25 грудня на Loft Stage Харків Опера відбудеться різдвяний Гала-балет за участі першої солістки English National Ballet Каті Ханюкової.
Разом із нею на сцену вийдуть провідний соліст Національної опери України Данііл Сілкін, заслужені артистки України Антоніна Радієвська та Олена Шевцова, а також провідні солісти харківської балетної сцени.
Як в 20 кілометрах від лінії фронту працює Харківська опера, яка раніше була відома як одна найбільших сцен в Європі, — у матеріалі Катерини Єлецьких, дослідниці балету, авторки YouTube-каналу Ballet Maniac, створеному для Суспільне Культура.
"Я ніколи не виходила на сцену Харків Опера. Це найближчий до фронту оперний театр в Україні і, можливо, єдиний у світі театр опери і балету, який працює в укритті. Балет, як і спорт, — це про силу волі, силу духу. І той факт, що попри все, ця сцена працює, — це і є демонстрацією цієї сили волі", — говорить балерина Катя Ханюкова.
І дійсно, сьогодні, коли до фронту всього якихось 20 км, Харків Опера, яка цьогоріч відзначила своє 100-річчя, не припиняє роботи. Кожна вистава тут — аншлаг. Так, через безпекові обмеження основна сцена з глядацькою залою, що в довоєнні часи збирала 1500 гостей, зараз не працює. Але не за правилами Харкова опускати руки. Театр перейшов у формат Loft Stage — камерної сцени-укриття в будівлі театру на близько 400 глядачів. Саме там 18 жовтня 2025 року провели ювілейний концерт.
Loft Stage стала головним майданчиком Харківа: тут дають вистави, приїжджають інші колективи, а також проводять значну частину культурних подій.
Це наразі звучить досить навіть модно: "Loft stage". Насправді ж, до відкриття цього простору театру довелося пройти непростий шлях і головне випробування — війною, яке власне і стало причиною створення нової сцени.
23 лютого 2022 року у театрі давали "Жізель", а наступного ранку почалася повномасштабна. Після шоку та перших організаційних кроків театр повертався до роботи поступово: артисти виступали на станціях метро, які тоді слугували укриттями. Частина трупи паралельно поїхала в гуманітарний тур "Європейський шлях" — 16 країн і понад 300 вистав та концертів.
Коли стало зрозуміло, що війна затягується, в театрі прийняли рішення облаштувати стаціонарний безпечний простір з меншою сценою, аби продовжувати діяльність інституції і таким чином, підтримувати містян, адже Харків Опера завжди була важливою частиною життя харків'ян. Технічне приміщення укріпили, отримали всі необхідні дозволи й на початку 2024 року переобладнали під глядацьку залу. У червні 2024-го повернулася з гуманітарного туру команда, і нині театр працює з відновленим симфонічним оркестром, хором, цехами та новими артистами, залученими через співпрацю з консерваторією.
Сцена Харківського театру опери й балету завжди була відомою в Україні і користувалася особливою повагою артистів балету. Це одна з найбільших сцен у Європі — повністю укомплектована й технічно оснащена для максимальної функціональності. Тому не важко уявити, яким викликом для колективу стало вимушене переналаштування: працювати й танцювати на сцені в рази меншій, тоді як вони звикли до іншого масштабу та рівня технічних можливостей.
Але харківський балет адаптувався.
Так, це інші розміри майданчика, інша акустика, інша дистанція до глядача. На такій сцені змінюються траєкторії, темп і те, як "читається" рух. Артисти не просто переносять вистави "в менший формат", а наче перезбирають їх наново. І там, де інші б сказали, що це неможливо (як, наприклад, можна класичну "Пахіту" з усіма її урочистими виходами артистів, стрибками, широкими рухами, перенести на маленьку сцену), заслужена артистка України, художня керівниця балету Харків Опера Антоніна Радієвська говорить із запалом: "Ви просто не уявляєте, який це драйв – адаптувати постановки великих балетів під розміри нашої нової сцени".
"Важко навіть описати ті відчуття, коли долаєш чергову перешкоду і все виходить. Ось зараз, наприклад, ми відновили «Собор Паризької Богоматері», «Красуню та Чудовисько». А це масштабні балети. С масовими сценами, складною хореографією", — ділиться Радієвська.
