На початку липня у сирійській провінції Сувейда розпочалися сутички між військовими і релігійно-етнічною групою друзів — після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року вони чинять опір спробам встановити владу над півднем Сирії. Зокрема, вони виступають проти офіційної присутності військових у регіоні й чинять опір інтеграції в сирійську армію.
Внаслідок цих сутичок Ізраїль заступився за друзьку меншину в Сирії та завдав ракетних ударів по будівлі сирійського Генштабу в Дамаску. Пізніше стало відомо, що друзи та сирійські урядові війська уклали перемир'я.
Друзи — це арабомовна етнорелігійна спільнота, що мешкає в Сирії (близько 700 тисяч), Лівані (близько 300 тисяч), Ізраїлі та на окупованих Голанських висотах (близько 152 тисяч).
Суспільне Культура зібрало 6 цікавих фактів про друзів, які варто знати.
Звідки походить назва "друзи"
Назва "друзи" походить від імені раннього проповідника ад-Даразі, якого самі друзи вважають єретиком. Імовірно, це ім'я використовували їхні супротивники, щоб очорнити громаду. Самі ж друзи називають себе Muwaḥḥidūn ("унітарії").
Деякі дослідники виводять назву "друзи" з арабського слова dārisah ("та, що вивчає"), інші — з перського Darazo ("блаженство") або від імені одного з перших новонавернених.
Найпершими, хто згадували друзів, були арабський християнський історик XI століття Ях'я з Антіохії та єврейський мандрівник Бенджамін з Тудели (1165). Останній описував їх як "гірських мешканців, монотеїстів, які вірять у вічність душі та реінкарнацію".
Релігія друзів
Друзька релігія сформувалася в XI столітті як відгалуження шиїтського ісмаїлізму, але з часом перетворилася на окреме вчення, що поєднує монотеїзм, гностицизм, грецьку філософію та містицизм. Ключовим принципом є таємничість: релігійні тексти доступні лише духовним лідерам (укалам).
Друзи вірять у реінкарнацію душ, єдність Бога й відмовляються від релігійних ритуалів. Їхня віра закрита — приєднатися до неї неможливо, друзом можна бути лише за народженням.
Хоча історично релігія пов'язана з ісламом, самі друзи не вважають себе мусульманами. Вони зберігають арабську мову та культуру як частину своєї ідентичності.
Найчисленніші громади друзів мешкають у Лівані, Сирії та Ізраїлі, зокрема в регіонах на горі Ліван та Джабаль-аль-Друзе ("Гора друзів").
Вплив друзів на історію Близького Сходу
Попри свою нечисленність, друзи мали значний вплив на історію Близького Сходу.
Вони підтримували війська АюбідівАюбіди (Еюбіди) — курдська за походженням династія на Близькому сході в XII–XIII століттях. і мамлюківМамелюк або Мамлюк — воїн рабського походження, навернений до ісламу. у боротьбі проти хрестоносців під час хрестових походів, а в Османській імперії зберігали автономію та не раз повставали проти центральної влади.
У XVI–XIX століттях політичне життя друзької громади визначали могутні феодали, серед яких особливо вирізнявся Фахр аль-Дін II. Він об'єднався з маронітамиМароніти — християнська група, частина арамейського народу Лівану та уклав союз із Тосканою, щоб протистояти Османській імперії.
Друзьке суспільство
Друзьке суспільство є замкнутою організацією і поділяється на дві основні групи:
- духовних уккаль (знавців), які зберігають та передають релігійні знання;
- світських джухаль (невтаємничених), які не мають доступу до релігійної доктрини.
Щоб стати уккаль, потрібно досягти 40 років і пройти тривале навчання. Над ними стоять "аджавід" — найвищі духовні авторитети.
У друзів зберігається чітка ієрархія, а також існує напруження між духовним і світським лідерством.
Походження друзів
Походження друзів пов'язане з кількома теоріями, серед яких найпоширенішою є арабська гіпотеза. Вона стверджує, що друзи походять від 12 арабських племен, які мігрували до Сирії до або під час раннього ісламського періоду. Цей підхід підтримують друзькі громади в Лівані, Сирії та більшість друзів в Ізраїлі, що впливає на їхню культурну ідентичність, мову та історичні традиції.
