Корейські музичні шоу: історія створення та важливість промоції

У жовтні південнокорейський телеканал SBS оголосив, що музичне шоу The Show, яке з часу заснування у 2011 році було важливою платформою для кейпоп-артистів, завершить поточний сезон 11 листопада. Втім, не оголосили, чи це сезонна перерва, чи остаточне завершення улюбленого музичного кейпоп-шоу після довгих 14 років трансляції.

The Show — не єдине музичне шоу Південної Кореї. Зараз існує шість активних проєктів, по одному на кожен день тижня, де артисти мають змогу просувати свою нову музику, а також позмагатися за перше місце музичного чарту.

Музичні шоу в Південній Кореї — це складна культурна інституція: одночасно інструмент індустрії, медійний ритуал і майданчик для соціальної взаємодії між артистами та фанатами.

Суспільне Культура розібралося, у чому феномен музичних шоу в Кореї, як їм вдається десятиліттями мати стабільну популярність та чому перемоги на щотижневих шоу такі важливі для кейпоп-артистів.

У Південній Кореї музичні телевізійні шоу давно стали чимось більшим, ніж просто розважальні програми. Це насамперед щотижневі чарти, які базуються на таких показниках, як стримінг, перегляди на YouTube, продажі фізичних альбомів, голосування фанатів, голоси журі та бали за трансляцію — кожне шоу має свою власну формулу підрахунку балів, що вносить елемент несподіванки: хоча переможців можна статистично вирахувати, змінні параметри роблять це більш непередбачуваним.

Конкуренція за перемогу в музичних шоу приваблює фанатів, що своєю чергою сприяє поширенню інформації й про інші релізи. Перша перемога в музичному шоу є важливою подією для артистів — це як вперше потрапити в чарт Billboard Hot 100.

Деякі гурти отримують свою першу перемогу через роки після дебюту. Наприклад, Day6 чекали на свою першу нагороду понад 3 роки (а точніше 1416 днів), перш ніж перемогли на Show Champion із піснею Time of Our Life. А Brave Girls взагалі довелося чекати понад 9 років (або 3628 днів), аж поки у березні 2021 року їхня пісня Rollin не перемогла на шоу Inkigayo.

Формат залишається актуальним навіть через десятиліття після появи перших шоу — він адаптується до цифрової епохи, активно залучає фанатів й ефективно просуває нові релізи не тільки серед шанувальників, а і серед ширшої аудиторії.

Корейські шоу вирізняються регулярністю, глибокою інтеграцією фанатів та глобальним охопленням, перетворившись на культурний ритуал, у якому глядачі з усього світу можуть впливати на результати через голосування, перегляди й активність у соцмережах.

Як зʼявились музичні шоу, які відомі сьогодні

Корейські музичні шоу — це унікальний медіаформат, що виріс із радіо- та телевізійних традицій Південної Кореї, де музика завжди була важливою частиною культури.

У середині 1990-х, одночасно з появою MTV у Кореї та дебютом гурту Seo Taiji and BoysПізніше один із членів гурту, Ян Хьонсок, заснував одну з трьох найстаріших розважальних компаній YG Entertainment, яка дала старт карʼєрам PSY, BigBang, G-Dragon та Blackpink., яких вважають "батьками сучасного кейпопу", музика перетворилася на мультимедійне шоу з танцями та сценічною концепцією — ідея, яку корейські продюсери перейняли в американського телебачення.

Тоді ж музичні кліпи стали важливою частиною телеефіру в Південній Кореї. Саме через них глядачі вперше побачили поєднання вокалу й хореографії — елементи, які згодом стали візитівкою кейпопу. У цей період провідні телеканали KBS, MBC і SBS запустили регулярні музичні програми, що представляли найпопулярніші пісні тижня, поєднуючи живі виступи, рейтинги та короткі інтерв’ю.

Одне з перших таких шоу — Gayo Top 10, що виходило на KBS із 1981 по 1998 рік і стало прототипом сучасних чартових програм. В ефірі представляли десять найпопулярніших пісень тижня, і такий формат перегукувався з американськими аналогами на кшталт Total Request Live (TRL), але з акцентом на живих виступах.

Після його завершення з’явилися нові формати, орієнтовані на цифрову аудиторію — наприклад, Music Bank та Inkigayo, які впровадили систему підрахунку балів і щотижневих перемог. Це перетворило шоу на змагання, де компанії планували релізи під конкретні дати, а фанати забезпечували масштабні кампанії підтримки.

