Вдень 28 червня російські війська скерували на Дніпро бомбу-ракету "Гром-1". Її у передмісті збила протиповітряна оборона, повідомив начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Детальніше про новітню бомбу-ракету РФ Суспільному розповів політолог та колишній інженер-конструктор конструкторського бюро "Південне" Олександр Кочетков.
"Гром-1" — гібрид авіабомби та ракети
За словами Олександра Кочеткова, бомбу ракету "Гром-1", яку скерували на Дніпро, створили з метою збільшити точність і дальність російських КАБів.
"Звичайна авіабомба падає на декілька кілометрів від літака, точність її невелика. Керовані авіабомби мають пристрій, тобто крильця, які розкриваються після скидання бомби з бомбардувальника. Ці крильця допомагають пролетіти значно більше кілометрів. Залежно від висоти, до 70 кілометрів така керована авіабомба пролітає. І ще там можна встановлювати GPS-навігатор, який буде дещо збільшувати точність такого виробу", — пояснив він..

Збільшити дальність застосування авіабомб військові РФ хочуть насамперед, аби зберегти бомбардувальники. Адже, як зазначив чоловік, чим ближче літак підлітає до лінії фронту — тим легше його збити.
"Росіяни намагаються збільшити точність і дальність запуску керованих авіабомб, тому що, чим ближче бомбардувальник підходить до лінії фронту, тим нам його зручніше буде збивати. Вони цього побоюються й здалеку хочуть використовувати ці КАБи. І в них йдуться постійні розробки щодо збільшення дистанції у цих керованих авіабомб", — зазначив чоловік.
Одна з таких розробок — "Гром-1", яка є гібридом авіабомби та ракети повітря-повітря Х-38, зазначив Олександр Кочетков.
"В них є така ракета повітря-повітря Х-38 – це новітня розробка. Вона має бойову частину 250 кілограмів і має двигун. Так от двигун від цієї ракети до бомб, які в них є в наявності. Тобто не тільки крильця, а ще і двигун. І таким чином він дозволяє збільшити дальність польоту цієї керованої авіабомби до 100 — 150 кілометрів", — пояснив політолог.

Чи використовували бомбу-ракету "Гром-1" для ударів по Україні та як її збиває ППО
За словами Олександра, військові РФ вже використовували цю бомбу-ракету. Зокрема, відомо про удар нею по Костянтинівці у серпні 2024 року.
"Це було, мабуть, перше використання такої бомби. Під Дніпром збили таку бомбу. Вона летить достатньо повільно", — зазначив він.
Збити "Гром-1" можна, зокрема, за допомогою винищувачів, повідомив Олександр Кочетков.
"Якщо є протиповітряна оборона наша, або поруч перебуває літак-винищувач наш український, якийсь там Ф-16, то він може її збити. Вона достатньо зручна ціль, аби бути до цього готовим", — сказав політолог.
"Великої кількості таких виробів в Росії поки що нема"
Як зазначив колишній інженер-конструктор конструкторського бюро "Південне", наразі РФ не виготовляє такі бомби-ракети масово.
"Великої кількості таких виробів в Росії поки що нема. Вони зараз випробують його і чи буде ухвалено рішення, щоби збільшувати виробництво, поки що нікому невідомо", — зазначив він.

Загрози постійного застосування новітньої бомби-ракети по Дніпру, за словами Олександра, поки що немає. Наразі найбільшу небезпеку становлять балістичні ракети "Іскандер-М" та ударні дрони типу "Шахед".
"Це постійна ідея покращення зброї ворога, він вчиться. Але поки що мова не йде про те, що з'явилося щось таке новітнє, що ми не знаємо, як впоратися і що його багато. Зараз найбільшу загрозу становлять "шахеди" завдяки їхній кількості. І ті ракети, якими нас атакують, в першу чергу, балістика "Іскандер-М". Він найбільш дошкуляє нам, бо його збити достатньо важко", — зазначив чоловік.
Що відомо про атаку бомбою-ракетою "Гром-1" по Дніпру
У передмісті Дніпра 28 червня пролунав вибух. Після цього у мережі почала ширитися інформація про те, що російські війська скерували на місто керовану авіабомбу з реактивним прискорювачем. Начальник ОВА Лисак повідомив, про застосування бомби-ракети "Гром-1".
Джерело в місцевій протиповітряній обороні повідомило Суспільному: на місто могли скерувати експериментальний КАБ. Втім, для того, щоб точно визначити бомба це була, чи ракета — потрібно дослідити уламки цілі.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро