В "Українському Домі" з 1 по 16 березня триває виставка "Випадкові події", присвячена жінкам у науці та мистецтві. Експериментальний проєкт поєднує артлабораторію та виставку.
Про це стало відомо з пресрелізу проєкту.
У рамках "Випадкових подій" 10 інноваторок та 10 художниць спільними зусиллями створили роботи на перетині мистецтва та технологій.
Проєкт порушує важливі теми: ядерну безпеку, екологічне сільське господарство, інклюзивність міського середовища тощо.
Мета виставки — створити інтегрований простір для жінок, які продовжують творити в Україні. Також проєкт націлений нагадати про жінок, чий внесок у науку та культуру був забутий або недооцінений.
Щовихідних на виставці будуть проходити серії лекцій, дискусій та кураторських екскурсій для відвідувачів. Програму заходів та розклад можна переглянути за посиланням.
Виставку "Випадкові події" організувала агенція та ГО Port of Culture за підтримки ООН Жінки в Україні та Фонду ООН у галузі народонаселення.
Чиї роботи представлено на виставці
Виставка включає ретроспективну частину, яка досліджує роль жінок у мистецтві та науці з кінця 1940-х до наших днів. У цьому розділі представлені роботи таких мисткинь, як Аліна Ламах, Галина Зубченко, Ада Рибачук, Алла Загайкевич, Леся Заяць, Оксана Чепелик, Оксана Плисюк, Марія Куликівська, Ксенія Гнилицька, Дана Косміна, Алевтина Кахідзе та Азіза Ескендер.
Також показано доробок науковиць, серед яких — Антоніна Прихотько, Зора Аблямітова, Катерина Ющенко, Надія Харчук, Ірина Вавілова, Світлана Краковська, Нана Войтенко, Катерина Терлецька, Олена Паренюк та Ольга Малюта.
Інтерактивні інсталяції
Виставка "Випадкові події" об'єднує низку інсталяцій:
- "Кімната гніву" (Олександра Клод та Алла Петренко-Лисак)
Інсталяція досліджує легітимність жіночого гніву; пропонує пережити гнів через мистецтво та фізичний катарсис, відкриваючи можливість для очищення та руху вперед. Аби вивільнити негатив, відвідувачі можуть вдарити боксерську грушу або залишити гнівне побажання.
"Жіночий гнів — частина процесу деколонізації та емоційного зцілення", — зазначають організатори.
- "Своя кімната" (Марія Леоненко та Настася Клен)
Інсталяція за мотивами однойменного есе Вірджинії Вулф досліджує важливість особистого простору для жінки, щоб реалізувати свої творчі та інтелектуальні амбіції.
Це творча майстерня, де відвідувачки можуть займатися тим, на що зазвичай не вистачає часу вдома: малювати, читати, робити щось власноруч тощо.
- "Горизонтальні зв’язки" (Альона Кузнєцова та Аліса Атаманчук)
Вирощена під час проєкту грибниця досліджує, чи можуть мистецька та наукова спільноти існувати без конкуренції та ієрархії, як міцелій у природі, створюючи структури для обміну та виживання.
Інсталяція ставить питання: чи можемо ми створити більш колаборативне суспільство, де ресурси та ідеї вільно обмінюються?
- "Імпульс" (Катерина Тимошенко та Ольга Зота)
Інсталяція критикує стереотипи про жінок, зокрема акцент на зовнішності, який обмежує їхній розвиток.
Робот-квітка символізує внутрішню силу та потенціал жінок, які чекають свого імпульсу для розкриття. Проєкт наголошує: важливо оцінювати жінок за їхні досягнення, а не зовнішність.
- "Оаза" (Катерина Шиман та Дарина Фес)
Інсталяція досліджує ідею "чутливого простору", який існує на межі фізичного і уявного. Купол створює відчуття прихистку, із світлом і тінями, перетворюючи простір на сховище нематеріальних спогадів.
Усередині — аудіокінетичний простір, який змінюється залежно від взаємодії з невидимими об’єктами.
- "Ми живемо в системі Проксима Центавра" (Євгенія Лаптій та Олена Компанієць)
Авторки досліджують тему минулого та майбутнього через космічну призму, де зорі метафорично пов'язані з Україною: їхнє минуле вже незмінне, але з’являється надія на відновлення.
"Проксима Центавра" символізує відстань, де час ще не знає війни, а спогади про минуле відображають тишу і спокій.
- "Гіркий з яскравим присмаком металу" (Євгенія Григорян та Катерина Шаванова)
Інсталяція — чорний камінь з яскравим світлом у тріщині. Він символізує знання, які виникли наслідок Чорнобильської катастрофи. Стовпи навколо нього представляють "Сім незамінних стовпів ядерної безпеки", які впали через порушення домовленостей.
Проєкт спонукає до роздумів про баланс між технологіями та безпекою в умовах атомних катастроф.
- "Невидима сила" (Тетяна Чучко та Марина Левченко)
Три скульптури з мікроорганізмів бокаші символізують невидиму працю жінок та їхній внесок у підтримку життя.
Інсталяція досліджує зв'язок людини з природою через принципи пермакультуриПермакультура — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля..
- "Cucuteni: Відродження" (Дар’я Зименко і Тетяна Зубченко)
Проєкт пов'язує травматичний досвід і шлях до відродження через архетип Прадавньої Матері. Використовуючи діаграми ВороногоДіаграма Вороного — це особливий вид розбиття метричного простору, що визначається відстанями до заданої дискретної множини ізольованих точок цього простору. Вона названа на честь українського математика Георгія Вороного., інсталяція показує, як з руйнівного досвіду може вирости нова сила.
- "berceus кару" (Софія Брем і Лєра Полянськова)
Інсталяція, що нагадує людське тіло, досліджує бар’єри для людей з фізичними та ментальними порушеннями через аудіальні та візуальні медіа, використовуючи концепцію з вірша Михайля Семенка.
Проєкт розкриває виклики урбаністичного середовища та підкреслює важливість змін у міському дизайні для забезпечення доступності.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
