Український поет, науковець та військовий Олександр Подвишенний загинув 30 травня в селі Кринки на Херсонщині.
30 листопада про це повідомили його брат та дружина у Facebook.
Капітан Олександр Подвишенний був командиром стрілецької роти 104-ї окремої бригади тероборони Рівненщини.
Брат загиблого Михайло Онуфер розповів, що Олександр був учасником Революції Гідності й війни на Донбасі, а з початку повномасштабного вторгнення обороняв північний кордон України поблизу Часового Яру та в Кринках. Він підписав контракт ще в січні 2022 року, бо передчував початок великої війни. Був випускником першого курсу "Вишкіл капітанів" в ТРО.
У своєму дописі Михайло навів кілька фактів, які характеризували Олександра Подвишенного як людину. Олександр був єдиним офіцером в Кринках та 75 днів безперервно відбивав наступ противника на лівому березі Дніпра.
За словами брата, він погодився на операцію, не вміючи добре плавати — "бо ти командир і маєш вести за собою". Відмовився від евакуації після поранення, бо є "пріоритетніші" хлопці. Особисто знищив у стрілецькому бою близько десяти росіян та в переддень загибелі виніс із побратимом на точку евакуації 5 важкопоранених суміжників.
"Пишаюся життям, яке ти жив, брате. Зроблю усе, щоб повернути твоє тіло додому і продовжити початі тобою великі справи", — написав Михайло Онуфер.
Дружина Олександра, журналістка Дарія Борисович, також написала допис, присвячений чоловіку:
"Рівно пів року тому тебе не стало.Частинка мене пішла разом з тобою. Але частинка тебе далі живе у мені. І це причина, чому я не зламаюсь. Я мала б написати, що не знаю, як жити далі, чи що у мені тепер величезна пустка. Але це не так. Ти зробив мене дуже сильною. Ти зміцнив мене, зростив і навчив багатьох важливих речей, сформував левову частку мого світогляду, наповнив мене надзвичайною любов'ю до життя. І я обіцяю, що завершу те, що ти прагнув втілити. Як і не припиню присвячувати тобі свої досягнення. Я знаю, що колись ми знову зустрінемося. Чи по той бік, чи у новому житті. А нині я берегтиму пам'ять про тебе. Берегтиму ту частинку тебе і той промінчик, що ти мені дав. Віддаватиму його дорогим людям і робитиму так, аби в їхньому житті було багато світла".
Дарія додала, що Олександр був найкращим сином, братом і чоловіком, для друзів — надійним і відданим другом, для побратимів — справедливим командиром, на якого рівнялися й покладалися. Вона також відзначає, що Подвишенний мав хист до всього, за що брався: літератури, наукової діяльності, політики, педагогіки, військової справи.
Про Олександра Подвишенного
Олександр Подвишенний жив у Рівному. Був випускником факультету "Літературна творчість" Острозької академії.
У доробку поета було дві збірки віршів — "Горизонталі" та "Зажурена ліра", яка вийшла у 2019 році в рівненському видавництві "Волинські обереги".
Також Подвишенний цікавився журналістикою: на сайті "Горинь.інфо" публікував свої суспільно-політичні матеріали, а також працював позаштатним кореспондентом всеукраїнської газети "День".
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
