195 тисяч заяв щодо пошкодження майна через війну, за інформацією керівника з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислава Баніка, станом на червень зареєстрували у Дії. Про те, як отримати компенсацію, кореспонденти Суспільного поспілкувалися із юристкою Ксенією Онищенко.
Зруйнований гуртожиток
Гуртожиток підприємства був пошкоджений внаслідок ракетного удару по Дніпру 15 липня. Будівля у державній власності, тому жодних ремонтних робіт комунальники міста тут не проводили. Тут повилітали вікна, зруйновані стіни.
“Жити там неможливо, людей ми всіх переселяємо в інші гуртожитки та готелі. Що буде далі із цією будівлею, не знаємо. Замовляємо експертизу в проєктному інституті, обстежать будівлю – підлягає ремонту, чи ні. Якщо підлягає – думатимемо, що із цим робити і як відновлювати. Написали заяву в поліцію, відкрито кримінальну справу. На підставі експертизи, можливо, далі вже буде якийсь алгоритм отримання компенсації”, – говорить заступник генерального директора із соціально-побутових питань підприємства Іван Дідик.
Алгоритм дій для отримання компенсації відсутній
На законодавчому рівні відсутній механізм отримання компенсації за зруйноване та пошкоджене майно в результаті збройної агресії РФ. Порядок компенсації зараз діє тільки на території Луганської та Донецької областей, пояснює юристка правозахисної групи “СІЧ” Ксенія Онищенко.
“Зараз діє тільки Дія, де можуть в електронному вигляді подати постраждалі особи свідчення, залишити заявку, яка автоматично, скоріш за все, коли вступить в дію закон, перетвориться в заявку. Тобто, зараз це як фіксація руйнування, пошкодження, куди особи можуть завантажити фото руйнувань. Тоді вже з особою зв’язуються певні органи, які будуть уповноважені на це, і отримують додаткові документи”, – говорить Ксенія.
Необхідність доказів
Зараз, на думку юристки, громадяни мають фіксувати всі руйнування, пошкодження об'єктів нерухомості: “Я раджу, оскільки немає дієвих механізмів, збирати ці докази, намагатися зберегти документи права власності на житло або інші об’єкти права власності, щоб потім було менше додаткових дій, які необхідно буде робити”.
Якщо ж власник за власні кошти відремонтував майно, то аби мати можливість претендувати на компенсацію, необхідно зберегти фото та відео пошкоджень об’єкту та мати докази витрачених коштів – зокрема, зберігати чеки та акти виконаних робіт.
“Щодо комерційної нерухомості, за цивільним кодексом, за все втрачене майно особа має право на компенсацію. Але за тим порядком, який діяв раніше щодо Луганської та Донецької областей, там про комерційну компенсацію, про землю, про інші майнові права не йшла мова, тільки за житло. Тому, я сподіваюсь, що в новому законопроєкті, який вступить в силу, все ж таки будуть враховані не тільки житло, а й інша нерухомість”, – зазначила юристка.
Скарга до Європейського суду з прав людини
Також є можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. Для цього повинно бути відкрито кримінальне провадження щодо знищення майна. Це можна зробити звернувшись до поліції, прокуратури, СБУ. В Україні є єдине провадження щодо збройної агресії РФ, до якого приєднують заяви від громадян.
“Постраждала особа отримує витяг з ЄРДР, де її визнано потерпілою особою. Також за вимогою звернення до Європейського суду постраждалій особі необхідно написати заяву до держави-агресора – до слідчого комітету РФ в електронному вигляді, у них є сайт слідчого комітету, де є електронний формуляр, його треба заповнити, електронкою надіслати, зробити скріншот, роздрукувати цей скріншот”, – говорить Ксенія Онищенко.
Також до скарги варто долучити фото та відео докази, свідчення свідків. Звернутися до Європейського суду особа може впродовж 4 місяців з моменту, коли дізнались про руйнування або пошкодження свого майна.
Читайте також
Армія РФ завдала ракетних ударів по Дніпру, троє людей загинули, 15 поранені. Що відомо
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
