Міжнародний проєкт, присвячений розслідуванню вбивства української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні, став переможцем конкурсу Online Journalism Awards. Роботу, над якою працювали понад пів сотні медійників, відзначили у номінації «Досконалість у співпраці та партнерстві».
Про це йдеться на сайті премії.
У липні 2023 року перед поїздкою до окупованого Бердянська журналістка Вікторія Рощина написала своїй редакторці Севгіль Мусаєвій: «Я мушу їхати, бо я єдина журналістка, яка це робить».
Це було одне з останніх повідомлень від неї. За кілька днів 26-річна медійниця зникла безвісти поблизу Мелітополя. Довгий час про неї нічого не було відомо. Росіяни утримували Вікторію в повній ізоляції — без офіційних звинувачень, без доступу до адвоката та без зв'язку із зовнішнім світом.
Лише навесні 2024 року рідні дізналися, що дівчина перебуває у російському слідчому ізоляторі в Мелітополі. Згодом її перевели до в'язниці в Таганрозі, яку правозахисники називають «російським ГуантанамоГуантанамо — це військова в'язниця США на військово-морській базі Гуантанамо на території Куби. Правозахисні організації засуджували табір Гуантанамо за катування, жорстоке поводження та утримання людей роками без висунення офіційних обвинувачень і без суду.».
У вересні 2024 року Рощину планували повернути в межах обміну полоненими, натомість у жовтні батьки отримали повідомлення про її смерть без вказання причин. Тіло журналістки повернули до України лише в лютому 2025 року: на ньому виявили сліди тортур, а також констатували відсутність деяких органів.
Доля журналістки стала відправною точкою для створення «Проєкту Вікторія». Враховуючи високі ризики та закритість російської тюремної системи, до роботи долучилися 12 медіаорганізацій та майже 50 репортерів під координацією Forbidden Stories.
Команда відстежила шлях Вікторії на окупованих територіях, знайшла її джерела та отримала ексклюзивні свідчення про останнє завдання. Рощина розслідувала тортури над ув'язненими, збирала інформацію про в'язниці та встановлювала імена винних. Розслідувачі змогли записати інтерв'ю з колишніми бранцями, які бачили Вікторію в неволі. Вони також виявили 29 російських місць утримання, де систематично застосовують тортури до українських цивільних, і на основі свідчень створили 3D-модель Таганрозької в'язниці.
Журі конкурсу високо оцінило рівень кооперації світових медіа. Експерти дійшли висновку, що один чи навіть двоє репортерів ніколи не змогли б виконати таку масштабну роботу самостійно.
«Масштаб розслідування та амбітність його цифрової презентації зробили це партнерство не просто корисним, а необхідним — співпраця на рівні Pandora Papers Папери Пандори — це витік майже 11,9 мільйона конфіденційних документів, які були опубліковані Міжнародним консорціумом журналістів розслідувачів, починаючи з 3 жовтня 2021 року.заради однієї історії», — підкреслили судді.
Премію за онлайн-журналістику (OJA) заснували у травні 2000 року. Це єдиний комплексний набір нагород, що відзначає досягнення в цифровій журналістиці в усьому світі. Премія оцінює роботи великих медіа, незалежних сайтів та окремих авторів, які використовують інноваційні підходи та нові технології.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
