Українська джазова співачка Лаура Марті з початку березня перебуває в Німеччині, де активно концертує і допомагає збирати гроші на користь України. Наразі зіграно вже більше двох десятків концертів, весь збір від яких іде на благодійність.
Лаура розказує свою історію волонтерства (не тільки музичного), а ведучі Радіо "Промінь" Дмитро Захарченко та Анна Заклецька вкотре пересвідчуються, що допомагати своїй країні може кожен – просто перебуваючи на своєму місці і роблячи те, що він/вона найкраще вміє.
Як ти опинилася в Німеччині і коли це відбулося? Чому саме там?
Усе відбулось спонтанно. Я залишила свою квартиру 24 лютого – як пішла в бомбосховище, так вже й не поверталась, залишилася в друзів. Потім перемістилася до сестри допомогати їй з малюком, потім перевезла їх в Чернівці. Поміж тим, у мене вся сім’я – мама, тітка, дядько, їхні діти, онуки – всі вони в Харкові. І мама ще до війни допомагала жінці з атрофією м’язів. Коли почалася війна, вона застрягла в неї. Я розуміла, що потрібно щось робити, якось вивозити їх.
У мене є подруга в Кельні, дуже крута джазова співачка Тамара Лукашова – вона пропонувала їхати до неї. Інші друзі пропонували в Польщу, Румунію. Але ми подумали, що цій жіночці потрібна хороша лікарня, тому обрали Німеччину. Як ми їхали до кордону – це окрема історія, яка тривала майже тиждень. Стільки друзів і зовсім незнайомих людей допомагали в цьому! Дуже їм вдячна – за цей час в мене з’явилось багато нових друзів.
Так, зараз ми всі зрозуміли, що незнайомих людей серед українців немає…
Точно – ці люди стали моїми друзями! Після того, як я перевезла маму, то залишилася в Чернівцях із сестрою. Жила в гуртожитках і переїжджала чи не кожен день на нове місце. Зрештою ми знайшли для сестри нормальне місце, де вона могла залишитися з малюком, і я трохи видихнула. Ночувала в синагозі, волонтерила, допомагала перевозити інших людей, діставати рідкісні ліки – і це буквально з ранку до ночі.
А потім Ларс Даніельсон – відомий шведський джазовий музикант і мій хороший друг, який переживав, писав, допомагав (навіть якийсь процент його авторських відрахувань переказував на допомогу Україні) – сказав: "Тебе треба вивозити! Ти спиш на підлозі, а так не має бути – ти маєш співати. Маєш допомагати Україні іншим шляхом!".
Спочатку я дуже не хотіла їхати з України. Мені здавалося, що моє місце якраз тут, і я маю волонтерити, наскільки вистачить сил. Але в якийсь момент зрозуміла – все. Я допомагаю всім, крім себе, і довго так не витримаю.
Коли я перетинала кордон з Румунією, я просто ревіла. З Румунії я мала летіти в Швейцарію, тому що там мав бути перший концерт, і думала там залишитися. Але так склалося, що зрештою опинилася в Німеччині. Тому що коли ми планували концерти на користь України, більшість з них припадала на Німеччину. І я подумала, що це має сенс – так я буду поряд зі своєю мамою і завжди зможу допомогти, якщо щось знадобиться. Тож я залишилась у подруги в Кельні і звідси їжджу до Нідерландів, Польщі, Швейцарії, Австрії.
З ким ти зараз виступаєш? Де тебе можна буде почути найближчим часом?
Музиканти мого бенду збираються тут. 9 червня в нас буде великий концерт з оркестром у Швейцарії в залі на 2 тисячі місць. До мене приїде з Польщі піаністка Наталя Лебедєва. Звідти ж прибуде Ігор Гнидин, Ілля Алабужев, з Австрії – Андрій Прозоров. Ми більше місяця робили аранжування. Будемо грати і українські пісні, і мої авторські пісні. 100% збору коштів також – як і з інших концертів – піде на допомогу Україні.
Це гарний приклад того, що кожен може робити саме те, що в нього виходить найкраще – допомагати на своєму місці.
Зараз це моя місія. Уже після трьох тижнів волонтерства я розуміла, що треба десь шукати гроші. Бо українці хоч і щедрі люди, і готові ділитися останнім, але і в них теж скоро нічим буде допомагати. Багато хто вже і сам сидить без грошей. Тобто потрібно шукати кошти деінде – скоріше за все, заробляти за кордоном. Що я і роблю вже третій місяць.
Але дуже хочу повернутися в Україну і обнятися зі всіма, кого не бачила так довго! Вірю, що скоро побачимося!
Більше інтерв'ю з українськими музикантами від Радіо "Промінь"
- Сергій Мартинюк, гурт "Фіолет": "Ми зараз маємо плекати в собі людяність"
- Олександр Біляк, MBreeze: "Українські артисти повинні бути у світовому медіапросторі"
- Ivan NAVI: "Треба поспішати жити й проживати максимально кожну мить"
- Jerry Heil: "Можна розбити "Мрію", але вбити волю не вдасться"
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
