Діти політв'язнів: як проєкт "Кримське дитинство" опікується сотнями дітей, що зростають без батька

Діти політв'язнів: як проєкт "Кримське дитинство" опікується сотнями дітей, що зростають без батька

Ексклюзивно

В окупованому Криму дітьми заарештованих кримських татар опікується громадський проєкт "Кримське дитинство". Серед ключових його функцій — допомогти цим дітям у лікуванні, навчанні, дозвіллі та розвитку. Ініціаторкою проєкту сім років тому стала дружина одного із політв'язнів — Муміне Салієва. У неї четверо дітей. Коли заарештували чоловіка Сейрана, молодшій доньці було 5 місяців.

Вона розповіла для Суспільне Крим, як розвився цей проєкт до понад сотні активістів та деталі їхньої роботи.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Муміне добре знають в усіх родинах кримських політв’язнів. Cім років тому вона заснувала проєкт для підтримки дітей із таких сімей. Зараз підопічних у проєкту — 244. Серед них — 4-річний Сейтосман. Він син політбранця Амета Сулейманова, якого засудили окупанти до 12 років ув'язнення. Хлопчик народився вже після арешту батька.

"Він пішов у дитсадок і став усвідомлювати, що тата немає поруч. Дружина Амета Сулейманова звернулася до мене з тим, що у Сейтосмана почало око сіпатися. Були такі прояви нервового тику і ми зверталися до лікарів. Це ще одна важлива робота в рамках "Кримського дитинства", тобто моніторити, кому який лікар із дітей потрібен", — зазначила Салієва.

Допомогти у лікуванні, навчанні, дозвіллі та розвитку — такі функції виконує "Кримське дитинство". Взятися за цю справу Муміне підштовхнув власний досвід. Її чоловіка Сейрана Салієва росіяни 2017 року у сфабрикованій справі звинуватили в "тероризмі", а 2020 року засудили до 16 років позбавлення волі. Без батька залишилися одразу четверо дітей. Наймолодшій, Сафіє, було тоді лише 5 місяців.

"День його арешту безумовно став тригером для мене для того, щоб розмірковувати, шукати шляхи того, як можна допомогти сім'ям, позбавлених своїх опікунів, і безпосередньо дітям, які залишилися фактично сиротами при живих батьках", — пригадує Салієва.

За її словами, сім років тому починала із десятком інших активістів. Нині їй допомагають більше сотні людей у різних куточках Криму. Волонтери, вихователі, педагоги, лікарі, психологи, які систематично в індивідуальному порядку працюють з підопічними. Кожна дитина має свого куратора.

"Ми, на жаль, не можемо дітей просто ізолювати, захистити. Тому ми вчимо їх, як справлятися з цим болем. Діти, які пережили стрес — це стресова форма, це якась атака, яка вражає їхні серця, їхні душі, вона виливається в наслідки та фізіологічні проблеми. Тому нам важливо працювати в різних напрямках", — зазначила засновниця проєкту.

Зацікавити дітей творчістю допомагає ініціатива "Майстерня знань". Активісти з різних регіонів Криму готують заняття з малювання, вишивки, читання Корану, різьблення по дереву та карбівки міді. Також влаштовують для дітей спільні екскурсії та поїздки.

"Ми щоразу готуємо плани, розписуючи на рік програми, ідеї. Намагаємося працювати в різних напрямках. Є заходи, які проводяться на систематичному рівні, і де ми дітей збираємо, розбиваємо на фокус-групи і безпосередньо педагоги або творчі особистості проводять з ними різні майстер-класи, або ж це арттерапія, або це тренінги", — розповіла Салієва.

Вона наголосила, що кількість дітей політв'язнів щороку збільшується і вже досягла таких масштабів, що їх можна вважати чималою моноетнічною групою.

"Такі пропорції справді говорять про те, що в Криму відбуваються репресії та геноцид кримськотатарської спільноти", — заявила дружина бранця Кремля.

Проєкт "Кримське дитинство" важливий не лише для дітей, а й для їхніх батьків.

"Як матір чотирьох дітей, я відчуваю на собі всі складнощі, пов'язані з вихованням. Але ми з моїми дітьми як пазл. Така внутрішня допомога один одному дає мені можливість займатися суспільно-політичною діяльністю", — зазначила правозахисниця.

Старший син Салієвих цьогоріч закінчує школу. Хлопчик повідомив, що батько наказав йому бути старшим у родині.

"Управління будинком тимчасово мені дісталося. Анашці (мама кримськотатарською — ред.) допомогти, сестричкам допомогти, довести до школи. Хочемо зробити невеликий город. Я намагаюся виконувати всі обов'язки і виконувати свій обов'язок як чоловік", — наголосив він.

Найменшій дитині сім'ї Салієвих наразі сім років. З 5 місяців Сафіє не бачила свого батька, аж до квітня цього року. Тоді всією родиною поїхали до тата в колонію у Тульську область Росії на триденне побачення.

"Дуже сильно раділа", — пригадує дочка політбранця.

Муміне Салієва резюмувала, що головна мета "Кримського дитинства" — перетворити дитячий біль від розлуки з татами в надію на їхнє повернення.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

На початок