Юлія Терентьєва евакуювалася з Дніпра у перший день війни. Наразі перебуває у швейцарському місті Цюрих. Як тут приймають українців та які є можливості для працевлаштування – розповідаємо у рамках циклу “Не вдома”.
Подорож через дві столиці
Юлія Терентьєва розповідає: рішення поїхати з Дніпра частково було спонтанним. “Ми давно обговорювали це з друзями як можливість, але я не вірила, що це знадобиться. Не збирала речі, проте знала, де у мене лежать документи і таке інше. Зібралася вранці 24 лютого, взявши дуже малу кількість речей в один рюкзак. Сіла в машину до подруги, і ми поїхали”, – згадує Юлія.
За три з половиною доби вона разом з друзями доїхала до Ужгорода та вирішила перетинати кордон, бо у Будапешті на неї чекала близька людина. Юлія перетнула пункт пропуску “Лужанка”, це зайняло близько чотирьох годин. Угорські волонтери Червоного Хреста допомогли їй дістатися до столиці.
Близько тижня Юлія Будапешті провела на зйомній квартирі в Будапешті, згодом – кілька ночей у Відні. Врешті решт опинилася у Цюриху. Наразі живе у квартирі друзів.
Дистанційна робота
Дніпрянка розповідає: працює дистанційно. “Я викладачка у альтернативній школі, проводимо навчання онлайн. Дуже важко, бо зі мною комп’ютер, але усі навчальні матеріали залишилися на роботі. Намагаюся працювати з тим, що є”, – говорить вона.
Діти, каже Юлія, працюють з великим задоволенням. “Багато хто з них переїхав, у тому числі закордон. Там є можливість піти, наприклад, в польські школи. Але більшість відмовилася, бо хочуть до своїх викладачів”.
Наразі викладачка не отримує зарплатню. “Школа приватна, нам платили гроші батьки, але не у всіх є можливість це робити зараз. Втім, я не можу без цього. Це мої діти, їм потрібне спілкування, потрібна підтримка, якийсь острівець стабільності. Наприкінці березня мені мають заплатити, але яку суму, я не знаю”, – пояснює вона.
Також Юлія безкоштовно проводить заняття психологічного клубу підтримки для підлітків.
Можливості для українців у Швейцарії
Юлія розповідає: планує перебувати в Цюриху до квітня. “Якщо ми будемо тут лишатися, я шукатиму, де працевлаштуватися. Але є проблема: я не знаю німецької мови, а тут нею користуються”, – говорить дніпрянка.
За її словами, Швейцарія надає так званий “статус S” для тих, хто виїхав з України. Він дозволяє працевлаштуватися протягом року, мати медичне страхування тощо. “Кілька днів тому я подала туди документи. Я спілкуюся з людьми, які теж подавалися на цей статус. Наразі його ще нікому не видали. Мене мають запросити на наступний етап процедури: інтерв’ю, зняття відбитків пальців”, – розповідає Юлія.
Документи дівчина подавала у спеціальному центрі. Але зробити це також можна онлайн.
За словами Юлії, у Цюриху влаштовують проукраїнські мітинги. Набережна у місті прикрашена українськими прапорами, тут також стоять намети, де збирають кошти на підтримку українців.
Наразі Юлія не знає, чи залишиться тут: “Я працюю віддалено, що буде далі, невідомо. Це все дуже схоже на дивну подорож. Але зовсім не радісну”.
Читайте також
- "Ми постійно отримуємо подарунки". Розповідь дніпрянки, яка з дітьми евакуювалася до Словаччини
- Війна змусила мене зняти корону віце-міс. Історія евакуйованої жительки Кривого Рогу
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