Згідно з друзькими усними та письмовими традиціями, ці племена воювали разом із мусульманами й були навернені у друзьку віру проповідниками, надісланими фатимідським халіфом Аль-Хакімом бі-Амр Аллахом.
Деякі дослідники припускали персько-іракське походження друзів, однак ця теорія зазнала критики через арабське походження ключових релігійних діячів. Інші гіпотези, включно з європейською, пов'язували друзів із хрестоносцями, однак вони не мають підтримки в сучасному науковому середовищі.
Мова друзів
Мовна ситуація серед друзів відображає як їхнє регіональне походження, так і наслідки еміграції.
У Сирії, Лівані та Ізраїлі друзи спілкуються переважно левантійськими діалектами арабської мови — зокрема, сиро-ліванським та палестинсько-йорданським варіантами. Їхня рідна мова має характерні риси: наприклад, у сільських друзьких громадах зберігається вимова фонеми /q/, що вирізняє їхній діалект серед інших арабських говірок.
Друзи Ізраїлю, крім левантійського арабського діалекту, вільно знають іврит. У побуті вони часто використовують обидві мови, а в інтернет-спілкуванні можуть застосовувати івритські літери для запису арабських слів.
У діаспорі, зокрема у США, Канаді, Франції, Німеччині, Венесуелі та інших країнах, арабська мова часто втрачається вже у другому або третьому поколінні. Там друзи переходять на англійську, французьку, іспанську чи інші мови країн проживання. У випадках, коли арабська мова не викладалась у школах або не використовувалась у побуті (як у венесуельській друзькій спільноті), знання арабської може зберігатись лише частково або зникати повністю.
Кухня друзів
Друзька кухня тісно пов'язана з левантійськоюЛевант — загальна назва країн, розташованих у східній частині Середземномор'я. В широкому розумінні це все східне узбережжя — Сирія, Ліван, Ізраїль, Єгипет, Туреччина, Греція, Кіпр; у вузькому значенні — лише Сирія та Ліван. Переважно назву Левант вживають як поетичну. кулінарною культурою. Вона вирізняється розмаїттям інгредієнтів: у ній поєднуються м'ясо, зернові, овочі, бобові, сир, свіжовиловлена риба, фрукти та томати.
Центральне місце займає мезе — набір невеликих закусок, що містить табуле, хумус, бабагануш. Серед основних страв також популярні фалафель, шаурма, сфіхаСфіха — страва, що складається з коржів, приготовлених з бараниною, заправленою цибулею, помідорами, кедровими горіхами та спеціями, долма, куса махшіКуса махші — це страва близькосхідної кухні, що складається з кабачків (або цукіні), фаршированих м'ясом та рисом, а потім тушкованих у томатному соусі, шиш баракШиш барак — це арабська страва, що складається з маленьких пельменів з м'ясною начинкою, приготованих в соусі на основі йогурту (лабан), мухаммараМухаммара — це традиційний близькосхідний соус (паста) з червоного перцю та волоських горіхів.
У сирійських друзів також готують аль-Меле, ця страва — поєднання булгуру, баранини, йогурту та топленого масла. Її готують у скороварці й подають на святкових подіях разом із кіббехомКіббех, кеббе — левантійська страва, котлети з булгуру (роздробленої пшениці), дрібно подрібненого м'яса з спеціями і рубленої цибулі. та овочами на великих спільних тацях.
В Ізраїлі друзи відомі популяризацією хліба садж, який також називають "друзькою пітою". Його наповнюють густим йогуртом (лабне), поливають оливковою олією і затаром.
Окреме місце у друзькій кухні займають заборони.
Наприклад, страву mulūkhiyyahЄ різновидом джутової рослини та стравою, приготованою з листя Corchorus olitorius, широко відомої як джут не вживають з часів халіфа Аль-Хакіма бі-Амр Аллаха, який заборонив її в XI столітті. Попри те, що формально заборону скасували, друзи й надалі її дотримуються — з поваги до Аль-Хакіма, якого вважають божественною постаттю.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
