У Палаццо Барберіні в Римі вперше представлено портрет, авторство якого приписують італійському художнику Караваджо. Полотно, створене 1598 року, зображує Маффео Барберіні, майбутнього папу Урбана VIII. Після багатьох десятиліть у приватній колекції картина повернулася до громадськості.
Про це повідомляє ArtNews.
Після тривалого перебування у приватній колекції портрет знову опинився у стінах Палаццо Барберіні, збудованого за часів понтифікату Урбана VIII. Полотно залишалося у родині Барберіні понад 300 років, поки у 1930-х роках маєток не продали. Картина зникла з поля зору науковців, поки в 1960-х роках італійський мистецтвознавець Роберто Лонгі не згадав її у своїх дослідженнях.
Кураторка виставки Паола Нічіта зазначила: "Серце картини — це жести рук. Ліва рука стискає листа, а права немов виходить за межі полотна. Картина промовляє через ці виразні рухи".
Про портрет та Маффео Барберіні
Маффео Барберіні, уродженець Флоренції, відомий як Папа Урбан VIII, керував Католицькою церквою з 1623 до 1644 року. Його понтифікат вирізнявся активною підтримкою мистецтв, особливо через співпрацю з видатними митцями, такими як Джан Лоренцо Берніні. Водночас його позиція щодо науки залишалася суперечливою: за часів Урбана VIII Галілей змушений був публічно зректися своїх відкриттів.
Портрет, датований 1598 роком, зображує Барберіні в молодості, коли він був 30-річним амбіційним кліриком. На картині він одягнений у чорну бірету та зелену сутану без рукавів — традиційний одяг католицького духовенства. Його лівиця стискає листа, символізуючи майбутні політичні амбіції та зв'язки. У той час Барберіні вже мав ступінь доктора права Пізанського університету та просувався кар'єрними сходами завдяки впливовим знайомствам.
Караваджо створив цей портрет під час свого перебування в палаці сім'ї дель Монте, де юного митця підтримував спільний друг із Барберіні — Франческо Марія дель Монте.
Про художника
Мікеланджело Мерізі да Караваджо (29 вересня 1571 — 18 липня 1610), відомий просто як Караваджо, був італійським живописцем, чия творчість стала визначальною для барокового мистецтва. Він працював у Римі більшу частину свого життя, але останні чотири роки провів, переїжджаючи між Неаполем, Мальтою та Сицилією. Його стиль поєднував реалістичне спостереження за людським станом із драматичним використанням світла і тіні, технікою, яка отримала назву "тенебризм".
Караваджо став майстром драматичного к'яроскуро (світлотіні), створюючи композиції, де яскраві промені світла різко контрастували з глибокими тінями. Його роботи зображали драматичні моменти, часто пов'язані з боротьбою, муками та смертю, виразно передаючи емоції. Художник працював швидко, використовуючи живих моделей і уникаючи попередніх ескізів. Його новаторський стиль значно вплинув на барокове мистецтво, надихнувши таких митців та мисткинь, як Рубенс, Рембрандт, Берніні та Артемізія Джентілескі, а також цілу плеяду художників, відомих як "караваджисти".
Караваджо розпочав кар'єру в Мілані, а потім переїхав до Рима у свої 20-ті роки. У Римі він здобув визнання як художник, але також прославився своїм запальним характером. Після вбивства в бійці Рануччо Томмазоні Караваджо був засуджений до смертної кари та змушений втекти до Неаполя, де знову досяг значного успіху. Подорожуючи Мальтою і Сицилією, художник намагався отримати папське помилування, але його життя завершилося за невизначених обставин.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
