За півтора року до комунального підприємства "Дніпровські активи" надійшло понад 120 звернень від містян щодо неякісної молочної та м’ясної продукції. Купували її у стихійних точках продажу. На офіційних ринках товар контролює держлабораторія. Перевірка продукції можлива лише за наявності документів, які підтверджують ідентифікацію тварин.
Які етапи проходить товар перед потраплянням на ринкові прилавки — дізналися кореспонденти Суспільного.
КП "Дніпровські активи" займається виявленням незаконної торгівлі м’ясом та молочною продукцією. Наявність необхідних документів у продавців на офіційних ринках перевіряють спеціалісти держлабораторії.
За словами продавчині центрального ринку Оксани, молочну продукцію віддають на контроль щоранку, м’ясну — раз на три дні. Жінка торгує свининою та яловичиною. Розповіла: без висновку лабораторії за прилавок не стає.
"М’ясо у нас завжди свіже, завжди гарне. Люди задоволені, скупляються у нас всі", — зазначила вона.
Покупчиня Олеся розповіла кореспондентам: купує на ринку вже 15 років. Приходить зазвичай за сиром, сметаною, молоком та м’ясом
"Ми беремо, нам подобається. А перевірка — ну, люди свої, вони це роблять, чисто все, знаю їх уже не перший рік, нас все влаштовує", — сказала дніпрянка.
Завідувачка лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Лілія Ковальова зауважила: під час аналізу перевіряють продукцію на антибіотики, хвороби та свіжість. Експертиза можлива лише за наявності документів про ідентифікацію тварин.
"Паспорт на корову, там вказані всі щеплення. Обов’язково форма: там теж номери, все прослідковується. Якщо документів немає, форми і паспорту на корову, продукція не пропускається, ми навіть не реєструємо у журналі", — додала фахівчиня.
В одному з молочно-виробничих комплексів Дніпра — понад 5000 тварин. Це корови та телята, розповідала головна технологиня підприємства Ганна. За її словами, худобу вирощують для продажу та молока. Усі ідентифіковані.
"Це дуже важливо, тому що неможливо керувати технологією, керувати виробництвом молока, виготовляти високоякісні м’ясні продукти якщо немає ідентифікації", — зазначила вона.
Ганна додала: телят ідентифікують одразу після народження. Це допомагає відстежувати не лише час вакцинації та історію хвороб, а й розрізняти тварин.
"Вони всі однакові, і якщо в перший час народження не зробити оцю ідентифікацію, первинно не позначити телятко, то ми заплутаємося", — пояснила жінка.
Як розповів керівник філії Агентства ідентифікації тварин Микола Бунач, маркування, внесення даних до реєстру та оформлення паспортів обов’язково треба робити для корів, свиней та кіз.
"Аналізи до новонародженої тварини, в неї є материнське стадо, яке досліджується. Якщо тварина досліджена, значить процес її від початку народження до забою може бути прослідкований, відстежений", — зазначив Микола Бунач.
Ідентифікацію тварин проводять за міжнародними стандартами, це відкриває фермерам доступ до міжнародних ринків, додав фахівець. За його словами, тільки на зареєстрованих тварин можна отримати державні дотації.
"Зараз активно допомагає держава відшкодовувати їм затрати, які фермери витратили на тварину", — сказав він
Керівник агентства наголосив: за недотримання вимог ідентифікації для людей, що тримають худобу, передбачений штраф до 1700 гривень, для підприємців — до 2040.
Авторка: Антоніна Чуйко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
