Перейти до основного змісту
Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні

Частина експозиції виставки "Прозорі", Національний центр "Український дім"
Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні. Соцмережі центру

Суспільне Культура пропонує добірку нових виставок українського мистецтва, які можна відвідати у червні в Києві, Дніпрі, Харкові, Львові та Черкасах. Деякі з них відкрилися у травні, але їх все ще можна буде побачити на власні очі у преший місяць літа.

"Бентежні роки. Митці з України в École de Paris"

Де: Національний музей мистецтв Варвари та Богдана Ханенків, вул. Терещенківська, 15–17, Київ

Коли: з 6 червня по 14 вересня

Кураторка: Ольга Апенько

Наукова консультантка: Віта Сусак

Архітектура експозиції: Валерія Гуєвська

Виставковий проєкт, який занурює в атмосферу Парижа першої половини ХХ століття, коли там діяла міжнародна спільнота митців, відома як "Паризька школа" (École de Paris). Проєкт фокусується на українських художниках, які стали частиною цього першого осередку глобалізованого мистецтва.

Свобода Парижа, що приваблювала митців, стала для них джерелом стійкості у часи катастроф між двома світовими війнами. Історії військових армії УНР, французьких легіонерів, богемних мешканців Монпарнасу та жертв нацистських таборів резонують і сьогодні.

В експозиції представлено роботи 24 українських митців зі збірок 8 приватних колекціонерів, а також документальний короткометражний фільм "Монпарнас" 1929 року режисера Євгена Слабченка. Серед художників — Олекса Грищенко, Микола Глущенко, Василь Хмелюк, Соня Делоне, Самуель Грановський, Жак Шапіро, Володимир Баранов-Россіне та інші.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Частина експозиції виставки "Бентежні роки. Митці з України в École de Paris", на фото курторка Ольга Апенько. Соцмережі музею/Ада Хрол

"Myph на Складі 2.0"

Де: Артгалерея "Склад № 5", вул. Надпільна, 252, Черкаси

Коли: з 24 травня по 14 червня, понеділок — п'ятниця з 10:00 до 18:00, субота з 12:00 до 17:00, неділя вихідний

На виставці об'єднано авторські фотокниги, артбуки та візуальні історії, створені учасниками й учасницями спільноти Myph. В експозиції представлені індивідуальні проєкти та колективні видання, які демонструють експерименти з формою, дизайном і наративом у сучасній українській фотографії.

Проєкти досліджують пам'ять, тіло, простір і культуру через зображення та друковане слово, відкриваючи нові можливості книги як медіуму у візуальному мистецтві.

"Джан Джейран"

Де: Thesteinstudio, вул. Лютеранська, 6, Київ

Коли: з 8 по 29 червня, четвер — неділя з 11:30 до 19:00

Кураторка проєкту: Валерія Наседкіна

Художниця Діана Халілова досліджує родинну пам'ять та самоідентифікацію на перетині культурних і політичних контекстів.

Халілова, представниця рутульського народу, через особисту історію розповідає про забування материнської мови та пошуки способів її згадати, про види на межі зникнення й культурні коди, що розчиняються у сучасному світі. Назва виставки походить від звертання, яким мати ніжно називала художницю в дитинстві.

Роботи, створені у співавторстві з членами родини, поєднують образи, спогади, жести та слова, формуючи інтимний простір вдячності батькам і рідній землі.

У своїй практиці Халілова працює з глиною, відео та їжею. Вона курувала програму "Ком'юніті кухня" в Центрі сучасної культури у Дніпрі та брала участь у виставкових проєктах в Україні, Румунії, Австрії та Італії.

"Херсон. Степ тримає"

Де: Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12, Київ

Коли: з 27 червня по 28 вересня, середа — неділя, з 12:00 до 20:00

Кураторка проєкту — Катерина Ботанова.

Документально-містичний проєкт, присвячений українському Півдню. Автори, Роман Бондарчук і Дар’я Аверченко, повертаються до рідної Херсонщини, щоби створити простір пам’яті, любові та стійкості. Вони працюють із особистим і колективним архівом, фіксують тремку межу між втратою та збереженням, між війною й життям, що триває.

