В Україні запустили онлайн-музей бойчукізму під назвою boychukists.com.
Про це повідомила команда проєкту в пресрелізі.
Онлайн-платформа boychukists.com об'єднує біографічні дослідження на основі архівних матеріалів і наукових праць, а також презентує творчу спадщину українських художників-бойчукістів. Сайт також розкриває трагічні сторінки історії — арешти, заслання та переслідування митців.
Сайт буде корисним як для широкої аудиторії, так і для науковців та студентів мистецьких вишів.
"Ми об’єдналися, щоб інформацію про мистців-бойчукістів, розкидану по архівах і бібліотеках, в музейних фондах і приватних колекціях, в наукових статтях і на популярних медіаресурсах, зібрати на одній інформаційно-інтерактивній платформі, розташувавши численні біографічні дослідження і творчу спадщину художників на одному дереві — на Яблуні бойчукізму", — зазначає команда сайту.
Розробники додають, що прагнуть здійснити мрію Михайла Бойчука: "Коли кінчається зима і напровесні з’являються квіти, їх небагато, але ми знаємо, що прийде весна і квітів буде тисячі".
Проєкт розробляла Lean Art Foundation — мистецька ініціатива Lean Institute Ukraine, спрямована на збереження та популяризацію українського мистецтва ХХ століття та підтримку сучасних культурних практик воєнного часу.
Ключові напрями роботи компанії — бойчукізм, нонконформізм 1960–1980-х років та сучасне мистецтво під час війни. Місія фундації: надати належного розголосу історичній пам'яті української культури спротиву та її мистецькому вираженню.
Бойчукізм — самобутній напрям українського мистецтва, сформований у 1910–1930 роках під орудою Михайла Бойчука. У цьому стилі переплелися традиції візантійського та києворуського сакрального живопису з давньоукраїнською культурою, а також із новітніми тенденціями європейського авангарду, створивши нову художню мову, що обґрунтувала ідею модерного національного мистецтва. Велику частину творчого доробку бойчукістів знищив радянський режим.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
