17 січня військовослужбовцю з Кривого Рогу Денисові Комару мало виповнитися 27 років. Але в березні 2022-го він загинув під час оборони Маріуполя від кулі російського снайпера. Денис, розповів його молодший брат Данило Давиденко Суспільному, у свої 16 років потайки від батьків поїхав до Києва на Революцію гідності.

"Брату було 16 років, я знаю від мами, що він взяв документи, вкрав, і просто поїхав на Революцію гідності. Мамі нічого не сказав. Там у свої 16 років почав боротися за нашу країну.Я зараз дуже пишаюся своїм братом, що він зробив такий героїчний вчинок на свої юні роки", — каже він.
Згодом Денис вступив до лав "Азову", розказує брат.
Перед повномасштабним вторгненням РФ у Дениса завершувався контракт на службу, але він його продовжив, говорить він.

“У відпустку якраз приїхав перед повномасштабним вторгненням. Дивилися серіали, аніме, проводили час. І тут йому телефонують, що треба терміново їхати. Він тоді забув рюкзак з речами і повернувся додому. Він ніколи так не робив. Я це не зауважив, але мама підозрювала — щось погане може статися", — розповів він.
До Маріуполя юнак повернувся за кілька діб до 24-го лютого 2022-го.
"Ми переписувалися в телеграмі. Був в них ще якийсь періодично зв’язок на початку, запитував як там всі, казав, щоб брав всіх та йшов в укриття. Хвилювався за нас дуже. Коли зв’язок вже обірвався, то вже все... До "Азовсталі" він не дожив, загинув раніше. Він загинув в будинку. Висунувся на балкон, почав вести вогонь по ворогу. У його голову влучила куля снайпера. Він просто загинув миттєво. Хлопці передали по рації, що Френк, це його позивний, — 200-ий", — говорить брат.

На тіло загиблого військового рідні чекали 106 днів.

"Ми приїхали на упізнання в Київ, в морг. Ми дуже довго чекали, поки нас покличуть. Нервували, що його не привезуть. Перед тим, як Дениса привезли, я ще не знав, що мені зателефонують, мені наснився сон, як він каже: я вже їду додому...", — згадує Данило.

За словами брата Дениса, він мріяв після завершення війни поїхати в подорож.
"Одна його мрія — це, щоб наша країна була квітучою та вільною від всякої погані. А все інше, це таке братерське — відкриємо бізнес, купимо автівку, будемо ганяти. Вже я це один буду робити. А в серці він назавжди в мене залишиться", — зазначає Данило.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

