2025 рік у літературі виявився несподівано багатим на процеси, які водночас віддзеркалюють соціальні й політичні зміни, війну, глобальну втому світу та пошуки нових форм читання. Що відбувається в Україні, в Європі та світі? Як цифрові технології та соцмережі впливають на продажі й на читання?
В етері на Радіо Культура літературознавиця та критикиня Богдана Романцова розповіла про тенденції 2025 року. Розповідаємо про ключові тенденції у 10 тезах.
1. Збільшення часу на друк
Попри блекаути, знищення поліграфічної інфраструктури й затримки друку видавці продовжують працювати. Зокрема, Харків залишається ключовим центром книгодрукування. І наперекір усьому, залишаючись під ударами, видавці продовжують працювати.
Через обстріли та блекаути часу на друк зріс з одного до двох-трьох місяців.
"Ми бачимо, що Росія свідомо знищує наші об'єкти культури. Також на процес книговиробництва дуже впливають відключення світла. Типографії так само потребують електрики. І це означає, що черги на друк стають довшими. Чекати книжку з друку значно довше. І це значно ускладнює ці процеси. Якщо раніше я, як редакторка видавництва, мала закладати на друк книжки приблизно місяць, і я була впевнена, що за місяць книжка точно приїде, то нині йдеться мінімум про два місяці очікування. І це вже тенденція. Ми гостро відчуваємо дефіцит друкарень", — говорить Романцова.
Водночас Богдана Романцова звертає увагу на те, що згідно зі статистикою, випуск книжок за перше півріччя 2025 року зріс. Вона також звернула увагу на те, що за цей час з'явилися нові видавництва, які друкують літературу різних жанрів — від філософських до нішевих літературних проєктів.
Зміцнюється і культура передпродажів: це одночасно фінансовий інструмент і спосіб підтримати видавців. Але також Богдана Романцова говорить про те, що це дозволяє "підігрівання очікування" та збільшує інтерес читачів.
2. Інший тип стосунків між видавцями та TikTok-блогерами
TikTok продовжує впливати на книжковий ринок як у світі, так і в Україні. Він дозволяє збільшити інтерес до книжки та авторів, а також створювати дискусії навколо. Зокрема, Богдана Романцова навела приклад Франкфуртського книжкового ярмарку, який облаштував спеціальну TikTok-зону для відвідувачів.
Загалом, на думку літературознавиці, стосунки між видавцями та блогерами змінилися, сторони стали більше співпрацювати та взаємодіяти.
"У великих видавничих корпораціях є цілі підрозділи, які спеціалізуються тільки на блогерах. І на них знаходяться читачі. Я думаю, що таких проєктів буде багато, це буде тривала історія. І це жодним чином не забирає читачів у класики", — коментує Романцова.
3. Автофікшн
Богдана Романцова наголошує, що українське читацтво не сидить в одному кластері.
"Дуже мало хто сидить тільки в одній ніші і з неї не вилазить. Мені здається, отака літературна кластерність також у минулому. Ми тепер мігруємо між різними жанрами, читаємо різне, пробуємо різне, і також отримуємо задоволення від оцієї різності", — говорить вона.
Тож у топі українських книг не лише художня проза, а й автофікшн, есеїстика та військова література. Зокрема, останньому приділена дуже велика увага та інтерес. Серед тих, чиї книжки обговорювали та чекали — Артур Дронь (його автофікшн "Ґемінгвей нічого не знає" став бестселером вже в перші дні продажу, адже перший наклад розійшовся за тиждень появи на книжкових полицях).
Романцова називає такі причини популярності есеїстики: обмежений час читачів, потреба в описі досвіду, який відбувається тут і зараз; аудиторію більше цікавить зміст, а не форма; втома від великих романів, бажання відчути присутність автора чи авторки і їхнього досвіду війни.
Серед популярних авторів прози вона також називає Євгенію Кузнєцову, Ілларіона Павлюка, Тамару Горіха Зерня, Богдана Коломійчука, Олега Криштопу, Павла Білянського, Мирослава Лаюка.
4. Популярність поезії
Богдана Романцова звертає увагу на те, що популярності набирає поезія.
"Мені здається, що блекаути і, в принципі, такий стан напевності теж дуже впливають на літературу, яку ми читаємо, на попит. Наприклад, дуже сильно виросла поезія, її стає багато, і йдеться не тільки про поезію як друковану, а й поезію в мережі, яка дуже швидко розходиться", — пояснює вона.
На питання, чому саме поезія, Романцова відповідає, що це невелика форма, що дозволяє читачам структурувати думки.
Серед тих, хто стають більш помітними: Ярина Чорногуз, Галина Крук, Юлія Мусаковська, вони "стають популярними моментально".
5. Страх і горор у літературі
В умовах невизначеності читачі шукають різний тип досвіду: це не лише свідчення війни, але й фентезі та горор.
Український ринок перебуває під впливом світових трендів. Це безпосередньо впливає на переклад. Зокрема, твори Ребекки Яррос стали надзвичайним хітом в України. Серед топів продажів також трилери та нуар-література.
Романцова звертає увагу на парадокс: у час війни люди охоче читають жахи, адже відчуття "безпечного страху" дає контроль над емоціями.
6. Література про людей
Поряд із тяжкими темами в Україні росте потреба в книжках, які дарують тепло і полегшення — це українські feel-good-романи Євгенії Кузнєцової та переклади Саллі Руні.
"Вони розповідають історії дуже людяно, дуже емпатично, дуже просто. Ці історії про людей, у яких щось не виходить, щось не влаштовано, вони щось будують, зазнають поразки. І ми їх добре розуміємо, бо самі такі", — каже Романцова.
Тож один із феноменів — читацтво більше не фіксується на одному жанрі, а вільно переходить між темами та жанрами.
7. Секс, еротика та емансипація
Богдана Романцова зауважує: 2025 рік показав, що еротична проза перестала бути табуйованою. З'являються тематичні збірки, написані як жінками, так і чоловіками. Видавництва перестали соромитися цих тем і також перестають стигматизувати твори та не бояться працювати з цим жанром.
"Мені здається, у нас тут все в порядку, і ми поступово долаємо цю стигму, де в жінки нижче шиї нічого не було. Тепер у нас у жіночих персонажів нижче шиї щось є", — говорить Романцова.
8. Дитяча література: уповільнення, але не спад
Попит на дитячі книжки виріс, але цей ринок працює повільніше, ніж інші сегменти. Серед причин, які називає Романцова, є конкуренція з нонфікшном та підлітковою літературою для батьків.
Проте загалом сегмент залишається стабільно сильним.
9. Глобальні тренди 2025: ескапізм і повернення до підліткової літератури
Рейтинг Goodreads Choice Awards демонструє, що домінують фентезі, любовні романи, янгедалт; західне читацтво хоче втекти від реальності, забувши про політичну напругу, війни та світові кризи. Саме через це жанр фантастики стає надзвичайно цікавим та отримує свій розвиток. Це те, що відрізняє світ від українських реалій, де досі відчувається сильне прагнення до літератури факту.
10. Тренди в Європі: прагнення розібратися з історичним минулим та деколонізація
Всередині Європи читачі зацікавлені у літературі, що працює із самоусвідомленням, зокрема на піку: історичні романи, родинні саги, XIX століття, деколоніальні й гендерні оптики, нове прочитання минулого через жіночі голоси.
Романцова наголошує, що це частково перегукується з українськими процесами, де деколоніальна тема також займає центральне місце (книжки Віри Агеєвої, Маріам Найем та інших), але в Європі війна в Україні не є центральною темою.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