Окрім роботи зі сталим репертуаром, колектив готує прем’єри. Однією з найгучніших під час війни став балет "Драконячі пісні" на музику Максима Коломійця — українського композитора, що наразі пише музику до нової опери для Метрополітен–Опера у Нью-Йорку, яка розповідатиме про викрадення росіянами українських дітей.
"Драконячі пісні" створені на електронну музику, а для українського балетного репертуару це абсолютно неординарний вибір.
Радієвська підкреслює, що прем’єру зробили "з нуля". Вистава вийшла чуттєва, з сильною сценографією, і вже зараз спроєктована так, щоб її можна було перенести на велику сцену: щойно це стане можливим, театр планує адаптувати "Драконячі пісні" для показів на основному майданчику.
"Я хочу, щоб наш театр процвітав: щоб ставилися прем’єри, молоді артисти мали змогу пройти весь кар’єрний шлях — вирости з кордебалету до провідних солістів, і щоб про наш театр говорили в Європі та у світі. Ми відзначаємо 100 років, ми щодня на сцені, маємо амбітні плани й багато співпрацюємо з артистами інших театрів. Частина цих ідей і партнерств буде видимою вже у програмі нашого Різдвяного Гала", — говорить Радієвська.
Особливістю святкового вечора стане ювелірне поєднання фрагментів вистав світової балетної класики, які виконає Катя Ханюкова із прем’єрними, спеціально створеними для цього проєкту номерами у постановці Антоніни Радієвської.
У програмі заявлені, зокрема: містична сцена Фантомів з балету "Красуня та Чудовисько", адажіо Аріфа Мелікова з "Легенди про коханн", мініатюра Максима Коломійця "Над засніженими долинами", Tango en skai Роланда Дієнса, адажіо Едварда Елгара, "Паванна" Моріса Равеля, адажіо з Carmina Burana Карла Орфа. І як еталонна класика – "Лебідь" К.Сен-Санса, гранд-па з "Дон Кіхота" та адажіо з балету "Корсар".
Катя Ханюкова — балерина з українською траєкторією і міжнародною "вагою". Вона закінчила Київське національне хореографічне училище, у 2007 році дебютувала на сцені Національної опери України в Києві. Має золоті медалі на міжнародних конкурсах (імені Сержа Лифаря, у Стамбулі та Сеулі), є лауреаткою британської премії National Dance Award UK (Critics’ Circle Award). З 2014 року – солістка English National Ballet. Один із найвлучніших описів її сценічної природи дав британський журнал The Spectator: артистизм Ханюкової порівняли з шовковою стрічкою, зав’язаною навколо вибухівки — ніжна, елегантна, але вогняна.
У Лондоні Ханюкова – не просто зірка, а невтомна амбасадорка України в середовищі, яке десятиліттями було російськоцентричним. І її історія з тим, щоб в "Лускунчику" English National Ballet прибрали російський танець, зробили український традиційний Makivnyk, а на сцені зʼявилась українська мова — це і є приклад м'якої сили, з яких і складається велика зміна.
"Для мене кар'єра важлива, але вона ніколи не була і не буде важливішою за мою сім'ю, країну та позицію", — сказала Ханюкова півтора роки тому в інтерв'ю українському Vogue, коли приїздила танцювати благодійний вистави Radio&Juliet на сцені Національної опери в Києві. Тоді вдалося зібрати понад 2 млн доларів для Головного управління розвідки МО.
"У мене багато ніжності до моєї країни — це як любов до дитини. Щоб комусь у залі хоча б на мить стало легше, щоб людина не відчувала себе наодинці зі своїм болем — у цьому і є сенс моєї роботи", — говорить артистка.
Кульмінацією харківського вечора стане фінальний вихід усіх учасників Гала під "Щедрик" Миколи Леонтовича — твір, який давно став міжнародним символом Різдва, співом, зрозумілим без перекладу, на сцені Харкова прозвучить мовою танцю.
"Різдво — це завжди диво, — зазначає Антоніна Радієвська. — Та сьогодні, у складні часи, можливість ділитися мистецтвом і вітати на сцені зіркових гостей є особливим, подвійним дивом — для артистів і для глядача, що приходить по нові враження. І ці враження назавжди збережуться в пам’яті як перлини-спогади".
У цьому і є Харків: диво тут – не казка. Диво – це дія. Це те, що робиться, коли для інших було б "логічно" не робити. І, можливо, саме в цьому — головний сюжет цієї історії: театр, який мав би мовчати з міркувань безпеки, натомість говорить так, що його чують далеко за межами цієї зали на 400 місць.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