До експозиції увійшли матеріали з фільмів "Українські шерифи", "Редакція" і "Вулкан", а також унікальні відео- та фотосвідчення, зібрані в Херсонській області до повномасштабного вторгнення. Частина з них демонструється вперше — у новому контексті вони звучать як болісне, але необхідне повернення до минулого, яке допомагає тримати сьогодення. Особливе місце в проєкті посідають архіви фотокореспондента Андрія Матросова й документи ініціативи "Архів війни", що фіксує злочини російської армії.

Виставка розгортається у п’яти залах Арсеналу та завершується простором тиші й рефлексії. Це не лише спроба зберегти пам’ять про Херсонщину, а й можливість побачити, як мистецтво та документальність здатні підтримувати зв’язок із тим, що тимчасово втрачено, але не зникло.

"IMБАLANCE"

Де: Довженко-Центр, вул. Васильківська, 1, Київ

Коли: з 12 до 29 червня, щодня, крім понеділків, 13:00 - 20:00

Виставка це спроба поглянути на сучасне підліткове життя очима самих підлітків. Вісім дівчат, які дорослішають у час війни та глобальної нестабільності, створили мистецькі висловлювання про себе, свої страхи, опори й пошуки. Вони говорять про втрату дому, потребу в приналежності, прийняття власного тіла й права бути собою.

Учасниці осмислюють свій стан через слово "імба" — підліткову сленгову формулу чогось надміру сильного, такого, що порушує баланс. Ця метафора допомогла їм відрефлексувати досвід переходу між дитинством і дорослішанням, вразливістю й опором, тиском зовнішнього світу та внутрішнім голосом. Роботи з’явилися в результаті художньої лабораторії під керівництвом Дар’ї Молокоєдової — художниці з Краматорська, яка супроводжувала процес менторством, підтримкою і натхненням.

Виставка створює простір для щирих історій і тонких переживань. Дівчата говорять про свободу й межі, про тілесність і травму, про світ, який кидає виклики, і себе в цьому світі. Вони не ховають уразливість, а перетворюють її на мистецтво, яке не вирівнює, а навпаки — порушує рівновагу, щоби краще почути себе.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Частина експозиції виставки "IMБАLANCE", Довженко-Центр, 2025. Валентин Кузан

"Коло невимовного"

Де: Jam Factory Art Center, вул. Богдана Хмельницького, 124, Львів; Дім42, Львів; Машинна зала Львівської політехніки, Львів

Коли: з 21 червня по 2 листопада, 12:00–19:00

Команда проєкту досліджує, як мистецтво може існувати у часи розриву, спричиненого війною. Кураторка Марта Кузьма звертається до поетики Пауля Целана, осмислюючи поняття затинання як паузи, що відкриває простір для мистецької рефлексії у воєнному контексті.

Виставка охоплює візуальне, аудіальне, перформативне й діалогічне мистецтво, поєднуючи свідчення, історичні матеріали, архіви та багатоголосі дискусії. Вона показує досвіди тих, хто залишилися серед війни, і тих, хто були змушені емігрувати, розмірковуючи про можливість творчості у світі, де розірвано звичний хід часу й сенсів.

Паралельно відбуватиметься публічна програма "Крейдяне коло", натхненна ідеями "Кавказького крейдяного кола" Бертольта Брехта. Вона створює спільний простір для художників, філософів, архітекторів, музикантів і культурних діячів, які працюють із темами правди, справедливості та відповідальності.

"Плеяди: до 160-річчя Одеського художнього фахового коледжу"

Де: Одеський національний художній музей

Коли: з 28 червня, середа–четвер 11:00–17:00, пʼятниця–неділя 11:00–18:00

Кураторська група: Микола Лукін, Валерія Наседкіна, Володимир Чигринець, Ольга Дзерик, Аліна Одинець, Олександра Бондарчук

Виставка розповідає про історію Одеського художнього фахового коледжу імені Митрофана Грекова — одного з найстаріших мистецьких закладів України. Вона охоплює період від заснування Одеської рисувальної школи в 1865 році до перших років незалежності. Через учнівські роботи організатори демонструють, як змінювались художні підходи, стилі й наративи впродовж революцій, воєн, репресій, ідеологічних змін та розпаду імперій. Кожна робота на виставці — це не лише навчальний зразок, а й особиста історія молодих митців.

