Любов Кузьменко виїхала з Сєвєродонецька до Дніпра на початку квітня 2022 року. 40 днів вона провела під обстрілами в рідному місті. Зараз жінка – одна з 270 мешканців переселенського шелтеру «Добро на Амурі».
Своєю історією переселенка поділилася з Суспільним Дніпра.
Перші дні повномасштабної війни
Любов Кузьменко розказує: у рідному Сєвєродонецьку під обстрілами вона прожила до початку квітня 2022 року. До звуків вибухів, згадує, уже майже призвичаїлися, але в місті зникли комунікації. Готувати їжу на вогнищі під будинком було дуже страшно.
«У підвал не ховалася. Один раз тільки спускалася. Була вдома, у квартирі. Спершу в себе жила, на краю міста. Обстріли були дуже сильні – саме з нашого боку вони заходили. Потім перейшла вже вглибину міста, до свахи, де було, здавалося, не так небезпечно. І там почалося… Уже не було газу, світла, води, як вирішили виїздити. До звуків обстрілів люди звикають. Але під обстрілами готувати їжу на вулиці – страшно», – каже вона.
«Кіт – Кузя. 8 років. Взяла з собою»
Любов вирішила евакуюватися, коли її місто вже було розбите. З собою взяла – найцінніше.
«У мене була сумка – тривожна валізка. Там було все – документи, ліки, пару речей з одягу і причандали кота. Кіт – Кузя. 8 років. Взяла з собою», – говорить вона.
Багатоквартирний будинок у Сєвєродонецьку вцілів, каже Любов, але її квартира – розграбована.
«У мене сестра в Росії живе ще з радянських часів. Вона туди їздила. У нашому під’їзді коли орки зайшли – зробили обшук. Все повідчиняли, все перерили. Забрали деякі речі – постіль, рушники. А за ними вже прийшли інші, під виглядом того, що треба зробити ремонт. Двері зрізали й зайшли. І винесли все», – розповідає вона.
Умови життя в шелтері
Зараз жінка мешкає в прихистку «Добро на Амурі» в Дніпрі. Понад рік – у кімнаті разом ще з сімома людьми. Тісно, бракує меблів, усі речі доводиться тримати біля себе, прямо на ліжку.
«Речей уже багато. Ми ж думали – місяць-два, а вже рік. Речей додається. Були літні, потім осінні, потім зимові. І все це не можна викинути, адже буде наступна зима. Тіснувато, але миримося», – говорить вона.
Любов живе на свою невелику пенсію плюс «переселенські». На місяць виходить близько 6 тисяч гривень. 500 гривень з них вона сплачує за комунальні послуги – така умова мешкання в цьому закладі.
Разом з тим жінка на волонтерських засадах виконує обов’язки адміністраторки з розподілу вживаного одягу.
«Це дуже гучно сказано – «адміністратор», але так, займаюся сортуванням і розподілом секонду. Я така людина – мені потрібно щось робити. Інакше можна втратити розум», – говорить вона.
Що далі: повертатися чи не повертатися додому?
Допомагає триматися, говорить переселенка, їй віра в перемогу, а ще – надія на зустріч із рідними. На окупованій території в неї залишилися родичі. Родина сина – в евакуації за кордоном.
«Зв’язку немає. Сестра з Росії з ними зідзвонювалася, але тепер і в неї нема зв’язку. Хворіють, а там же проблема – ліків нема. Мені б їх вивезти. Навіть сюди, в шелтер. Тримає на плаву – віра. Я завжди пишалася, що українка, я дуже люблю свою країну. Я сама родом з Чернігівської області, звідти мої батьки, а виросла на Донбасі. У мене є для кого жити. Є велике бажання побачитися з рідними», – зазначає Любов.
Читайте також: У Сєвєродонецьку військові РФ затримують людей, які намагаються подзвонити рідним — ОВА
Любов вирішила: не повертатиметься додому одразу після деокупації, адже не уявляє, як жити літній людини в розбомбленому місті.
«Я з’їжджу додому, але одразу жити – не поїду. Потрібні комунікації, потрібне медичне обслуговування. А як налагодиться там – то повернуся назавжди», – планує вона.
Що відомо
- Нині на Дніпропетровщині проживає майже 384 тисячі переселенців. Найбільше – у Дніпрі (152,2 тисячі) та Кривому Розі (69,3 тисячі).
Читайте також
У Дніпрі переселенці з Донбасу можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу: адреси
На Дніпропетровщині діють п`ять гуманітарних хабів для переселенців із громад Луганщини: адреси
Переселенців з Луганщини продовжать селити у модульному містечку під Києвом. Як подати заяву
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
