У передмісті Дніпра помітили рідкісних комах із Червоної книги України та Червоної книги Дніпропетровської області — бджолу-тесляра та метелика-махаона. Їх зазнімкували в природному заповіднику "Дніпровсько-Орільський".
Бджола-тесляр або ксилокопа
Як розповів Суспільному доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко, ксилокопа є одним із найцікавіших видів нашої фауни, який потребує охорони. Бджола-тесляр має два забарвлення: фіолетове та райдужне. Ці види занесені до Червоної книги України та Червоної книги Дніпропетровської області, зазначив біолог.
Фахівець пояснив, що фіолетова ксилокопа має категорію "рідкісна", а райдужна — "зникаюча". На Дніпропетровщині частіше трапляється фіолетова ксилокопа, а райдужна — поширена в Криму та на півдні України.
"Ксилокопу можна побачити на квітах із початку квітня до осені. Розвивається одне покоління на рік, зимує на стадії личинки та лялечки в сухих стовбурах дерев. Для збереження цього зникаючого виду комах необхідно обов’язково зберігати сухі стовбури плодових і лісових широколистяних дерев у садах і парках. На жаль, сухостій регулярно знищують разом із личинками ксилокоп усередині їхньої деревини", — розповів Віктор Бригадиренко.
Біолог також додав, що на Дніпропетровщині ксилокопи мають мало можливостей для розмноження. За словами експерта, щоб збільшити популяцію цих бджіл навіть на власній ділянці, потрібно створити для них відповідні умови.
"Ви можете виростити обидва види ксилокоп. Достатньо залишити сухе плодове дерево (частіше це стара яблуня або груша), і в його стовбурі обов’язково оселиться бджола-тесляр. Якщо у вас на городі є квіти, плодові та ягідні культури (трав’янисті, чагарникові та деревні), ксилокопи не будуть вередливими й обов’язково оберуть собі деякі з них для годівлі та запилення", — запевнив біолог.
Віктор Бригадиренко пояснив: цю комаху складно сплутати з джмелями. Він зауважив, що ксилокопи відрізняються від них не лише забарвленням, а й поведінкою.
"Розмір той самий, але, на відміну від більшості видів джмелів, у бджоли-тесляра тіло блискуче, плоске, а крила фіолетові. Якщо джмелі гніздяться в норах мишей у ґрунті, то ксилокопа вигризає в сухих стовбурах дерев ходи, які заповнює пилком та відкладає в них яйця. Вони неагресивні, навіть порівняно із джмелями та домашніми бджолами. Майже ніколи не жалять людину, навіть якщо їх притиснути. Гарні, лагідні домашні тварини", — наголосив науковець.
Він також розповів, що бджоли-теслярі є важливими запилювачами, їх можна часто помітити на мускатній шавлії, яка стає популярною в садах і на присадибних ділянках.
"У себе на присадибній ділянці я вирощую шавлію мускатну, і щоранку цей гарний вид бджіл радує мене своїм гудінням і приємним зовнішнім виглядом. Шавлія мускатна цвіте все літо, до пізньої осені. Дуже рекомендую вам її посадити на своїй ділянці: ефірна олія рослини має дуже приємний запах, є компонентом найдорожчих парфумів та одеколонів, харчових ароматизаторів. Вона має також сильні антибактеріальні, протигрибкові та протинематодні властивості", — сказав Віктор Бригадиренко.
Тож, на думку біолога, важливо не просто охороняти вид "ксилокоп", але й піклуватися про екосистему — рослини, які є кормом для бджіл-теслярів.
Метелик-махаон
Метелик-махаон має вразливий природоохоронний статус. За словами Віктора Бригадиренка, комаха останніми роками стає відносно звичайним видом та більше не входить до Червоної книги України, але є в Червоній книзі Дніпропетровщини.
"Для його розмноження необхідні рослини родини зонтичних: гусінь їсть кріп, петрушку, фенхель і десятки інших видів. Метелики п’ють нектар майже з усіх квітів. Пестицидне навантаження через нестачу грошей у фермерів на агрохімікати останніми роками зменшується. Це сприяє поступовому відновленню чисельності популяцій деяких видів комах, зокрема, махаонів", — розповів Віктор Бригадиренко.
Авторка: Юлія Відміцька
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
