Осінь завжди асоціюється з яскравими кольорами. А як щодо запахів? Щороку, коли дерева скидають своє листя, на подвір’ях і вулицях українських міст і сіл можна побачити купи сухого листя, яке спалюють, створюючи густий дим. Це не лише екологічна загроза, але й виклик для суспільства. Чому це є не лише екологічним, але й культурним феноменом, якого необхідно позбутися — читайте у матеріалі.
- Паління сухої трави та листя. Восени люди готуються до холодного сезону та спалюють суху траву й листя. Через це у повітрі з'являється небезпечний чадний запах.
- Ризик пожеж. Люди розпалюють великі вогнища, а ті перетворюються на справжні пожежі, які псують ґрунт та можуть перекинутися на житлові будинки. В таких пожежах гинуть й тварини.
- Шкода для здоров'я. Дим від вогню подразнює очі та викликає труднощі із диханням. У деяких людей навіть може з'явитися алергія.
- Забруднення довкілля. Токсичні викиди від таких загорянь сильно забруднюють повітря і нищать екосистему. Тліюче листя поширює чадний газ, а той осідає в легенях.
Відповідальність
В Україні є штраф за спалення сухих рослин і сміття, тому кожен, хто позбувається листя таким шляхом, порушує закон. Так, зокрема Державна екологічна інспекція Столичного округу нагадує, що штраф сягає від 3 тис. до 153 тис. гривень, або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
Що робити із листям?
Існують і безпечні методи, щоб позбутися опалого листя та трави. Наприклад, компост, яким потім можна збагатити ґрунт. Для цього лише треба щільно складати всі залишки рослин в одне місце, щоб вони перетворилися на добриво природним шляхом.
Зокрема, Суспільне Полтава наводить також наводить ще один приклад — суха рослинність як "ковдра" для рослинних культур, що зимують.
Як зробити з сухого листя робити добриво?
Редактори Суспільне Кропивницький розповідають:
- Опале листя та іншу рослинність рекомендується збирати в компостну яму або спеціальний ящик. Можна організувати компостну купу на краю двору, дотримуючись відстані не менше 15 метрів від джерела питної води, в півтіні, щоб уникнути пересихання та забезпечити належну вентиляцію.
- Місце для компосту варто попередньо підготувати, очистивши його від трави та дерну, і огородити. Потрібно залишити достатньо простору для зручного доступу. Розміри ями чи купи обираються з урахуванням об’єму рослинних залишків.
- Спершу викладають шар землі товщиною до 25 см, а зверху — шар листя до 30 см, присипаючи кожен шар землею. Упродовж літа компост слід двічі-тричі перемішати. Готовий компост набуває однорідної, темної та розсипчастої структури.
- Сухе листя також можна рівномірно розподілити на городі та перекопати. Ґрунтові організми самі перероблять його в родючий гумус.
Коли компостувати листя?
Компостувати листя можна практично в будь-який час року, та найкраще навесні та восени. Якщо компостувати влітку, компост дозріє за 2-3 місяці, а восени — за 6-8 місяців. Отриманий матеріал залишатиметься корисним для ґрунту протягом наступних чотирьох років.
