Часто для того, аби побачити щось нове й неймовірне в знайомому місті, достатньо просто роззирнутися. Суспільне Культура радо пропонує свою допомогу — ми підготували добірку легендарних локацій у Києві. Це два нетипових музеї, кілька цікавих будинків, один легендарний дворик і одне місце, де можна смачно перекусити.
"Рідна хата" Марії Зарембської
Адреса: вулиця Костельна, 6
Про маленький музей 84-річної Марії Іванівни знають дійсно небагато людей — а він розташовується буквально за два кроки від Майдану Незалежності. Його незмінна господиня Марія Зарембська — видатна майстриня народної вишивки, членкиня Національної спілки художників України.
На рахунку Зарембської понад 30 персональних виставок, зокрема в Чехії та Франції, а її роботи представлені в 17 музеях України, Росії та Індії. Майстриня поєднувала у своїй творчості особливості вишивки різних регіонів України, а також відродила старовинні техніки: хрестик, напівхрестик, ретязь, штапівка, кривулька, зерновий вивід, лиштва, низинка.
Пані Марія надзвичайно радіє відвідувачам і дуже любить переказувати історії зі свого життя.
Для Суспільного Культура вона розповідає, що за життя не продала жодної своєї вишитої сорочки. "Вишивати почала в 10 років і мої роботи — це моя сім'я, мої діти. А дітей не продають", — говорить майстриня.
Марія Іванівна розповідає, що колись приміщення "Рідної хати" у користування надав їй мер Києва. Зарплатні за свою діяльність вона не отримує, тому живе й утримує маленький музей на свою пенсію та пожертви небайдужих відвідувачів.
Пані Марія господарює в "Рідній хаті" щодня з 12:00 до 17:00. Якщо відвідувачів нема, її можна зустріти на прогулянці на довколишніх вуличках.

Літературно-меморіальний будинок-музей Шевченка
Адреса: провулок Тараса Шевченка, 8А
Всі, хто гуляли Майданом у Києві, могли дивуватися невеликій хатці з дерев'яними віконницями одразу за "МакДональдзом". Це — Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, місце, де він колись мешкав.
Тут про Шевченка говорять не закостенілими шаблонами, а як про живу людину — історик і завідувач будинку-музею Мирон Гордійчук стверджує, що окрім усього, Тарас Григорович був self-made man, людиною, яка зробила себе сама. "Можливо, для відвідувача буде цікавою історія успіху: з кріпаків і до академіка гравюр російської імператорської академії мистецтв", — розповідає він в інтерв'ю Суспільному Культура.
Однозначно вартий уваги і таємний сад, розташований навколо садиби. Зараз у музеї діє також експозиція, створена після повномасштабного вторгнення. Будинок-музей працює з 10:00 до 18:00 у всі дні, окрім понеділка та вівторка.
Фоторепортаж з музею і розмову про те, чи буде цікаво сучасній людині заскочити в музей Шевченка на каву — читайте в матеріалі Суспільного Культура.

Будинок з котами
Адреса: вулиця Гоголівська, 23
Будинок Ягимовського, більш відомий як Будинок з котами — пам'ятка історії та архітектури у Києві. Будівлю зведено в 1909 році у стилі модерн.
На яскраво-зеленому фасаді будинку — численні фігури котів із майже людськими очима. Окрім них також є маскарони з обличчями, орнаменти, фігури чорта й сов. Ця особливість оздоблення й стала причиною появи багатьох легенд.
Ще одна специфіка – фасад Будинку з котами асиметричний. Будівлю також називають "замком Кощія". Імовірно, це чийсь жарт, пов'язаний із прізвищем архітектора – Володимира Безсмертного. Також дехто вірить, що в домі живе нечиста сила — нібито на це натякає фігура чорта на верхівці фасаду будинку. Коти та сови, за однією версією, прислужують головному злодію, а за іншою — навпаки оберігають жителів.

Стара будівля іподрому на Арсенальній
Адреса: вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 9
Якщо говорити про київський іподром, то більшість згадають той, що на Теремках. Але мало хто знає, що перший міський іподром був на Печерську, неподалік сучасного метро Арсенальна.
Дерев'яний іподром на цьому місці був і раніше, а із входом у вигляді неоренесансної споруди виник у 1915 році. Авторами проєкту стали архітектор Валеріан Риков та скульптор Федір Балавенський. Позаду збереженої будівлі розташовувалися криті трибуни, ресторани та, власне, поле для кінських перегонів, яке також використовувався як льотний майданчик.
Іподром проіснував до 1964 року. Після перенесення іподрому на нове місце територію, яку він займав, забудували житловими будинками, які в народі називали "кабмінівськими", бо там жили переважно представники вищого партійного керівництва.
У єдиному приміщенні іподрому, яке вціліло, зараз розташовується "Кримський дім".

Подвір'я з круками
Адреса: вулиця Рейтарська, 9Б
Крум (Корбін), Кирило і Карлуша — так звали перших трьох круків, які жили у дворику на Рейтарській з 1991 року. Усіх їх врятували небайдужі: за переказами, першого пораненим знайшли мисливці в лісі, друга випала із гнізда, а третього зовсім хворого принесли із зоопарку, де він помирав. Крум виявився довгожителем, але зранку 16 липня 2023 року доглядачі виявили, що він зник, а клітка відчинена. Однак згодом у клітці знову оселився крук.
Круків не варто плутати зі звичайними воронами, яких можна побачити скрізь. У 2015 році на одному з будинків навпроти клітки з воронами харківський художник Олександр Брітцев намалював тематичний мурал із чорними та білими круками. Він називається "Вісник життя" й уособлює мудрість і хороші вісті.
На честь птахів також існує вірш — київський поет Олесь Ільченко присвятив їм поезію "Ті круки, що на Рейтарській живуть". Твір можна прочитати на табличці з QR-кодом, яка встановлена у дворі в межах проєкту "Читати Київ". Всередину подвір'я легко потрапити, в ньому працює бургерна і кав’ярня.

Пиріжкова "Ярослава"
Адреса: вулиця Ярославів Вал, 13
Пиріжкова розташовується у Верхньому місті, неподалік Золотих воріт, і вважається одним із найстаріших закладів громадського харчування в Києві — вона відкрилася в 1947 році.
Назва кафе оповита легендами. Серед киян можна почути дві версії: "Ярослава" — як написано на вивісці, або "Ярославна" — як назва кав'ярні пишеться на чеках. Другий варіант, ім'я доньки Ярослава Мудрого, на честь якого названа вулиця, використовують усі втаємничені.

У кафе відтворюють атмосферу часів Русі. "Ярослава" має два зали – власне пиріжкову та ресторан. На стінах розпис із давньослов’янськими сюжетами, вбрання персоналу також стилізоване. Особливими є масивні ковані стільці зі столами, про звук пересування яких багато киян відгукуються, що ніколи й ні з чим його не сплутають.
Також "Ярослава" Instagram — далеко не всі кав'ярні можуть похвалитися розіграшем одного пиріжка з вишнею на три з половиною тисячі коментрів.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

