Під час шоу Bad Bunny в перерві фінального матчу Super Bowl одним із найемоційніших моментів став виступ культового пуерто-риканського співака Рікі Мартіна з кавером на пісню Lo Que Le Pasó a Hawaii.
Цей трек із шостого альбому Bad Bunny Debí Tirar Más Fotos (2025) не просто лірична балада про ностальгію, а музичний маніфест, у якому через метафору Гаваїв артист звертається до пуерториканців із попередженням: не повторіть тієї самої долі.
Розповідаємо, чому цей трек вже називають одним із найпотужніших політичних висловлювань у попмузиці останніх років.
Lo Que Le Pasó a Hawaii — це фактично протестний гімн проти джентрифікаціїДжентрифікація — це процес оновлення, реконструкції та благоустрою занедбаних або промислових міських кварталів, що супроводжується підвищенням цін на житло, зміною демографічного складу та переїздом туди заможніших мешканців. та колоніалізму.
Bad Bunny проводить пряму паралель між історією Гаваїв (які колись були суверенним королівством, а стали "курортним штатом" США) та сучасним Пуерто-Рико, де місцеві жителі дедалі частіше витісняються через зростання цін на житло, приватизацію пляжів і скуповування землі іноземцями.
"No sueltes la bandera ni olvides el lelolai"Lelolai" — традиційний вигук у пуерториканській народній музиці jíbaro, символ автентичності та культурного опору. / Que no quiero que hagan contigo lo que le pasó a Hawai" ("Не відпускай прапор і не забувай lelolai / Я не хочу, щоб вони зробили з тобою те, що сталося з Гаваями"), — йдеться у приспіві.
Bad Bunny використав у пісні традиційні музичні інструменти з пуерто-риканських гірських районів. Слухачі також помітили, що голос артиста іноді обривається. Це інтерпретують як імітацію постійних вимкнень світла в Пуерто-Рико або як данину традиційним музичним паузам, що звільняють місце для соло.
У візуалізаторі до пісні використано текст історика Джорелла Мелендеса-Бадільо, який проводить паралель між виселенням людей та зникненням місцевих видів. Символом цього стала пуерто-риканська чубата жаба — тварина, яку вважали вимерлою понад 40 років і чиє відродження прирівнюється до надії на відновлення культури.
Bad Bunny розповідав, що пісня прийшла до нього уві сні — "від початку до кінця" — і стала однією з найособистіших у його кар'єрі.
Після прем'єри пісня спричинила дискусію всередині Пуерто-Рико: прихильники незалежності назвали її "гімном опору", а прибічники державності звинуватили артиста у "спотворенні історії".
Також пісня викликала величезний резонанс на самих Гаваях. Місцеві активісти та історики підтримали Bad Bunny, зазначивши, що він порушив тему, про яку вони кричали роками: "грингоїзація". На Гаваях американська анексія призвела до маргіналізації рідної мови та витіснення корінного населення з їхніх земель через захмарні ціни на житло.
Теми пісні — масовий туризм, приватизація пляжів та виселення місцевих — відгукнулися й далеко за межами Карибів. Трек став вірусним на Канарських та Балеарських островах, де люди стикаються з ідентичним тиском надмірного туризму.
Виступ Рікі Мартіна на сцені, що імітувала бананову плантацію, був прямою відповіддю на антиімміграційну риторику в США (зокрема, з боку Дональда Трампа). Для Bad Bunny, чий альбом щойно став першим іспаномовним релізом, що отримав "Ґреммі" у категорії "Альбом року", це був шанс заявити на весь світ: "Це мій дім, і ніхто мене звідси не вижене".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
