Майже щодня армія Російської Федерації обстрілює Зеленодольськ та громаду. Б'ють з важкої артилерії, мінометів, інколи ракетами. Жителі прифронтового міста розповіли Суспільному: попри постійні обстріли намагаються жити звичним життям і наближати перемогу української армії.
Світлана живе у Зеленодольську разом зі своєю сім'єю. Жінка каже: один з обстрілів пам'ятає дуже добре.
"Ми якраз були вдома. І сильно так бахнуло, що ми навіть попадали на підлогу і рачки лізли в коридор. Я ще брата забрала, він після ковіду був важкий. Рачки ліз, а ми апарат тягнули, щоб йому було чим дихати", – розповідає вона.
Після російської атаки у квартирі було все розбито, каже Світлана, пошкоджено газ та світло. Вже вранці жителі Зеленодольська самотужки почали усувати наслідки обстрілу. Разом з ними працювала і жінка.
"Ми рано-вранці встали, повністю все прибрали, все скло, позамітали. Ми любимо, щоб був порядок", – каже Світлана.

Від обстрілів російськими військовими постраждала і квартира Юрія. Чоловік каже: виїжджати з міста не збирається.
"Ми всі були в укритті. Почули вибух, вийшли на вулицю. Бачимо: прилетіло у вікно. Зараз вже тихіше стало, тому не виїжджаємо, тут живемо, вдома", – розповідає Юрій.

Ще одна жителька Зеленодольська Олена також не збирається залишати рідну домівку. Жінка каже: від початку війни залишається у рідному місті й допомагає армії.
"Виїжджала, але повернулась, і з першого дня всіх гучних подій я тут. Стараємося зробити з дівчатами все, що ми можемо, щоб наближати нашу перемогу", – розповідає Олена.

Жінки роблять для військових ЗСУ "кікімори", маскувальні сітки та окопні свічки. Олена каже: вже встигли виготовити приблизно 30 "кікімор" для українських розвідників.
"Нам дуже допомагають люди, навіть ті, хто за кордоном. Зеленодольськ дуже прагне перемоги, і робить все, щоб її наблизити", – розповідає жінка.

Допомагає військовим і вчителька початкових класів Юлія Іванівна. Жінка плете маскувальні сітки та продовжує навчати дітей не тільки у рідному місті, а я у Великій Костромці, що також потерпає від російських атак.
"Діти чекають повернення в школу, і кожного ранку вони говорять: "Боже, Юліє Іванівно, як же хочеться до школи!", — каже вона.

Начальник рятувального посту в Зеленодольську Микола Дранічніков розповідає: вже звикли прокидатися і лягати спати під звуки вибухів.
"Били зі ствольної та мінометної артилерії. Також був приліт ракети. Назви ракети ми не знаємо, але по руйнуваннях розуміємо, що це була ракета", – говорить він.

На місці обстрілу не було нічого, крім дитячо-юнацької школи, де діти займаються веслуванням, додав чоловік.
Зеленодольська громада Криворізького району потерпає від атак російської армії впродовж семи місяців.
Читайте також
"Стали щитом між Херсонщиною і Дніпропетровщиною" – голова Зеленодольської громади Дмитро Невеселий
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро