і виникають різні чутки про цю мумію. І звичайно згадують там прокляття фараонів, і те, що тільки у нас не відбувається", – зазначає він.
Зазвичай цю мумію зберігають у спеціальних закритих фондах. Наразі її виставили для відвідувачів до 175-річчя історичного музею. Побачити її можна з 18 квітня.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
