За цей рік українські артисти випустили понад 200 альбомів. Попри скасування концертів багато великих гуртів, які анонсували релізи цього року, все ж таки перенесли їх на 2021. Андеграундні музиканти отримали можливість працювати у своє задоволення, не відчуваючи тиску ринку.
Ми опитали українських музичних експертів, які українські альбоми вони запам’ятали цього року, та попросили розповісти про головний із них.
Ігор Панасов, директор з розвитку музичної премії YUNA
- TVORCHI – 13 Waves
- LILOVIY – Тільки рай
- Пирятин — Тантра
- ALLOISE – Bare Nerve
- TAYANNA – Жіноча сила
TVORCHI – 13 Waves
Українсько-нігерійський дует TVORCHI зробив альбом, у якому легкість поєднується з винахідливістю. Це, мабуть, найскладніша комбінація у світі музики – вміння змусити танцювати і при цьому не опуститися до рівня, коли кожен твій крок передбачуваний. 13 Waves – це різноманіття звукових сюжетів, широка емоційна палітра та вокальний космос Джеффрі Кенні, в якому ніколи не буває нудно.
Єдине, що завадило стати цьому альбому справжньою бомбою в Україні, це відсутність в ньому пісень українською. А ми знаємо, як нестандартно вміють TVORCHI працювати з солов’їною – трек "Не танцюю" тому аргумент. Чекаю від хлопців наступного року пісень українською. Хіт-паради їм пасуватимуть.
Артем Рісухін, музичний оглядач LiRoom
- Ragapop — Сяся
- Ницо Потворно — Реанімація
- Koloah — Borderlines
- Тонка — Таємна Зброя
- can't sleep — шість фото, що привели мене до тями
Ragapop — Сяся
"Сяся" — це мініальбом, що робить його порівняння з повноформатними платівками трохи недоречним. Але такий був 2020. Дебютний EP сайд-проєкту учасниць гурту Dakh Daughters Руслани Хазіпової, Ганни Нікітіної та музиканта Антона Очеретяного побудований на поезії Івана Франка. На всього лише трьох треках гурт проноситься від готичного EBM до трансоподібної медитативності. Треки, які при іншому аранжуванні звучали б як декламування, розгортають драму у трьох актах.
Звісно, "Сясі" не вистачає ще матеріалу, ще більшого занурення. Цей EP не ідеальний. Але він настільки щиро нерафінований та самобутній, що можна закрити очі на його хронометраж.
Ця робота — удар по вторинності, фолковій репетативності. Гідна авансового звання "найкращий альбом (мініальбом) року". Втім, планка на повноформатний реліз тепер висока. Хочеться вірити, що гурт її візьме у 2021-му.
Олексій Варениця, артдиректор агенції "Много Воды"
- Sunchase — Timeline
- Vakula — Вне Времени
- Heinali — Madrigals
- Our Atlantic — Час Розваг EP
- DZ’OB — Deconstruction
Sunchase — Timeline
Альбом Timeline від ветерана української електронної музики Олександра Павленка (Sunchase, Na Nich) став першим релізом нового київського лейбла Kashtan. Але він точно не загубився би в каталозі модного лондонського лейбла Hyperdub, на якому видаються Burial, Martyn, Kode9 та інша сутінкова, глибока електроніка з фрагментами дабстепу й драм-н-бейсу в ДНК. Рідкісний (дуже) український реліз, який без застережень вписується у світовий музичний контекст. Пишаймося!
Сергій Кейн, музичний оглядач, головний редактор Comma
- Heinali — Madrigals
- DakhaBrakha — Alambari
- Shapoval Sextet — Kobzareva Duma
- La Horsa Bianca — Diluvian Beat
- Zavoloka — Ornament
Shapoval Sextet — Kobzareva Duma
Найбільшим відкриттям року для мене став запис, зроблений на джазовому фестивалі в Донецьку в 1976-му та вперше оприлюднений лише зараз завдяки київському лейбла "Шукай". Очільник ВІА "Водограй" Олександр Шаповал разом із колегами доводить до кипіння суміш спіричуел-джазу, психоделічного року та українських традиційних мотивів. 24 хвилини чистого музичного задоволення і мурашки шкірою від усвідомлення, за яких умов це відбувалося. Секстет Шаповала і сьогодні вмить підірвав би будь-який світовий фест.