Куратори показують, як на мистецьке навчання впливали політичні режими та викладацькі постаті, що формували творчі погляди студентів. Коледж неодноразово ставав полем зіткнення між традиційною академічною системою та новими естетичними пошуками — від авангарду до соціалістичного реалізму. Після 1991 року викладачі й студенти почали заново шукати мову художньої освіти, орієнтуючись на глобальні процеси та потреби часу.

Сьогодні "Грековка" продовжує виховувати молодих художників попри виклики повномасштабної війни та обстріли. Коледж зберігає тяглість традиції, водночас відкриваючись до змін. Виставка засвідчує тісний зв’язок між мистецтвом, освітою та історією, а також нагадує про важливість художньої школи як простору формування свідомості, критичного мислення й творчої свободи.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Афіша виставки "Плеяди: до 160-річчя Одеського художнього фахового коледжу", Одеський національний художній музей. Надано організаторами

"Бурлюк. Символи"

Де: Vakulenko Art Consulting, вул. Костьольна, 8, Київ

Коли: з 11 червня по 27 липня, 11:00–19:00

На виставці представлено понад 30 рідкісних робіт українського художника, футуриста і поета Давида Бурлюка, що надані з приватних колекцій. У експозиції — натюрморти, пейзажі та сцени з сільського життя, де кожен предмет набуває символічного значення.

Люлька, птах, човен, квіти, пляшка, собака — ці повторювані мотиви формують візуальну мову Бурлюка, перетворюючись на алюзії, спогади й знаки.

Myph Photography Prize 2024

Де: Одеський художній музей, вул. Софіївська, 5а, Одеса

Коли: з 6 червня 2025 року, з 11:00 до 18:00, понеділок — вихідний

Одеський художній музей продовжує репрезентувати мистецький південь України. На виставці представлено роботи переможців і переможниць відкритого конкурсу, який курував фотограф і засновник школи МҮРНШколу концептуальної та артфотографії Сергій Мельниченко заснував у 2018 році в Миколаєві. За цей час випустили понад 400 студентів, активне комʼюніті школи налічує понад 100 авторів і авторок в Україні та за її межами. Сергій Мельниченко.

У конкурсі взяли участь українські фотографи й фотографки з усього світу, які працюють із фотографією не більш ніж п`ять років. На конкурс подали понад 500 заявок і понад 500 світлин від авторів і авторок з України та з-за кордону.

На виставці представлені роботи восьми переможців і переможниць: Олексія Чистотіна, Ірини Кабиш, Айнур Сакішевої, Олі Коваль, Георгія Іванченка, Регіни Буквич, Нурлани Удовенко та Вероніки Моль.

"Під небом Києва"

Де: Музей української діаспори, вул. Князів Острозьких, 40Б, Київ

Коли: з 22 травня по 22 червня, середа — неділя 11:00–18:00

На виставці представлено живописний літопис української столиці очима художниці Лідії Селянко. Її роботи розкривають внутрішній зв'язок із Києвом — його просторами, ритмами, мостами й мешканцями.

Місто у творчості Селянко постає як живий організм, сповнений кольору, руху, тиші та світла. Її манера перетворює знайомі київські куточки на метафори внутрішніх станів: спокою, тривоги, ніжності, надії.

Абстракція у полотнах переплітається з фігуративом, а ритми фактурних мазків і глибина кольору стають важливішими за форму.

"Оголені"

Де: галерея "Світло", вул. Валова, 19, Львів

Коли: 25 травня — 26 липня, вівторок — неділя з 12:00 до 20:00

Персональна виставка Євгенії Григор'ян "Оголені" запрошує до роздумів про тіло, його "оголеність" і людську вразливість.

У серії олійного живопису мисткиня досліджує тілесність як носія станів, що нашаровуються у щоденному досвіді: тишу, втому, страх, сором. Ці стани формують відчуття оголеності — фізичної та емоційної — і залишають у тілі сліди виснажливих роздумів.

Через живопис Григор'ян створює відчуття паузи між вдихом і видихом, запрошуючи глядацтво до тихого діалогу з власною тілесністю та досвідом буття.

