Дніпряни скаржаться на стан річки Дніпро: вода перетворилася на кисіль і набула неприємного запаху. За словами фахівців, це відбувається через активне розмноження синьо-зелених водоростей, причин цьому є кілька
Що призводить до стрімкого цвітіння Дніпра, які це має наслідки та чи можна вирішити проблему забруднення річки — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Дніпрянка Алла щодня з подругою гуляє набережною. Жінка розповіла: живе неподалік, іноді сморід від води доходить і до її двору.
«Неможливо, треба вже буде у протигазах скоро гуляти. Там уже не вода, там уже мул такий. Там за "Кулею" такий закуток є, де такий поганий запах, що це просто неможливо. А люди рибу ловлять. Я не знаю, що вони з нею роблять, її ж їсти не можна», — обурюється Алла.
Рибалка Микола зазначив: із дитинства ловить рибу на набережній. За його словами, щоліта Дніпро покривається зеленою плівкою. Проте цьогоріч річка цвіте сильніше, ніж зазвичай. Розповів: забруднення води на риболовлю не впливає.
«Дні три тому, перед тим, як була спека і перед дощем, клювала, як скажена. Дощі пройшли — перестало. Все залежить, звідки вітер. Звичайно, тут більше цієї зелені. А так, в принципі, великих змін я не бачу», — додав Микола.
Чому цвіте Дніпро та чим це небезпечно
Доцент кафедри екології та технології захисту навколишнього середовища Дніпровської політехніки Павло Ломазов показує зразки води, відібрані з Дніпра на початку серпня — один забирали біля берега, а інший — за п'ять метрів. За його словами, зелений колір та консистенцію кисілю воді надають синьо-зелені водорості.
«Це водорості, які вже померли, вони помирають і віддають запах. Ну, це жах, так…Взагалі, цвітіння — це природний процес, в ньому нема нічого поганого. Але коли ми бачимо саме, як зараз він цвіте, це вже є ознакою проблеми», — стверджує науковець.
Павло Ломазов додав: причин забруднення Дніпра декілька: спека, слабка проточна течія та скидання у річку забруднених стоків. Він розповів: подібне цвітіння води може призводити до негативних наслідків, найперше — загибелі риби.
«Якраз оці синьо-зелені водорості, ціанобактерії вони ще називаються, що ми бачимо їх колір, вони в день виробляють кисень під дією фотосинтезу, під дією сонця, а вночі навпаки поглинають його. Тому вночі рибі важче дихати. Тому якраз таки під ранок ми можемо бачити іноді замор риби на березі», — пояснив еколог.
Ще одна причина активного цвітіння Дніпра — діяльність сільськогосподарських підприємств, додав еколог Вадим Манюк. У добривах, які використовують фермери, містяться фосфати на нітрати. Вони разом із дощем потрапляють до ґрунтових вод, а далі — у річки та водойми, підживлюючи водорості. За словами фахівця: нині вплинути на ситуацію глобально — неможливо.
«Тобто це в теорії можна зробити, але для цього нам треба фактично прибрати греблі на Дніпрі, на всіх водосховищах, по-перше. По-друге, повністю заборонити фермерам використовувати пестициди, гербіциди, або, принаймні, створити буферні зони, щоб з полів не було можливості потрапляти стокам дощовим у річки, щонайменше», — зазначив Вадим Манюк.
Так само ріст водоростей стимулюють фосфати, які містяться у мийних засобах та порошках, розповів начальник міського управління охорони навколишнього середовища Ярослав Крисько. Він зауважив: вода з фосфатами потрапляє до каналізації, а потім і до Дніпра. Існують способи зменшити інтенсивність цвітіння, додав посадовець.
«В першу чергу, це модернізація усіх міських водоканалів. Для зменшення цвітіння в межах проєктів очищення річки потрібно збільшити проточність русла. Оскільки синьо-зелені водорості активно цвітуть і розмножуються у стоячій воді», — сказав Ярослав Крисько.
За його словами, нині у громади немає коштів на подібні масштабні проєкти, адже мова йде про сотні мільйонів, а може й мільярди гривень. Щоб зменшити цвітіння Дніпра посадовець закликав містян використовувати безпечну побутову хімію, в якій немає фосфатів.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
