У прифронтовому селі Яблунівка у Синельниківському районі Дніпропетровщини залишилося лише декілька родин. Населений пункт вимирав впродовж десятків років. Зараз в селі залишаються жити лише люди старшого віку. Через наближення зони бойового зіткнення, Яблунівка все частіше опиняється під ударами РФ.
Як виживають останні жителі села та чому не виїжджають – дізналися кореспонденти Суспільного.
"По всій Україні такі села вимирають, як наше"
За словами місцевої жителька Надії, одна з причин вимирання села — наближення фронту до населеного пункту.
"По всій Україні такі села вимирають, як наше. Не тільки в нас у Маломихайлівській громаді. Бо до нас ворог підсувається з Новопавлівки. Ото біда", — сказала вона.
Надія розказала: має квартиру у Просяній. У Яблунівці ж живе, бо доглядає за батьківською хатою.
"Зараз ми живемо – це батьківська хата. У нас є квартира в Просяній, але ми там на даний момент не живемо, тому що зараз город, садок. Ми на пенсії, живемо радіємо кожному дню. Сонечко побачили – і Слава тобі Боже. Ластівочки прилетіли – Слава тобі Боже. Отаке ми", — розповіла жінка.
За словами Надії, раніше більшість мешканців села працювали на Просянському ГОК, де видобували глину.
"Третє місце в Європі займали з видобутку каоліну. Оце все було і ми працювали на гірничо-збагачувальному комбінаті. Там були інвестори, з Америки, з Чехії, з Японії. Раніше це все було, зараз там немає нічого", — сказала вона.
"Тільки почнуть бомбити тут більше нас, будемо тікати"
Інша причина вимирання села — зупинка Просянського ГОК. Люди просто залишилися без роботи, зазначив місцевий житель Павло.
"Якби ж було виробництво – люди б жили тут. Поки був комбінат — люди робили. Хоч і зарплати були малі, але люди робили й було багато. Але потім почали багаті ті — папа синочку купив. А синочок – чи займався, чи ні, розвалив й продали комусь іншому", — розказав чоловік.
Наразі діти й онуки Павла проживають у Дніпрі. Виїжджати до них чоловік поки не збирається.
"Сказали, щоб сумка готова була. Тільки почнуть бомбити тут більше нас, будемо тікати. Кидати все і тікати. А що, жити дорожче", — зазначив він.
У Яблунівці Павло тримає курей та доглядає за власним городом. Більше чоловік утримувати не може, адже через операцію на спині лікарі заборонили підіймати в руки важке.
"На спині, чи на хребті, зробили операцію. Підіймати три кілограми в руки. Все, кінчилася всяка робота. Города там трохи залишилося. Картопля, усього потроху. Часник, бурячок, морква, капуста, перець", — розповів Павло.
"Корови навіть роги поламали, так вони злякалися"
Тримає власне господарство й місцева мешканка Наталя. На життя заробляють продаючи на базарі молочну продукцію від власних корів.
"Ведемо хазяйство, город тримаємо, як в селі. І кури, і собаки, і корови, і бички. Все поки що тримаємо. Я, наприклад, лягаю о 12, тому що треба і творог зробити, і сироватку зробити, і на магазин зробити продукти. Стаємо о 5 годині ранку і починаємо", — розповіла жінка.
Через наближення лінії бойового зіткнення, Яблунівка все частіше потерпає від російських атак. Зокрема, декілька днів тому по селу вдарили дронами. Наталя разом із чоловіком у цей час забирали з пасовища корів.
"Веду корову, а вони летять дві штуки якраз через нашу хату. Корови в нас навіть роги поламали, так вони злякалися коли над балкою летіли літаки. І одна і друга роги поламали, кров прямо дуже лилася. І тепер де який удар, вони здригаються, бояться. А собаки вже звикли. Собаки вже не реагують ні на дрони, ні на що", — розказала вона.
"Люди напружені. До межі Дніпропетровщини пів кілометра"
Зараз у селі не працює навіть транспорт, розповів чоловік Наталі Володимир. За словами чоловіка, останні маршрутки тут курсували у 2014 році.
"Раніше ходила маршрутка на Дніпро, зараз не ходить нічого. Тепер навіть в район у нас дістатися нічим. В район ходила з Просяної в Покровське, у нас в районі і банки, і лікарні, Зараз в нас на сім хат – дві автівки в людей. І оце один одному допомагаємо", — сказав він.
За словами Володимира, мешканці села зараз живуть у постійній напрузі через удари РФ. Під час останньої з атак декілька дронів впали неподалік оселі чоловіка.
"Люди напружені. До межі Дніпропетровщини пів кілометра. Мабуть, з тиждень тому годині о другій ночі гахнуло так, що аж хата задрижала. Вранці пішов подивитися — вирва метр завглибшки, метра два з половиною в діаметрі. А поруч запчастини валяються", — розповів він.
Евакуюватися Володимир поки не планує, адже не знає що робити з господарством.
"Як будемо евакуюватися, куди нам корів дівати? Куди ми з коровами? В нас одна корівка в кінці місяця буде телитися. Вона вагітна, в неї маленьке телятко. Куди ми з нею? Ото ж і думаємо, що ж нам як", — сказав він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
