Український репер Beshket представив новий сингл "Рецидив" — трек про спробу повернути себе до стану, якого вже немає і, можливо, ніколи не існувало. Це історія про напівспогади, де реальність змішується з уявою, а фрагменти памʼяті стають основою для власної мелодії.
Що може означати "рецидив", коли мова не про хворобу, а про музику, і як звучить ностальгія за часом, у якому ти не жив? В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Beshket розповів ведучому Віктору Дяченку, як народжувався його новий трек "Рецидив" і що стоїть за його назвою.
Текстову версію для Суспільне Культура підготувала Олена Кірста.
Трек називається "Рецидив". Класично — це присмак негативного, повторення чогось. Що ти вкладав у вибір назви?
Для мене ця назва має два значення. Перше — це звучання, а друге — зміст.
Якщо говорити про звучання, то це наче як ностальгія за часом, у якому ми не жили. І мені подобається, що зараз загалом ми вертаємося до якихось культурних українських речей. Тобто ми дізнаємося про старі фільми, про покоління шістдесятників, Будинок "Слово", Івасюка. Намагаємося відродити в собі культуру, яка була під пострадянською завісою, і ми далі її намагаємося розвивати.
Звучання цього треку є трохи таким ретро-звучанням. Я хотів вкласти те, що ми знаходимо речі, які в нас живуть, і намагаємося їх відродити, але через нове сприйняття. І от у цьому відбувається цей "рецидив".
У попередньому інтерв'ю "Вікенду" ти казав, що Beshket — це репер про себе. У "Рецидиві" ти теж говориш про себе, чи цього разу це все ж історія про щось ширше? Можливо, про покоління, про стан міста?
Я завжди намагаюся робити це як про себе, але якщо воно відгукується на покоління — це насправді дуже круто. Передусім це історія про себе. Але якщо подивитися на обкладинку, там є кілька фото, які я бачив, дізнавався, і, наприклад, на фоні обкладинки є львівська мозаїка "Імпульс і контроль". Це була мозаїка, яку закрили металевими пластинами, й вона просто існувала — ніхто не знав про неї. Робили ремонт будинку і виявилось, що ось у нас на цьому будинку є крута річ, яка була створена багато років тому, але яку приховали, й тепер ми про неї дізналися і намагаємося знову показати світу.
Через цей трек, через себе, через намагання знайти те, що дає бажання рухатись далі й жити, я намагаюся також передати це поколінню, тобто слухачам. Якщо воно відгукнеться — клас.
На цю пісню ще немає відео, але є візуальне сприйняття слухачами саме через обкладинку, коли вони слухають на стримінгових платформах. У ній зашиті додаткові сенси. Які з них ще, окрім тієї мозаїки, про яку ти згадав?
Там якраз фотографії якихось речей, які нас оточують, які роками були навколо нас, – наприклад, старі заводи, панельні будинки, львівський закинутий автобусний завод. Тобто якісь такі речі, які от наче б мали розвиватися, але в них щось сталося, що не дало їм це зробити. А зараз ми намагаємося повернути всю нашу спадщину і далі її рухати вперед. І та обкладинка — це наче людина, зліплена з таких старих сенсів, які вона намагається через рецидив себе відродити й створювати далі.
З ким ти створював цей сингл і як довго тривала робота над ним?
Загалом написання і створення музики тривало, мабуть, місяць. Я створював його з продюсером Rolbit Production. Це український хлопець, з яким ми познайомились в інтернеті. Мені дуже подобається шукати людей, які саме в Україні створюють музику, інструментали або працюють над якимось продакшеном, і саме створювати треки з локального середовища митців. Цей трек так само вийшов. Потім ми знімали відео з львівським режисером Богданом Крушельницьким. І це відео теж вже вийшло на ютубі — там дуже гарні кадри Львова.
Скажи, чи ти отримував уже якісь фідбеки, можливо, від інших реперів на цю роботу? І взагалі чи важливо для тебе це?
Я отримував від своїх знайомих фідбеки. І для мене воно не настільки важливо, тому що я роблю передусім для себе, але мені подобається, коли я заходжу в коментарі й бачу, що людям відгукується цей трек. Вони рефлексують на нього: що це викликало якісь спогади. І насправді мені подобається читати відгуки людей саме через те, що я можу подивитися, що у них викликає ця музика, і зрозуміти більше свій вплив на слухача.
Коли людина увімкне трек "Рецидив", що б ти хотів залишити їй після прослуховування?
Я б хотів залишити спогад про якусь свою річ із життя. Подумайте про те, що вам давало можливість. Подумайте про якусь прекрасну річ з дитинства, і хай вона дасть вам прожити цей день.
Де найближчим часом можна буде почути цей трек наживо і тебе зокрема?
Мене можна буде почути 12 грудня у Львові, в артпросторі "Дзиґа" на тусовці "Двір". Там буду я та ще кілька хіпхоп-виконавців. Тож побачимось.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