Загалом формат корейських шоу ближчий до музичної премії, ніж до простої телепрограми: є тільки один переможець, і це робить подію емоційно значущою як для самих артистів, так і для фанспільноти.

Нині в Кореї щотижня виходить шість основних музичних шоу, кожне з яких має власний день ефіру:

The Show (SBS MTV, вівторок; в ефірі з квітня 2011 року);
Show Champion (MBC M, середа; в ефірі з лютого 2012 року);
M Countdown (Mnet, четвер; в ефірі з липня 2004 року);
Music Bank (KBS2, п’ятниця; в ефірі з червня 1998 року);
Show! Music Core (MBC, субота; в ефірі з жовтня 2005 року);
Inkigayo (SBS, неділя; у сучасному вигляді в ефірі з лютого 1998 року).

Окремо варто згадати Simply K-pop на Arirang TV — англомовну програму без системи чартів, яка дає ефірний час меншим або іноземним артистам.

Ведучими (або як їх заведено називати MC) є безпосередньо самі айдоли або люди з індустрії — інфлюенсери чи актори. Вони модерують шоу: оголошують виступи, беруть невеликі інтервʼю в артистів і, звісно, називають імена переможців наприкінці.

Інколи шоу влаштовують спеціальні епізоди — тоді ведучі готують окремі номери, де виконують кавери на пісні інших артистів або попурі з кількох різних треків за темою спецвипуску.

Нині ведучими музичних шоу є:

The Show — Сяоджун (WayV), Хьонджун (Cravity), Себі (Izna);
Show Champion — Сонмо (82Major), Мінук і Йоджун (Close Your Eyes);
Music Bank — Мінджу (Illit) та Мун Санмін;
Show! Music Core — A-na (Hearts2Hearts), Дохун (TWS), Ґювін (Zerobaseone);
Inkigayo — Лісо (IVE), Юджін (Zerobaseone), Мун Сохьон.

Останніми ведучими шоу M Countdown були Сохі (Riize), Ханбін (Zerobaseone) та Джехьон (BoyNextDoor), однак вони завершили свою роботу в лютому та вересні цього року, і поки ефіри ведуть спеціально запрошені артисти.

Зазвичай у MC контракти на один сезон, інколи на два. Однак бувають випадки, коли айдоли лишаються ведучими кілька років. Зокрема, Мійон з I-dle та Йосан з Ateez були ведучими M Countdown та The Show відповідно близько 1000 днів (приблизно 2 роки й 9 місяців). Це одні з найдовших періодів ведення шоу в історії кейпопу, що свідчить про стабільну популярність і довіру до цих артистів.

Як проходять типові корейські музичні шоу

На відміну від західних телешоу, де артист або артистка з’являється лише один раз для промоції, у Кореї щотижня десятки виконавців змагаються за перше місце в рейтингах. Перемога має велике значення — вона підтверджує популярність і успіх артистів у реальному часі, фактично прирівнюючись до престижної музичної нагороди.

Як працює система

Кожне шоу має власну формулу підрахунку балів, що враховує кілька критеріїв:

цифрові стрими та завантаження (переважно це локальні стримінгові платформи — Melon, Flo, Genie, Bugs, Vibe);
продажі фізичних альбомів;
перегляди відео й активність у соцмережах (YouTube, TikTok, X);
медіапокази — ефіри на телебаченні, радіо чи цифрових платформах;
голосування фанатів — попереднє та live-голосування під час ефіру.

Вага кожного критерію різниться, тому результати шоу відрізняються. Саме це, за поясненням Billboard, "дозволяє музичній сцені залишатися динамічною", оскільки переможці змінюються щотижня.

Наприклад, на M Countdown (Mnet) стримінг дає 50 % балів, соцмережі та продажі — 15 %, голосування й ефіри — по 10 %. На Music Bank (KBS) стримінг має ще більшу вагу — близько 60 %, телевізійні покази — 20 %, голосування — 10 %, а фізичні продажі та соцмережі — по 5 %.

Водночас на більшості шоу максимальні бали в кожній категорії отримує пісня, яка набрала найбільшу кількість пойнтів. Але оскільки точна кількість балів та відсоткове співвідношення важливості тієї чи іншої категорії відрізняються, інколи важко передбачити фінальний результат.