Ігор Сидоренко, лідер гурту Stoned Jesus
- Люсі — Enigma (ambient pop)
- Octopus Kraft — Null (post-metal)
- DakhaBrakha — Alambari (dakhabrakha)
- Sasha Boole — Too Old To Sell My Soul (singer-songwriter)
- Ooze — Shivers EP (post-rock)
Люсі — Enigma (ambient pop)
Обидва моїх альбоми року (Люсі і Jessie Ware) мають на диво дуже мало спільного з музикою, яку я зазвичай слухаю (крім хіба настрою). Я не фанат жіночого вокалу, я далекий від модних ревайвлiв 80-х (Джессі) або 90-х (Люсі), але якимось чином саме ці два релізи зачепили мене сильніше за інших у цьому дивному році. Суть у тому, що цi артистки не бояться виставляти напоказ свою вразливість і відвертість, їм хочеться вірити, під них хочеться і танцювати, і сумувати одночасно. Ну і не можу не відзначити прекрасний рівень сонграйтінгу, такі хуки Максу Мартіну не снилися!
Данило Панімаш, музичний оглядач СЛУХ
- Ешелон — Колишні Люди
- Мантра Керуака — Імітація імітацій
- ДахаБраха — Аламбарі
- ZAVOLOKA — ORNAMENT
- Люсі — Енігма
Ешелон — Колишні Люди
Це не альбом, а справжній шедевр. Українські репери Рома Майк і Воха зробили надзвичайно мелодійний, красивий і заспокійливий запис з чудовими бітами і аранжуваннями, густою, в’язкою атмосферою і філософсько-іронічним, трохи сумним поглядом на навколишній світ. Музично "Колишні люди" навіть ближче до трип-хопу чи даунтемпо з елементами джазу. Поки у світі бушують однотипний треп і чиказький дрілл, окремі піджанри хіп-хопу, "Ешелон" пливе проти течії, легко розрізаючи ріку.
"Ешелону" вдалося зробити шедевр без двох крайнощів — пафосу під'їзної лірики і мегапафосу самовихваляння, притаманного сучасному хіп-хопу. Весь альбом — це справжній вуличний нуар. У текстах постійно палять, п’ють вино, ліричний герой — одинак, який блукає містом у сутінках, спостерігає за навколишнім світом і собою, згадує себе минулого, фіксує свої переживання тут і зараз. Тембри Роми Майка і Вохи заспокоюють, балансують між легкими, обережними наспівами та читкою. А одна з найголовніших особливостей альбому — це стовідсотковий ефект присутності.
Від першого і до останнього треку "Колишні люди" дихають, живуть і занурюють у свій інтимний світ сутінкових блукань з вином, цигарками і відвертими розмовами. Це майстерний ліричний альбом, який заслуговує на значно більшу увагу.
Олексій Макаренко, редактор Katacult
- Shapoval Sextet – Kobzareva Duma
- Sunchase – Timeline
- Spekulant – Broken Break
- Heinali – Madrigals
- Katarina Gryvul – inside the creatures
Shapoval Sextet – Kobzareva Duma
Скільки б релізів я не переслухав цього року, але саме архівний запис секстету Олександра Шаповалова, який було відновлено титанічною працею команди лейбла Shukai, посів перше місце в топі цього року.
"Кобзарева дума" – це артефакт, що блищить – артефакт джазової музики часів Радянської України. У ньому вміло поєднані психоделічні пасажі з фольклорними елементами. Для мене цей реліз став хорошим прикладом транскрибування національної ідентичності в музику, саме тому я завжди рекомендую цей запис тим, хто хоче познайомитися із чимось по-справжньому українським.
Єгор Фелюст, рецензент Neformat.com.ua
- ЛЬОН — З живого Джерела
- Mauser — Mauser
- The Tea Ship — Алгоритми
- They Came From Visions — They Came From Visions
- Sasha Boole — Too Old to Sell My Soul
ЛЬОН — З живого Джерела
Сказати, що цей альбом шедевр — не сказати нічого. Ба більше — навіть ці слова сіро описують всю палітру емоцій, що викликає альбом. Дебютний реліз, в котрому навіть недоліки мають чудовий вигляд. Справжній скарб не тільки українського блеку, а й всієї метал-сцени взагалі.
Читайте також
Найкращі світові альбоми 2020 року: вибір українських музичних експертів
Від VR-шоу до плавучого концерту. Які формати виступів вигадали українські музиканти у 2020 році
Фестивальне літо-2021. Чи повернуться українські фестивалі і якими вони будуть
