Нещодавно дует "Тельнюк: Сестри" випустив альбом авторських різдвяних пісень. В етері "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь" Галя та Леся Тельнюк розповіли, з ким створювали альбом, що відчувають у різдвяний час і які одкровення приходять до них під час виступів у храмах.
Дві версії нового проєкту
Як розподілилися ваші ролі у написанні альбому?
Леся Тельнюк: Минулого літа наш продюсер Олег Репецький запропонував нам взятися за різдвяну тему. Ми давно вже хотіли. І от саме влітку ми за неї взялися дуже активно. Галя написала дев’ять чудових віршів, я написала музику. Так ці пісні й народилися.
Кого із музикантів ви залучали до запису? Адже зазвичай ви запрошуєте українських музикантів, навіть джазменів – це стало традицією.
Галя Тельнюк: Існує дві версії проєкту "Тельнюк: Різдвяні пісні". Перша – це та, яку ми робили з Іваном Небесним, прекрасним українським композитором. Ми з ним працюємо вже дуже давно. І ми вирішили, що таку світлу і легку інтонацію красивого Різдва саме він може дати. А друга версія у нас оркестрова, там кілька аранжувальників – і Олексій Баженов, і Євген Петров.
Леся Тельнюк: Ці версії дуже відрізняються одна від одної.
Він зняв відео на цю роботу, всі пісні записувалися наживо з Національним президентським оркестром під головуванням Василя Василенка і хором Київської опери. Це була дивовижна співпраця. Ми все це зняли на Андрія минулого року і, я думаю, скоро це зможуть побачити глядачі.
Версія Івана Небесного цікава і вражаюча тим, що на неї ще існує відеоряд. Дивовижний, створений за картинами молодої художниці Олі Третьякової. А майстер сучасної комп’ютерної графіки Вячеслав Мельник зробив свої версії цих картин, які рухаються, які мають своє життя. Ці молоді люди з великою любов’ю і натхненням до цього підійшли.
Галя Тельнюк: Також Оля Третьякова і Вячеслав Мельник зробили новорічні й різдвяні листівки на основі цих картин. Їх можна замовляти на нашій сторінці у Фейсбуці. І матимете ще подарунки, бо на них є QR-код з посиланням на нашу музику. Це буде і музичний подарунок, і візуальний.
Я правильно підрахувала, що у 2021 році у вас вийшов 21-й альбом?
Леся Тельнюк: Мабуть. Треба порахувати. Я думаю, що так воно десь і є. З усіма міксованими варіантами точно є двадцять один.
В якому вигляді існує ваша дискографія і де її шукати тим, хто любить ваші пісні, або тим, хто лише починає знайомитися з вашою творчістю?
Галя Тельнюк: Наша музика є на всіх потокових платформах. І кожен, хто шукатиме там "Тельнюк: Сестри", знайде якісь варіації з наших альбомів. Адже "Тельнюк: Сестри" справді дуже різні, бо наша біографія нараховує не один рік, не п'ять і навіть не десять. Були різні проєкти, різні програми. Заходьте, слухайте, приєднуйтеся до нашої великої спільноти, слухайте високу музику.
Другий карантинний рік триває. Розкажіть, чи призвичаїлися ви працювати в умовах карантину?
Леся Тельнюк: Призвичаюємося так, як і всі. Тому що концертів значно менше, але вони є. Вони різноманітні, гарні.
Галя Тельнюк: Весь світ зараз намагається пристосуватися до того, що є. І так, як було, вже не буде, це треба усвідомити. Майбутнє справді для нас закрите. Ми повинні творити кожного дня для себе. Принаймні я себе так кожного дня налаштовую, це як психологічна зарядка.
Сьогоднішній день я знаю, я можу уявити, що до вечора відбудеться. А вже завтрашній день – невідомість. Я не знаю, що може статися зі мною, відбутися у світі. Тож варто хапатися за хороший настрій, за сніг, що вже пішов, за усмішки людські, за ефір, за зустріч з вами. Це вже подарунок.
Леся Тельнюк: Дякувати за все, що ми маємо. В цьому і є сутність різдвяних свят.
"Коли співаєш у храмі, ти відчуваєш все зовсім інакше"
У вас є досвід виступів у храмах. Чим відрізняється виступ у храмі від виступу у концертному залі?
Леся Тельнюк: Аж такого великого досвіду немає, на жаль. Але нам доводилося виступати в храмах в Ірландії, в Мюнхені, в Будапешті, в Торонто. Цього року ми також записали нашу програму Agnus Dei в соборі Воскресіння Христового в Києві, на лівому березі. Це греко-католицький собор - дивовижний, білий, надзвичайно красивий. Це відео також побачать наші прихильники в найближчому майбутньому. І, звісно, це накладає на людину зовсім інше відчуття – коли ти у храмі співаєш, ти все відчуваєш якось зовсім інакше.
А у вас після таких виступів є історії, які ви будете згадувати все життя?
Галя Тельнюк: Звичайно, що вони є і що неможливо співати "Все упованіє моє..." або співати на вірші Кароля Войтили, або на вірші Богдана-Ігоря Антонича, і не розуміти, не усвідомлювати того, що себе чуєш не тільки ти в цей мікрофон, в ці навушники. Ти абсолютно на фізичному рівні відчуваєш присутність величини, яка тебе слухає також. І ти почутий.
Ти розумієш, що працюєш для людей, ти хочеш звеселити їхні серця, ти хочеш їх трішки відірвати від землі в цьому світі. І це наче така установка в нас вже багато років. Але саме в таких місцях, у святих місцях, ти розумієш, що відбувається щось більше.
Це не просто академконцерт, де ти трясешся і переживаєш. А тут щось значно більше, лагідніше, тепліше і ніжніше. Таке відчуття довіри.
І в деякі моменти було враження, що співаєш вже не ти. Я навіть потім дивилася на відео на обличчя музикантів, наші з Лесею обличчя, на хористів, і мені здавалося, що це відчуття в певні моменти було у всіх. Мистецтво ж справді є тим містком між землею і небом, який відкриває в нас те найкраще, що є в людині. Це може зробити мистецтво, це може зробити музика. І музика для цього й існує.
Ви сестри, але в кожної свій темперамент. Чим відрізняється картина світу на Різдво у кожної з вас? Чи однаково ви реагували на Різдво в дитинстві?
Леся Тельнюк: Ну, напевно, також трішки по-різному. Не дивлячись на те, що ми сестри, у кожного з нас своя доля, кожен з нас прийшов у цей світ для чогось – як і Ви, як і наші слухачі. Тому сприйняття дуже індивідуальне, але об’єднує усіх оця дивовижна таємниця.
Та таємниця, коли людина на Різдво відчуває подих Вічності. Коли вона розуміє, що вдома буде Там. Що це ще не кінець життя, доки вона живе на землі, що Там ще буде. І от якраз період різдвяних свят, очевидно, дає дуже таємниче відчуття цієї Вічності, яка стоїть перед кожним із нас. В цьому величезна таємниця, краса і незвідність свята Різдва.
Галя Тельнюк: Це правда. Я не скажу зараз, як я думала, коли була маленька, бо тоді, звісно, мені хотілося більше феєрверків, свята.
І ти відкриваєш для себе, що життя прекрасне хоча б в тому, що ми всі є чудом. Якщо ви не бачили чудес у світі – подивіться в дзеркало, адже ви є чудом Божим, тому що ви прийшли в цей світ. Якщо ви не вірите або якщо зневірилися в собі, то просто зазирніть в себе і ви зрозумієте, що ви – особливі. І всім від цього стане на душі й відповідальніше, і щасливіше, і краще.
