З чого складається життя? Можна впевнено припустити, що для більшості з нас левова частина часу спливає на робочому місці та за дверима домівок. Такий розподіл часто створює передумови для виснаження та втрати "смаку до життя", адже як робота, так і власна оселя вимагають відповідального ставлення — хтось навіть несе роботу додому, де й без того очікують хатні обов’язки. Саме тому психологи наголошують на важливості "третіх місць" між домом і роботою.
Південнокорейська письменницька Хван Борим створила текст, наповнений емпатійним спогляданням за внутрішніми змінами втомлених і розгублених персонажів, тлом до яких стає початок роботи особливої книгарні й тонкощі корейської культури.
Що ховається за поняттям "третіх місць" — Леонід Скрипаль розбирався на прикладі корейського роману "Ласкаво просимо до книгарні «Хюнам-тон»".
"Хюнам-тон" — взірець "третього місця"
Книгарня — давня мрія головної героїні на ім’я Йонджу, проте та ухвалює рішення про відкриття імпульсивно, тікаючи від престижної, але сірої роботи, нещасливого шлюбу, що завершився розлученням, та інтенсивного міського ритму. Зрештою книгарня "Хюнам-тон" стає місцем "лікування" не лише для неї, але й для відвідувачів. Та чому це відбувається навіть попри фінансові труднощі й брак досвіду Йонджу на початку?
Річ не лише у затишній атмосфері книгарні, де можна насолодитися тишею й погортати книжку за чашкою кави — саме ставлення Йонджу до ведення бізнесу сприяє формуванню нових зв’язків поміж покупцями та персоналом, які виходять за межі звичних ролей. Власниця охоче ділиться своїми переживаннями й вислуховує історії інших — про сім’ю, роботу, духовні кризи та фінансові негаразди. Завдяки відкритому спілкуванню та книжковому клубу, який організовує Йонджу, в стінах "Хюнам-тону" формується нова спільнота. Її учасники не мають очікувань одне від одного: ніхто серед них не має обов’язку приготувати іншому вечерю або покласти звіт на стіл до п’ятниці, як це буває вдома й на роботі. Саме тому книгарня з роману Хван Борим є прикладом "третього місця".
Побудова довіри
Йонджу вдалося сформувати навколо себе спільноту людей, яким потрібне було дружнє плече поруч, не просто так. Наприклад, вона активно залучала покупців до взаємодії ще до першої фактичної розмови, залишаючи папірці з власними роздумами про книжки на полицях між сторінками. Вона не приховувала свого болю та розгубленості після відкриття, дозволяла клієнтам лишатися в крамниці стільки, скільки їм потрібно, поважала їх кордони та заохочувала спільну творчість. Коротко кажучи, Йонджу розкривалася передусім як людина, а не як продавчиня.
Завдяки старанням власниці багато персонажів змогли отримати підтримку й відчути себе частиною чогось нового — простору, який не ставить перед ними вимоги, а дає ресурс для відновлення. У "Хюнам-тоні" під час книжкового клубу та звичайних розмов панує атмосфера підтримки: відвідувачі переймають ініціативу у власні руки, діляться новинами, співчувають та радіють одне за одного.
Завдяки цій відкритості ми дізнаємося їхні історії разом із Йонджу: Чон Хіджу розповідає про післяпологову депресію, Чонсо — про звільнення та проблеми із самоконтролем, а Чімі ділиться подробицями невдалого шлюбу.
Прикладом духовного зростання через підтримку також є історія Мінджуна — молодого помічника Йонджу та баристи закладу. Робота в "Хюнам-тоні" дозволяє йому сповільнитися та зрозуміти, з чим він хоче пов’язати життя після розчарування у "культі знань", свідком якого він був в університеті.
Чому нам потрібні місця для відпочинку і "нових початків"
Не всі ведуть активний та різноманітний спосіб життя, а двотижнева відпустка протягом року не дає бажаного відпочинку та відчуття внутрішньої зміни. Для того щоб не почуватися ґвинтиком у механізмі великого міста, ми всі потребуємо чогось особливого — місця, де можна проявитися інакше, познайомитися з новими людьми, або просто кілька годин помедитувати з книжкою в руках. Це можуть бути кафе і книгарні, книжкові та кіноклуби, поетичні читання чи спонтанні пікніки з незнайомцями — це лише кілька варіантів, загальне різноманіття яких обмежується лише нашою фантазією та кількістю вільного часу.
У романі "Ласкаво просимо до книгарні "Хюнам-тон»" авторка не лише створює теплу і "цілющу" історію про відновлення та споглядання, але й показує на прикладі Йонджу, Мінджуна та їхніх клієнтів, як важливо не виснажувати себе у гонитві за туманними цілями, в яких ми самі не певні. Хван Борим доводить, що "треті місця" можуть не лише дарувати відпочинок, але й підштовхувати нас до іншого стилю життя, адже саме поміж домом і роботою стаються найбільш неочікувані інсайти.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