Як проходить шоу

Більшість виступів записують заздалегідь, а в прямому ефірі артисти з’являються для короткого інтерв’ю та фінальної частини, де оголошують переможців. Бали накопичуються за попередній період, тому виграти одразу після релізу майже неможливо, однак трапляються й винятки:

перша перемога Itzy в музичному шоу M Countdown відбулася 21 лютого 2019 року з піснею Dalla Dala — через вісім днів після їхнього дебюту;
гурт Ive дебютував 1 грудня 2021 року, а вже через 7 днів, 8 грудня, здобув свою першу перемогу в Show Champion із піснею Eleven;
сформований на шоу на виживання Project7, гурт Close Your Eyes переміг із піснею All My Poetry на The Show 8 квітня 2025 року — усього через шість днів після офіційного дебюту 2 квітня.

Але досі нікому не вдалося перевершити гурт Winner — вони дебютували 17 серпня 2014 року, а вже через 4 дні, 21 серпня, здобули свою першу перемогу на музичному шоу M Countdown з піснею Empty.

Існує спеціальна термінологія:

Debut stage — перший виступ артистів, що означає офіційний старт кар’єри.
Comeback stage — перший виступ із новою піснею після перерви, який відкриває новий промоційний цикл. Водночас гурт може виступати на шоу не тільки з головним синглом альбому, а й з іншими піснями — для цього готують окремі декорації та костюми.
Encore — виступ "на біс".

Після отримання нагороди переможці виступають наживо ще раз. Інколи переможці просто виконують свою пісню, а інколи готують щось несподіване для фанатів — після перемоги з піснею Spicy учасниці гурту Aespa співали та їли гострий чилі, а дівчата з Red Velvet їли холодне морозиво на одному з енкорів. Інколи учасники можуть мінятися партіями або дуркувати — після перемоги з піснею Dance The Night Away дівчата з гурту Twice намагалися співати, засунувши до рота холодні кубики льоду.

Інколи до гурту-переможця на сцені приєднуються їхні колеги. На одному з шоу, де дівчата з Nmixx перемогли з піснею Blue Valentine хлопці з рок-гурту Xdinary Heroes винесли їм на сцену тортик та святкові стрічки, вітаючи з перемогою.

Однак виступи — це не просто виконання пісень, а часто сплановані мінішоу з ретельно продуманою постановою: складна хореографія, спеціально побудовані декорації, вигадлива операторська робота та робота зі світлом, а іноді й зміна костюмів прямо під час виступу. Особливо ефектними є дебютні виступи нових гуртів — вони створюються так, щоб запам’ятатися глядачам.

Перед записом номер репетирують кілька разів — щоб правильно розставити світло, операторів, а артисти не заплуталися в реквізиті та декораціях. Усе це створює ефект професійного шоу, що є частиною бренду кейпоп-артистів.

Промоція зазвичай триває від двох тижнів до місяця: артисти виступають на більшості шоу, а потім завершують цикл фінальним виступом.

Роль музичних шоу в просуванні артистів

Музичні шоу досі залишаються важливою платформою для побудови карʼєри, формування фанатської спільноти та просування нових релізів. Перемога на шоу — це не просто трофей, а символ успіху, який підтверджує популярність артистів у реальному часі.

Щотижня мільйони глядачів стежать за ефірами на телебаченні та YouTube, щоб дізнатися, хто переможе. Перша перемога артистів — момент, який назавжди закарбовується в історії гурту та пам’яті фанатів. Особливо якщо гурт тільки дебютував, довго чекав на перемогу, або якщо має не надто велику і потужну фанбазу.

Фанати — основа цієї системи: вони організовують масові стримінги, купують десятки чи навіть сотні альбомів, голосують у застосунках і створюють відео для соцмереж. Оскільки продажі, перегляди та активність безпосередньо впливають на підрахунок балів, кожен клік чи покупка наближає улюблених артистів до перемоги.

Це робить шоу не лише маркетинговим інструментом, а й формою соціальної взаємодії. Фанати відчувають реальний вплив своїх дій — вони швидко об’єднуються для стримінгових кампаній та голосувань, і в підсумку музичні шоу стають глобальним центром фанатської взаємодії.

Також фанати можуть відвідувати запис виступів свого улюбленого гурту. Це можливість не тільки першими побачити номер наживо, а й поспілкуватися з артистами, адже у перерві між зйомками айдоли взаємодіють із публікою.

