17 листопада у київському Музеї гетьманства відбулася презентація документального видання "Пилип Орлик і мазепинці. Джерела" видавництва "Кліо". Упорядниця та відома російська дослідниця українського козацтва Тетяна Таїрова-Яковлєва в ефірі Українського Радіо розповіла найцікавіші факти про добу Орлика й Мазепи та що Україна має повернути після перемоги.
Після 24 лютого історикиня заявила, що винними в тому, що сталося, є всі росіяни й журналісти, а також мільйони українців, які живуть в Росії та мовчать, як-от українські зірки. Проте впевнена, що Україна переможе, адже козацький дух продовжує жити.
"Мене звільнили з університету, коли я проголосила свою позицію. Після початку війни там уже було неможливо працювати", — розповіла науковиця. Вона була професоркою кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету.
Тетяна Таїрова-Яковлєва поділилися цікавими фактами: цього року ми святкуємо ювілей – 350 років з дня народження Пилипа Орлика, який до всього був улюбленцем Івана Мазепи.
"Я багато років вивчаю його добу. Тому для мене він також є цікавою людиною та політичним діячем України. Ще до війни я знайшла в архівах у Москві дуже цікаві документи, які стосуються Пилипа Орлика та мазепинців, і вже тоді планувала це надрукувати".
Артефакти, архітектурні споруди, книжки та музика: 15 головних символів української державності
Пилип Орлик першим намагався створити європейську коаліцію в підтримку України.
"Існує багато документів щодо того, як Орлик працював у Європі. У книжці описані дуже цікаві документи, які зробив писар Пилипа Орлика Григорій Герцог, та багато матеріалів стосовно побутових речей, економічного стану гетьманщини часів Мазепи, дрібниць щодо його маєтків, торгівлі, виробництва. Є навіть такі неймовірно цікаві речі: Мазепа мав онучку, яка була одружена з Григорієм Герцогом", — зазначила Таїрова-Яковлєва.
Історикиня додала, що за часів Мазепи в країні був надзвичайний економічний розвиток: "Це були найкращі часи України в плані розвитку в ранньомодерну добу. Україна тоді мала величезний профіцит бюджету, саме тому Мазепа мав можливість підтримувати розвиток культури, освіти. Документи, які ввійшли в книжку, якраз це все пояснюють та додають багато дрібниць, про які раніше не було відомо".
Окремо науковиця торкнулася й питання Березневих статей — додатку до Переяславської ради, зазначивши, що оригінал документа не зберігся.
"Збереглися тільки чернетки. Оригінал перебував в Україні, але під час війни з Туреччиною, коли Чигирин захопили турки, був знищений архів гетьманів. Проте існує й багато інших цікавих джерел: наприклад, до війни знайшла документи, які стосуються Івана Богуна, і сподіваюся наступного року написати про них книжку", – каже дослідниця.
Як приймали Конституцію України. Тисячолітня хроніка подій
Наостанок Тетяна Таїрова-Яковлєва розповіла про роботу в московських архівах, а також культурну та історичну спадщину України, яка перебуває в Росії.
“Більшість архівів має бути оцифрована й розміщена в інтернеті. Проблема роботи в московських архівах завжди полягала в тому, що вони не мають описів. Ніхто не цікавився українськими джерелами, і останні описи були зроблені наприкінці XVIII ст. З тих часів майже нічого не робилося. Останні десять років ми друкували описи документів стосовно історії України, які зберігаються в московських архівах. Це була величезна праця, яку, на жаль, ми зараз далі не можемо робити", – каже Тетяна Таїрова-Яковлєва.
Вона вважає, що після перемоги Україна має повернути те, що залишилося в Росії після Радянського Союзу.
"Під час Другої світової війни безліч історичних пам'яток евакуювали з України й вони залишилися в архівах та музеях Росії. Існують документи щодо цих предметів, тож їх набагато легше знайти й обґрунтувати повернення", — підсумувала історикиня.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
