Понад сто видів декоративних рослин вирощують у Мавринському лісорозсаднику в Павлоградському районі Дніпропетровщини. Це – єдиний розплідник у системі державного лісового господарства на території області. Він займає понад сто гектарів землі. Тут практично «з нуля» вирощують саджанці хвойних для створення й оновлення лісів, а також – декоративні рослини на продаж.
Як працюють під час війни, скільки треба років, аби насінина або живець стали деревом, та які декоративні рослини зараз «у моді» – у лісорозпліднику розповіли Суспільному.
Знайомство з розплідником Мавринського лісорозсадника філії «Новомосковське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України» починається з парника. Його називають «ясельним відділенням». Тут вирощують близько 30 видів.
Як "народжуються" рослини
Старший майстер Ольга Смільська працює в закладі 20 років. Розповідає про те, як у парнику «народжуються» рослини.
Від дорослої, «маточної» рослини відривають живець. Його саджають в контейнер або прямо в ґрунт.
«Робимо це в березні-квітні. Береться живець. У нього є «п’яточка», її відрізаємо, прибираємо зайву хвою – десь на три сантиметри, вмочуємо у «корневин» і садимо в «касети». Більшенькі – прямо в грядку. Два роки він буде сидіти тут і пускати корінь», – каже фахівчиня.
З посаджених живців виживуть далеко не всі. Добрий показник – 70% приживлюваності, говорить спеціалістка.
Далі «діток» туй, ялинок, ялівцю та інших рослин пересаджують з контейнерів у горщики. Дорощують тут же, в парнику.
Через два-три роки переносять у більші горщики – і виставляють надвір. Від живця до невеличкого саджанця минає щонайменше три роки.
Культивують 10 видів туй, кілька видів ялівцю.
Вирощують не тільки хвойні, а й декоративні квітучі чагарники: вейгелу, дейцію, гібіскус тощо.
Що зараз "у моді"
Існує певна мода на рослини, каже Ольга Смільська.
«Мода на рослини є. Дуже затребуваний скельний ялівець – високоростучий, до чотирьох метрів заввишки. Є у нас три види, зокрема один з них має блакитний відтінок. Дуже популярна туя «Смарагд». І – сосна кримська. Це ті три види, що люди розбирають дуже швидко», – говорить вона.
Найменш популярною декоративною рослиною виявилася модрина.
«З мого досвіду – у нас не пішла модрина, російською – лиственница. Вона переросла і тепер нам доводиться її викорчовувати. Може, тому що вона з тих, що скидають хвою на зиму… Вона така ніжна, гарна – але не пішла», – говорить майстер.
Те, що в регіоні погано приживається, намагаються не вирощувати, кажуть у розпліднику.
«На початку своєї тут роботи я і магнолії сіяла, і гінкго білоба, пробувала багато чого, але лишилося тільки те, що у нас приживається, витримує наші засухи, наші морози», – зазначає Ольга Смільська.
Ще одне відділення – відкритий майданчик. Тут рослини дорощують. Їх поливають, підживлюють, за потреби – лікують від хвороб та шкідників. Звідси рослини вже можуть іти на продаж. Майданчик захищений – він ніби в ямі. Тут – свій мікроклімат.
«У нашому кліматі ялівець витривалий, він посухостійкий, не такий вимогливий до ґрунту. А туя – примхлива, любить вологу й плодючу землю, любить дощування. На солоних ґрунтах у нас ялинка й туя не виживають, а ялівець і сосна – чудово», – пояснює Ольга.
Сосна – одна з найбільш швидкорослих порід, продовжує розповідь фахівчиня. На рік у ґрунті вона може давати до пів метра, навіть до метра приросту. У горщику – менше.
Хто купує і що цінують в декоративних рослинах
Купують рослини в основному для озеленення територій. Клієнти – як громади, так і підприємства, і просто власники садиб.
«У декоративних рослин цінують форму, колір, але основне – витривалість. Це – у нашій зоні. Якщо у західних областях клімат м’який, вологий, все приймається легко, то в нас – треба добре потрудитися, щоб виростити», – говорить Ольга Смільська.
А це плантація «дорослих» рослин. Звідси їх транспортують замовникам.
Викопують, формуючи земляний ком, аби зберегти кореневу систему. Якщо корінь належно «законсервований», рослина може почекати на висадження на новому місці більш як тиждень.
Іноді покупці приїздять до лісорозплідника не на одну годину: гуляють територією і обирають собі рослини. На обраних екземплярах ставлять «мітку» яскравою стрічкою.
Чи вплинула на роботу війна
У розпліднику працює 12 співробітників, в основному – жінки. Двох працівниць взяли вже під час війни – це переселенки з Бахмута.
У перші два тижні після початку повномасштабного вторгнення розплідник не працював. Потім – відновили роботу. А втім, попит на рослини з’явився не одразу, а майже через пів року.
«Нашу продукцію минулої весни майже не купували, восени – вже краще, а цієї весни – ще краще. Люди повертаються до життя», – розповіла Ольга.
У квітні 2023 року в установі реалізували продукції на 200 тисяч гривень, це на третину менше, ніж було в довоєнний час. У кілька разів менше в сезон продали й новорічних ялинок: пів тисячі – замість звичних 2-3 тисяч.
«Зрізаємо на продаж під Новий рік лише ті ялинки, які не можемо викопати з комом землі. Це – якщо їх росло дві поряд: одну – викопали, іншу – не можемо, бо ніяк сформувати ком. Також спилюємо ялинки, якщо проріджуємо плантації», – пояснює фахівчиня.
Що далі
Зараз у розпліднику створюють ще один парник.
Спершу ділянку засипають щебенем – аби створити дренаж. Потім – будуть шари річкового піску, супіску, перегною. Цю теплицю планують опалювати взимку – хочуть вирощувати троянди.
Також у розпліднику плекають яблуневий сад. Плоди не продають – пригощають охочих. Минулого року вирощені яблука відправляли українським військовим.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