Присутність людей важлива і для самих артистів — саме реакції, вигуки й фанчантиФанчанти — це організовані вигуки, які фанати промовляють разом під час виступу, зазвичай у певні моменти пісні. Так вони підтримують артистів і створюють живу атмосферу взаємодії між сценою та глядачами. Відео з фанчантами артисти публікують заздалегідь, щоб шанувальники встигли вивчити слова до початку знімань. від аудиторії в залі підтримують айдолів і допомагають викластися на сцені на повну. Крім того, момент безпосереднього контакту з аудиторією нагадує, заради кого вони працюють.

Під час пандемії COVID-19 айдолам довелося виступати в порожніх студіях, і цей досвід багато з них описували як емоційно складний — без оплесків сцена здавалася холодною і непривітною. Деякі артисти зізнавалися, що навіть втратили відчуття зв’язку з публікою. А колективи, які дебютували у 2020 (і частково у 2021) році часто були збентежені, коли фанатів почали допускати до записів, адже не звикли бачити обличчя шанувальників наживо.

Як потрапити на запис музичного шоу

Потрапити на живий запис музичного шоу в Кореї може майже будь-хто, але цей процес досить складний і регулюється суворими правилами.

Для участі у зйомках фанати мають подати заявку на офіційному сайті телеканалу. Зазвичай це робиться за тиждень до запису — подання відкривається, наприклад, у четвер вранці й триває до півночі п’ятниці. Після завершення прийому заявок телеканал проводить лотерею, а результати публікують у понеділок.

Щоб мати право подати заявку, потрібно мати акаунт на сайті мовника або офіційне членство у фан-клубі гурту. На більшості шоу діє вікове обмеження — від 15 років, а для входу необхідно показати паспорт або документ, який збігається з даними в заявці. У разі перемоги відвідувач або відвідувачка отримує запрошення, але місце в залі визначається випадковим чином, тому фанати не знають заздалегідь, де саме сидітимуть.

Під час зйомки суворо заборонено робити фото, відео або вести аудіозапис, а охорона може попросити залишити телефони або камери в камері зберігання.

Конкуренція дуже велика (особливо якщо стосується можливості потрапити на запис популярних гуртів), а для реєстрації часто потрібен корейський номер телефону або місцевий акаунт, що ускладнює процес для іноземних шанувальників. Тому досвідчені фанати радять реєструватися заздалегідь і стежити за часом відкриття подання заявок.

Що таке фанками та чому вони важливий інструмент промоції

Корейські музичні шоу залишаються актуальними навіть у добу YouTube і стримінгових платформ, поєднуючи телевізійну традицію з цифровою фан-культурою. Виступи транслюються онлайн і публікуються на YouTube, де кліпи з Music Bank чи Inkigayo набирають мільйони переглядів.

Окремо варто згадати про фанками — ще один особливий елемент корейських музичних шоу. Це відео, зняте фанатами або камерою самого телеканалу, яке фокусується на одному конкретному учаснику чи учасниці під час виступу (або статичний запис всього гурту). Їх теж публікують на YouTube разом із повним виступом. Але у цих відео фанати бачать улюбленого айдола чи айлолку великим планом — міміку, рухи, емоції.

Фанками відіграють важливу роль у персональному просуванні артистів, особливо в численних гуртах, де кожен учасник чи учасниця має свою фан-базу. Популярні відео можуть набирати мільйони переглядів, що підвищує впізнаваність конкретних айдолів. У деяких випадках саме фанками стають поштовхом до сольної кар’єри або участі в рекламних кампаніях.

Хоча практика таких записів існувала й раніше, вважають, що саме Хані з гурту Exid популяризувала це явище після того, як вірусний фанкам її виконання пісні Up & Down у 2014 році спричинив відродження популярності пісні та фактично врятував колектив від розпаду, а також забезпечив їм першу перемогу в музичному шоу.

У соцмережах фанати створюють рейтинги найпопулярніших фанкамів за переглядами та лайками, рейтинги айдолів із найбільшою кількістю фанкамів, які зібрали понад 1 мільйон переглядів, і так далі.