"Територія безпеки"

Де: Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19, Київ

Коли: з 8 травня по 8 червня, середа — неділя, 10:00–18:00

Виставка є дослідженням мистецтва Лесі Синиченко як простору зцілення, осмислення та трансформації травматичного досвіду. У проєкті об'єднано серії, створені з початку повномасштабного вторгнення і впродовж бойових дій:

  • The Morphing — мікс візуального послання та поезії про внутрішні й зовнішні зміни;
  • My Wonderful World — роботи, що поєднують малюнок і вишивку, в яких зашифровано особисті послання;
  • "Дослідження несвідомого" — інсталяція, натхненна пам'яттю про бабусю та вишиті нею червоно-чорні троянди;
  • "Квіткова мапа світу" — "особистий сад на руїнах", де зафіксовано слова, емоції й думки, що допомогли художниці віднайти нове дихання.

Виставка охоплює роботи, які раніше демонстрували у мистецьких центрах Литви й Фінляндії за підтримки Ради культури Литви.

"ПроЗорі"

Де: Національний центр "Український дім", вул. Хрещатик, 2, Київ

Коли: з 22 травня до 29 червня, вівторок — неділя з 11:00 до 19:00

Кураторська група: Олена Грозовська, Тетяна Волошина, Михайло Кулівник, Катерина Лісова, Анастасія Яцковська

Кураторська група зосередилась на творчості київських митців-монументалістів: Федора Тетянича, Валерія Ламаха, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка (АРВМ), Флоріана Юр'єва.

Їхні проєкти формували візуальний ландшафт післявоєнного Києва. Мистецтво цього покоління виникало в умовах культурних зрушень: від Відлиги до Застою. У ці періоди художники не лише працювали в межах державних замовлень, але й створювали паралельні простори вільної творчості — поза ідеологією та формальністю.

У проєкті "ПроЗорі" кураторська група підсвічує, як митці будували власні візуальні й філософські системи, рефлексуючи над темами циклічності часу, нескінченності, пам’яті та зв'язку між мікро- і макрокосмом. Це мистецтво говорить складною мовою символів та знаків, і водночас — мовою глибокої особистої правди.

"Коли руйнується світ"

Де: Виставковий центр "Жива пам’ять", вул. Юрія Іллєнка, 46А, Київ

Коли: з 29 травня по 31 липня, понеділок — п'ятниця 10:00–19:00, субота — неділя 11:00–19:00

Кураторська група: Марія Мізіна, Анастасія Пасєка, Михайло Алексеєнко

Виставковий проєкт присвячено невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру, розробленому Адою Рибачук та Володимиром Мельніченком для конкурсу 1965 року. В експозиції представлено унікальні архівні матеріали, графіку, ескізи та макет із колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ.

У проєкті кураторська команда розкриває творчий пошук художників і контекст створення меморіалу.

"Приснився мені сон. Федір Тетянич"

Де: Артфундація "Дукат", вул. Володимирська, 5, Київ

Коли: з 29 травня по 30 липня, з 11:00 до 19:00 (щодня)

На виставці представлено живописні, графічні та колажні твори митця, створені переважно у 1970–1980-х роках.

Федір Тетянич — одна з найбільш яскравих і самобутніх постатей українського мистецтва. Його вигадана космологія "Фрипулья", народжена у сновидінні, стала не лише концепцією творчості, а й способом бачення світу. Художник вважав, що всесвіт — це живий, насичений гумором і смислами організм, а людина — його невіддільна частина.

У своїх маніфестах Тетянич описував оперування космічними масштабами: він перетворював планету на витвір мистецтва, а сонячну систему і галактику — на інструменти художнього висловлення.

Виставка проходить у межах проєкту "ПроЗорі" Національного центру "Український Дім" і дає змогу побачити світ очима митця, який розширював межі уявлення про мистецтво, людину й космос.

"Щоденник Ади Рибачук"

Де: Музей АРВМ, вул. Малопідвальна, 10б, Київ

Коли: 21 травня — 15 жовтня, з 12:00 до 19:00 (середа — неділя)

Виставка "Щоденник Ади Рибачук" у Музеї АРВМ відкриває новий погляд на творчість художниці та її особисті роздуми. Проєкт створено у співпраці кураторів Ксенії Кравцової та Олександра Галинського за участі команди митців і дослідників.

