Театрознавиця та історикиня культури Мейгіл Фавлер працює над новою книжкою, присвяченою жінкам в українському театрі. Видання охоплюватиме період від 1920-х років до сучасності та зосередиться на темах невидимості, стійкості, гендерної нерівності й деколонізації в театральному контексті.
Про це Мейгіл Фавлер розповіла в інтерв'ю Суспільне Культура.
У центрі дослідження — досвід жінок, чия присутність в історії українського театру часто залишалася непоміченою. За словами Фавлер, на відміну від чоловіків, які фігурують в архівах через протоколи, доповіді та виступи, жінок доводиться шукати в листуванні, спогадах або випадкових згадках. Однією з таких історій стала розмова з режисеркою Тамарою Труновою для Суспільне Культура, записана у 2025 році, яку дослідниця використала як джерело для одного з розділів.
В інтерв'ю Мейгіл Фавлер наголошує: "Коли я подивилася на 1920–1930-ті роки крізь призму гендеру, то виявила, що це не лише про Розстріляне відродження. Це ще й про стійкість, resilience. Здебільшого жінок не розстрілювали, вони жили доволі довге життя, захищаючи дітей і майно. І продовжували працювати під час золотого віку харківського модернізму і аж до 1970–1980 років."
У книжці буде пролог про Марію Заньковецьку як приклад акторки й антрепренерки, розділи про жінок у період евакуації та Голокосту, а також про життя й роботу жінок у патріархальній радянській системі.
Також у книзі буде згадано про українську акторку єврейського походження Діну Пронічеву, яка пережила Голокост, та про Віру Левицьку, яка спочатку розвивала свою акторську майстерність на Галичині, а потім переїхала до США.
Фавлер розглядає досвід українських театральних діячок не лише в історичному контексті, але й через оптику сучасної деколонізації культури. В епілозі авторка приділяє увагу жінкам у театрі сьогодні, зокрема Тамарі Труновій, Оксані Дмітрієвій, та їхній ролі в осмисленні війни через театр.
На думку дослідниці, неможливо говорити про деколонізацію культури, не враховуючи гендерної перспективи. Вона прагне розповісти історії, які довгий час залишалися непочутими, і водночас поставити нові питання про те, як український театр може переосмислювати себе в часи кризи.
Наразі немає дати виходу книжки та немає контракту, але є домовленість із видавництвом "Академія". "Це буде скоріше не наукова книжка, а книжка з історіями, які мені хочеться розказати. Маю її дописати до травня 2026 року", — поділилася Фавлер.
Про дослідницю Мейгіл Фавлер
Мейгіл Фавлер — американська історикиня, яка понад 20 років досліджує український театр і культуру. Вона є доценткою кафедри історії Принстонського університету, афілійованою дослідницею Центру міської історії у Львові та викладачкою Львівського національного університету імені Івана Франка.
На цьогорічному "Книжковому Арсеналі" в Києві Фавлер презентувала український переклад своєї першої монографії "Бомонд на краю імперії: держава і сцена у Радянській Україні", що вийшла у видавництві "Родовід". Оригінал книжки — Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine — вийшов у 2017 році в США. Це друга у світі англомовна наукова праця, присвячена творчості Леся Курбаса та театру "Березіль" (перша належить Ірені Макарик).
У цій книжці Фавлер досліджує парадокси радянської культури в українському контексті — зокрема, як Харків став осередком мистецьких інновацій у 1920–1930-х роках. Через колективну біографію Леся Курбаса, Миколи Куліша та Остапа Вишні вона показує, як формувалась українська модерна сцена під тиском ідеології та в умовах культурної політики СРСР.
Зараз дослідниця працює ще над книжками про українську історію та театр, зокрема — про жінок в українському театрі від 1920-х років до сьогодення, про війну і театр, а також про театральне життя в регіонах. У своїй роботі вона поєднує архівні дослідження з глибокою увагою до людських історій і контекстів, які формували українську культуру — як у минулому, так і зараз.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
