Американський джазовий саксофоніст Сонні Роллінз помер у своєму будинку у Вудстоку, штат Нью-Йорк. Йому було 95 років.
Про смерть музиканта повідомили на його офіційному сайті.
У заяві його назвали "гігантом саксофону". Також до повідомлення додали цитату Роллінза 2009 року: "Я вважаю, що коли творча людина покидає цей світ, вона продовжує існувати в іншому вимірі. Я вірю, що це життя — не все, що є. Духовна людина не думає так".
Сонні Роллінз вважається одним із найвпливовіших музикантів в історії джазу та однією з останніх живих зірок покоління бібопуБібоп — джазовий стиль 1940-х років, що вирізняється швидким темпом та складною імпровізацією.. За понад сім десятиліть кар'єри він співпрацював із такими музикантами, як Майлз Девіс, Телоніус Монк, Чарлі Паркер та Джон Колтрейн.
А також здобув дві премії "Ґреммі" (за платівку This Is What I Do у 2000 році як найкращий інструментальний джазовий альбом та пісню Why Was I Born? як найкраще джазове інструментальне соло у 2006 році; крім того, у 2004 році йому вручили почесну нагороду за життєві досягнення).
Музикант народився у Нью-Йорку у 1930 році під ім'ям Теодор Волтер Роллінз. Прізвисько Сонні він отримав від бабусі. Свій перший саксофон Роллінз отримав у сім років від матері. Пізніше він згадував, що одразу зачарувався інструментом.
Одним із найвідоміших альбомів музиканта став Saxophone Colossus 1956 року. До нього увійшла композиція St. Thomas, яка згодом стала джазовим стандартом. У 2016 році альбом внесли до Національного реєстру звукозаписів Бібліотеки Конгресу США.
Наприкінці 1950-х Роллінз узяв творчу паузу та щодня по кілька годин репетирував на нью-йоркському Вільямсбурзькому мосту, щоб не турбувати сусідів. Цей період надихнув його на створення альбому The Bridge 1962 року. Пізніше з'являлися заклики перейменувати міст на честь музиканта.
Роллінз був відомий довгими імпровізаційними соло та особливим стилем гри. Саксофоніст Бранфорд Марсаліс називав його "найвидатнішим імпровізатором в історії джазу" нарівні з Луї Армстронгом. Сам музикант казав, що виходив на сцену "з порожньою головою і без жодного плану", покладаючись на імпровізацію.
У 2010 році президент США Барак Обама вручив Роллінзу Національну медаль мистецтв, зазначивши, що музикант надихнув його "ризикувати так, як він, можливо, інакше не наважився б".
У 2014 році Роллінз завершив кар'єру через легеневий фіброз. Пізніше він говорив, що пережив депресію через неможливість більше виступати, однак зрештою вирішив бути вдячним за шанс прожити життя музиканта.
Роллінз був останнім, хто залишився в живих із 57 джазових музикантів, зображених на фотографії 1958 року A Great Day in Harlem.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