Експозиція знайомить глядачів із маловідомими сторінками життя та творчості Ади Рибачук — художниці, чиї роботи поєднують інтимні спостереження з глибокими філософськими роздумами про людину, простір і час. "Щоденник" розкриває внутрішній світ мисткині через тексти, ескізи та візуальні фрагменти, створюючи багатовимірний наратив.

Оформлення виставки розробив дизайнер Мефодій Халімовський.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Афіша виставки "Щоденник Ади Рибачук", 2025, Музей АРВМ. Соцмережі музею

Fractured Tomorrows

Де: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21, Київ

Коли: з 8 травня по 22 червня, середа — неділя з 12:00 до 19:00

Виставковий проєкт Fractured Tomorrows об'єднує живописні роботи та об'єкт від українських художників Дмитра Євсєєва, Миколи Лукіна та Юрія Пікуля.

Проєкт досліджує стан невизначеності під час війни та відчуття, коли звичні особисті, суспільні й візуальні опори зникають. Роботи передають умовний стан "після розлому", де зв'язок між теперішнім і майбутнім втрачає чіткість, а уява про розвиток подій стає фрагментованою.

Fractured Tomorrows вперше був представлений 2024 року у Мюнхені (артцентр Schnitzer) за підтримки Goethe-Institut Ukraine. Київська виставка продовжує розмову про трансформацію уявлень про стабільність і майбутнє у контексті війни в Україні.

Експозиція містить сюрреалістичні пейзажі руйнації, де фрагменти індустріальних зон і міста переплітаються з розмитими формами, а люди перебувають в очікуванні загрози.

Про авторів:

  • Дмитро Євсєєв (1988) — працює в Одесі, його живопис поєднує нову метафізику й гіперреальність із перебільшенням для глибшого занурення у внутрішній стан образу;
  • Микола Лукін (1987) — одеський художник і викладач, поєднує реалістичний живопис із фантазійними композиціями, досліджуючи міфологізацію реальності;
  • Юрій Пікуль (1983) — київський художник, що використовує повсякденність як метафору мистецтва, створюючи поетичний реалістичний живопис.

Guapo

Де: Молодіжний дім, вул. Володимирська, 5Б, Київ

Коли: 5–13 червня 2025 року, вівторок — субота 11:00 — 19:30

На виставці представлено серію живописних робіт Микити Шклярука, які поєднують у собі квір-сцени сьогодення. У цих полотнах живопис набуває рис репортажу — майже журналістського свідчення, що ніби може зникнути разом із миттю. Кожна композиція виникла з особистого "потойбічного" — фрагменту, який не вписувався у звичну реальність автора, але був ним прожитий.

Guapo — це світ пристрастей і казок, де всі персонажі й події реальні, хоча й сприймаються як напівпрозорі образи.

Микита Шклярук народився у 2002 році в Севастополі. Починав із рисунку, згодом працював із відео та монтажем, нині зосереджений на живописі як способі фіксації повсякденного досвіду. Його роботи тяжіють до документальності, поєднуючи особисте і політичне. Микита ідентифікує себе як квір-художник і досліджує гей-фольклор, інтимну уяву та побутові образи, прагнучи окреслити локальні квір-архетипи. Митець живе і працює в Києві.

"Посміхайся"

Де: Voloshyn Gallery, Київ

Коли: з 5 червня по 13 липня, (окрім понеділка та вівторка), з 11:00 до 18:00

Персональна виставка Олексія Сая "Посміхайся", створена як спосіб підтримати відчуття повсякденності та позитиву посеред війни. У центрі експозиції — серія легковажних портретів, виконаних у манері художника за допомогою Excel. Кожен портрет розкриває унікального персонажа з особливими зовнішніми рисами, настроєм та характером.

