У пʼятницю, 24 травня, на Каннському кінофестивалі вперше покажуть стрічку іранського режисера Мохаммад Расулоф "Насіння священного інжиру". Сам режисер відвідає показ фільму. Саме нібито незаконні зйомки стали причиною для чергового вироку для митця — у Ірані його засудили до 8 років вʼязниці, побиття батогами та конфіскації майна.
Про що стрічка, яка так збурила іранську владу, та чого від неї очікують у Каннах — розповідає Суспільне Культура.
Мохаммад Расулоф є одним із найвідоміших у світі іранських режисерів. У 2011 році він отримав дві нагороди в Каннах за фільм "Прощавай" на тему цензури, а у 2020 році — "Золотого ведмедя" Берлінського кінофестивалю за фільм "Зла не існує".
"Моя місія полягає в тому, щоб мати можливість передати наративи про те, що відбувається в Ірані, і про ситуацію, в якій ми застрягли як іранці. Це те, що я не можу робити у в'язниці", — говорить він про свої фільми.
Його остання стрічка "Насіння священного інжиру" бере участь в основному конкурсу Каннського кінофестивалю.
Про що стрічка "Насіння священного інжиру"
"Насіння священного інжиру" — десята режисерська робота Расулофа. У минулому він неодноразово порушував іранську цензуру своїми фільмами, за що отримав три тюремні терміни, а також заборону на роботу та виїзд з країни.
У центрі сюжету цієї стрічки — Іман, слідчий суддя Революційного суду в Тегерані, який бореться з недовірою та параноєю, коли посилюються загальнонаціональні політичні протести.
Раптом у нього зникає пістолет, і він підозрює у цьому свою родину — дружину Наджмех і доньок, Резван і Сани. Він запроваджує вдома радикальні заходи, що призводить до зростання напруженості. Крок за кроком соціальні норми і правила сімейного життя призупиняються.
Серед акторів, які брали участь в стрічці Сохейла Голестані та Міссаг Зарех.
Як знімали фільм у Ірані
Расулоф розповідав, що стрічку знімали без професійного обладнання з маленькою знімальною групою фактично зі студентським бюджетом, щоб уникнути викриття з боку владних структур. Та й загалом, за його словами, в Ірані слід уникати професійного обладнання, бо сили безпеки при обшуках забирають все з собою.
"Взагалі, обмеження роблять тебе більш творчим. Ти мусиш знаходити рішення. Треба розвивати свою уяву. Цим фільмом я завдячую моїй команді, особливо моєму оператору-постановнику, який є надзвичайно потужним творчим художником", — зазначає режисер.
Також, за словами Расулофа, вони не знімали безперервно, тільки по кілька днів протягом трьох місяців, загалом десь 70 днів. Монтажем він займався в Ірані, а пост-продакшин уже відбувся в Німеччині.
Судовий процес і вирок для режисера
У травні 2024 року стало відомо, що Расулофа засудили до восьми років позбавлення волі, побиття батогами та штрафу з конфіскацією майна.
"Основна причина винесення цього вироку — це підписання заяв і зйомка ігрових та документальних фільмів. На думку суду, ці дії були прикладами змови з метою вчинення злочину проти безпеки країни", — зазначив адвокат Бабак Пакнія.
Сам режисер зазначає, що дізнався про ймовірний арешт якраз у розпал зйомок, тому було важко продовжувати роботу, знаючи про це: "Але єдиний вибір, який у мене був, — це намагатися продовжувати працювати і покладатися на апеляційний процес".
Саме апеляційний процес дав змогу закінчити роботу над стрічкою.
"Я знав, що все відбудеться дуже швидко. Я також зняв ще один фільм, про який влада не знала, і я знав, що це ще більше погіршить мою справу. Тож у мене було кілька годин, щоб прийняти рішення: Залишитися і потрапити до в'язниці чи виїхати і втекти?" — додає Расулоф.
Зрештою, що щоб втекти з країни, йому довелося викинути всі електричні пристрої і пішки перетнути гірський кордон з Іраном.
Режисер зазначає, що частині акторів та знімальної групи також вдалося виїхати з країни, але значна частина залишаються в Ірані. Він додає, що спілкується з ними через адвоката, оскільки уряд порушив проти них справу за цей фільм. А в офісі продюсера провели обшуки та забрали матеріали.
Раніше він також повідомляв, що акторів та знімальну групу влада переконувала натиснути на самого режисера, щоб той зняв стрічку з участі в Каннському кінофестивалі.
Реакція іранського уряду на стрічку
У самому Ірані фільм назвали одним з тих, які, "попри значну слабкість у розповіді, режисурі та іноді монтажі, змогли отримати вагомі нагороди на таких фестивалях, як Берлінський і Каннський".
А міністр культури Ірану Мохаммад Мехді Есмаїлі заявив, що загалом виробництво підпільних фільмів тільки шкодить кінематографу, а їх розповсюдження суперечить закону.
"Ми вважаємо себе регулятором і охоронцем закону, і ці правові межі добре захищені. Радимо всім, хто вчиняє протиправну діяльність, рухатися в межах закону", — зауважив він.
Щодо стрічки "Насіння священного інжиру" Мохаммада Расулофа, який був знятий без ліцензії іранської влади, він зауважив, що це "серйозне порушення" і що "ми будемо з цим розбиратися, щоб більше таких випадків не було".
Що сам режисер думає про стрічку
Расулоф каже, що щасливий, що стрічку покажуть у Каннах, оскільки так можна "отримати уявлення про реальне життя людей в Ірані і про те, що відбувається зараз в Ірані".
"Це послання надії іранським художникам, щоб показати, що це можливо, і вони можуть спробувати відобразити реальність Ірану без цензури і спробувати стати на цей шлях"
Він додає, що стрічка допоможе глядачам відчути правдивість героїв — однією з тем фільму є покірність або відданість деяких людей системі.
Показ фільму за кордоном
Берлінська сейлз-агенція Films Boutique ще до премʼєри стрічки на Каннському кінофестивалі уже продала права на показ у кіно.
Зокрема права на фільм уже купили у:
- Італії;
- Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі;
- Іспанії;
- Греції;
- Угорщині;
- Норвегії;
- Португалії;
- Тайвані;
- Туреччині;
- Франції;
- США.
Наразі тривають переговори щодо прав у Німеччині та Австрії, Швейцарії, Латинській Америці, країнах Балтії, Данії, Словенії, Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговині. Сербії, Чорногорії, Індії, Польщі та Швеції.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