Усе це перетворило музичні шоу на інструмент глобального просування кейпопу: для артистів це перший контакт із публікою, а для фанатів — щотижнева подія, яку не хочеться пропустити. А враховуючи високі витрати на виробництво (за оцінками Soompi, костюми для одного виступу коштують від 2500 до 4200 доларів), вони давно перестали бути просто телевізійним контентом.

Проте YouTube — не єдиний канал залучення міжнародної аудиторії. Музичні шоу самі почали "подорожувати" за межі Південної Кореї. Наприклад, Music Bank із 2011 року майже щороку організовує світові концерти — концерти за участі десятків кейпоп-виконавців у Парижі, Мехіко, Джакарті, Токіо, Сантьяго та інших містах.

Чому музичні шоу критикують

Однак шоу часто критикують — через створення надзвичайно стресових умов для айдолів чи через непрозорість визначення переможців.

Напружений ритм промоційного періоду змушує виконавців працювати на межі виснаження: кожен виступ вимагає багатогодинних репетицій, ранкових записів (інколи айдоли змушені прокидатися о третій годині ночі), численних переодягань і переїздів між студіями.

В умовах, коли шоу виходять щодня на різних каналах — MBC, SBS, KBS, Mnet, артисти не можуть дозволити собі пропустити жоден ефір, щоб не втратити медійну присутність і прихильність телекомпаній. Це створює атмосферу постійного контролю й змагання, де втома і фізичний тиск часто маскуються під "професіоналізм" або "дисципліну".

Щобільше, потрапити в ефір музичного шоу непросто:

По-перше, команда проєкту має запросити артистів. Не всі гурти отримують запрошення на кожне шоу. Деякі можуть бути недостатньо популярними, або формат шоу може не підходити їм. Інколи продюсерська компанія має конфлікт із телеканалом, тому принципово не бере участь у їхньому шоу.
По-друге, участь дорого коштує. Телеканал платить за виступ десь до 100 000 корейських вон (≈ $34–$69) за участь. Але підготовка до виступу може коштувати агентству десятки мільйонів вон на тиждень (тобто від 10 000 до 15 000 доларів і більше). Через це менші агентства або нові гурти часто відмовляються від участі в музичних шоу, оскільки така промоція не завжди окуповується.

Також у мережі побутує думка, що перемоги в чартах не завжди відображають реальну популярність або музичну якість треку. Механізм підрахунку балів часто створює простір для маніпуляцій — наприклад, якщо власник стримінгового сервісу інвестує в певних артистів, їхня пісня автоматично отримує вищу видимість у рекомендаціях, що впливає на підсумкові рейтинги.

Крім того, критика спрямована і на продюсерські компанії, які в гонитві за перемогою на музичному шоу часто обирають створювати для артистів "безпечні" пісні, які сподобаються широкій аудиторії. А це, на думку слухачів, веде до того, що пісні та концепції стають однаковими, коли важко відрізнити один гурт від іншого, і зникає бажання експериментувати.

Інколи й самі артисти опиняються під прицілом критики — зокрема, через невдалі виступи під час Encore.

Феномен незгасної популярності

Музичні шоу в Південній Кореї — це не просто телевізійні програми. Це складна система, яка поєднує артистів, фанатів, продюсерів, технології та культуру. Їхній успіх особливо помітний на тлі того, як аналогічні формати в інших країнах поступово втрачають актуальність.

У США та Європі музичні шоу теж колись були важливими платформами для артистів. Але з розвитком YouTube, Spotify та TikTok вони втратили свою роль як основного каналу промоції. MTV понад сорок років був головним музичним телеканалом світу, однак нині він поступово згортає свою діяльність, оскільки телебачення має набагато менший вплив на музичні смаки.

У Кореї ж музичні шоу відбуваються щотижня, і не просто транслюють музику, а створюють контекст, у якому артисти живуть протягом камбеку. Це дає змогу фанатам відчути причетність до процесу, а артистам — отримати підтримку в реальному часі.

Це також маркетинговий інструмент. Виступ — це спосіб просування альбому, збільшення продажів, підвищення впізнаваності. Рейтинги, перемоги, кількість переглядів — усе це впливає на позицію артистів в індустрії.

Фанати — ключовий елемент цієї системи. Ці шоу стали платформою, де слухачі можуть безпосередньо впливати на результат, і це створює глибший емоційний зв’язок з артистами. Тому айдоли виступають на музичних шоу не тільки заради трофеїв, а використовують це як ще один шанс зустрітися з шанувальниками.

Читати ще