Олексій Сай працює в Excel, створюючи фігури по частинах і ретельно підбираючи кольорову палітру та форму, щоб передати індивідуальність кожного героя. Під час повномасштабної війни художник приділяє основну увагу масштабним скульптурам і інсталяціям про російсько-українську війну, а у вільний час продовжує роботу над портретною серією, розпочатою у 2021 році.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Експозиція виставки "Посміхайся", Олексія Сая, Voloshyn Gallery, 2025. Voloshyn Gallery

"Ландшафт нашої памʼяті"

Де: Мала галерея "Мистецького арсеналу", вул. Лаврська, 10, Київ

Коли: з 29 травня по 15 червня, середа — неділя, з 12:00 до 19:00

Проєкт міждисциплінарних митців Ґабріели Булішової і Марка Айзека "Ландшафт нашої пам'яті" присвячений темі "розсіяного Голокосту", або "Голокосту від куль". Виставка вшановує пам'ять людей, яких було вбито не в концтаборах, а в рідних містах або поблизу них.

Через фотороботи, колажі, аудіо- та відеоінсталяції художники прагнуть зафіксувати трагізм цих подій та підкреслити унікальність і особисті історії жертв геноциду, протиставляючи це безликій статистиці.

Первісно проєкт мав розпочатися в Україні, однак через повномасштабну війну його першу фазу реалізували в Польщі. Менеджер проєкту — Ілля Туригін. Дорадництво — Наташа Чичасова.

"Золтан Мичка. Лінія наступності"

Де: Національний музей "Київська картинна галерея" вул. Терещенківська, 9, Київ

Коли: 30 квітня — 22 червня, з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга) і до 19:00 у вівторок

Кураторка виставки: Олена Боримська, менеджерка проєкту — Єлизавета Шуляк

На виставці представлено творчість закарпатського митця, народного художника України, Золтана Мички. Його роботи вирізняються колірною експресією та свободою пластичного висловлення.

Проєкт охоплює понад вісімдесят живописних робіт із колекції родини митця, Національного музею "Київська картинна галерея" та приватних зібрань, які показують різнобічну палітру художника за 45 років творчості. В експозиції також представлені роботи його вчителів, друзів і учнів, що підкреслює зв'язок поколінь і продовження традицій.

"Розмаїття Частот Серцебиття"

Де: Flowerbed Gallery, вул. Ярославська, 26, Київ

Коли: з 10 червня по 23 червня, 12:00–19:00

Це перша персональна виставка Тіффс, що досліджує багатогранність особистості та унікальність кожного індивідуального світу.

У назві виставки та представлених роботах закладено ідею різності та цінності кожного життя. Від фізичних відмінностей — частоти серцебиття, відбитків пальців, кольору очей — до глибокої індивідуальності внутрішнього світу, який змінюється й розкривається під впливом обставин і часу.

"Мови ландшафту"

Де: Дім Звуку ЛКП "Львівське радіо", цокольний поверх, Львів

Коли: дата початку уточнюється, години роботи простору уточнюються

Цикл аудіовізуальних виставок "Мови ландшафту" складається із шести експозицій митців та мисткинь з України у співпраці з міжнародними авторами. Проєкт виник внаслідок відкритого конкурсу, проведеного Домом звуку у квітні 2025 року.

Виставки досліджують, як звукові ландшафти репрезентують трансформації, спричинені війною Росії проти України, і впливають на наше сприйняття реальності. Вони пропонують дослухатись до різних "мов" навколишнього ландшафту — домінантної, витісненої, тиші, спротиву, травми чи пам'яті. Кожна мова є формою висловлення та запрошенням до співбуття з різними досвідами війни.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Іра Лоскот, інсталяція "На майбутнє", 2025. Надано художницею

"Сейф Новаківського"

Де: Муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника, 11, Львів

Коли: з 11 квітня по 19 червня, щодня з 10:00 до 21:00

Кураторка виставки: Ляна Мицько, історик проєкту: Іван Стичинський, архітектор експозиції: Олександр Бурлака

Муніципальний мистецький центр у Львові представляє виставку рисунків Олекси Новаківського, створених у період Першої світової війни. Роботи понад століття зберігалися в родинному сейфі й уперше стали публічними завдяки ініціативі Фундації родини Новаківських, історика Ігоря Жука та співпраці з експертами. Рисунки фіксують емоційний і міфологічний досвід війни, сповнені образів хаосу, поранень, фантастичних істот і внутрішніх переживань художника.

Виставка акцентує на особистому погляді Новаківського на події — як на катастрофу, що торкається не лише фронту, а й повсякдення. Роботи стали формою мистецького щоденника, у якому війна постає крізь призму травми, пам'яті та надії.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Частина експозиції виставки "Сейф Новаківського", Львівський муніципальний мистецький центр. Надано організаторами

"Тепла оптика"

Де: галерея "Артсвіт", Крутогірний узвіз, 21а (вхід через скляні двері з боку Успенської площі), Дніпро

Коли: з 21 березня по 14 червня, вівторок — субота з 12:00 до 19:00

Кураторки: Лізавета Герман та Марія Ланько

Виставка "Тепла оптика" художниці Люсі Іванової досліджує, як змінюється художнє бачення під впливом війни, еміграції та материнства. Її роботи торкаються тем повсякденного життя, що вже неможливо сприймати поза контекстом переживань, втрат і нового погляду на реальність.

Експозиція поділена на три частини:

  • "Дніпровський період" (2017–2022) — твори, в яких міське середовище Дніпра стало джерелом натхнення, а сама мисткиня формувалася як художниця. Роботи поєднують елементи фігуративності та абстракції, передаючи атмосферу приватних моментів і спогадів.
  • Роботи, створені після початку повномасштабної війни, — камерні пейзажі та портрети, що фіксують як затишок, так і страх у прифронтовому місті. Окрема серія "Тепла оптика" використовує зображення, зроблені через тепловізор, перетворюючи їх на новий спосіб бачення рідної землі.
  • Практика художниці в контексті материнства — роботи, які поєднують спостереження за родинними моментами з фантазією, ніжністю та напруженням, відображаючи складність і глибину материнського досвіду під час війни.
Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Афіша виставки "Тепла оптика", Люся Іванова, галерея "Артсвіт". Сайт DCCC

"Парне катання: Вольфґанґ Тільманс і Борис Михайлов"

Де: ЄрміловЦентр, майдан Свободи, 4, Харків

Коли: 25 квітня — 28 вересня 2025 року, вівторок — неділя, з 12:00 до 19:00

Кураторки: Марія Іссерліс, Тетяна Кочубінська

На виставці поєднано роботи двох сучасних фотографів — Вольфґанґа Тільманса і Бориса Михайлова — у безпосередньому художньому діалозі. Це можливість дослідити їхню мистецьку спорідненість, простежити концептуальні зв'язки, ключові мотиви творчості та особливості художньої мови, виходячи за межі географічних, політичних і культурних контекстів.

Назва виставки відсилає до парного катання у фігурному спорті — метафори для двох митців, що, попри походження з різних середовищ, працюють у спільному ритмі. Харків як місто з багатою фотографічною спадщиною та батьківщина Харківської школи фотографії є особливо значущим фоном для цієї події.

Кураторки спільно з художниками досліджують здатність фотографії документувати, абстрагувати та викликати емоції. У сучасному світі мінливих політичних і культурних ландшафтів вона стає простором для роздумів про історію, ідентичність та універсальну потребу в людяності й солідарності.

Мова, пам'ять та архіви: виставки сучасного мистецтва, які варто відвідати у червні
Борис Михайлов. "Незакінчена дисертація". PinchukArtCentre

"За образом і подобою"

Де: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Чернеча Гора, 1, Львів

Коли: з 18 квітня по 22 червня, понеділок — неділя, з 10:00 до 19:00

Олена Турянська звертається до теми війни як особистої і спільнотної трагедії, що водночас відкриває глибші сенси — жертовності, любові, співчуття, віри. У виставці художниця працює з образом постелі як плащаниці — символу страждання, але також надії. Образ пораненого чи загиблого воїна, покладеного на ліжко, втілюється у простір костелу, де верхівку займає один центральний образ жертви, а внизу — постелі-плащаниці, приготовані й складені в очікуванні нових трагедій, що продовжуються.

Художниця говорить мовою тиші, співчуття й молитви. І навіть у найтемніші моменти виставка сповіщає: буде Неділя, буде Світло, буде Воскресіння.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок