Перейти до основного змісту
"Історія України стала більш інклюзивною": що українські школярі вивчають про окупований Крим

"Історія України стала більш інклюзивною": що українські школярі вивчають про окупований Крим

Ексклюзивно

Скандал з мапою України без Криму у підручнику з української мови для 7 класу на початку вересня обурив учнів, вчителів та батьків. У видавництві це назвали "технічною помилкою" та звільнили дизайнера, а наклад відкликали і перевипустили підручник вже з виправленою картою.

Карта без Криму у підручниках була. А чи є в них про окупований 11-й рік півострів та що українські школярі вивчають про нього — дізнавалися журналісти Суспільне Крим.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Семикласник Максим Жаднов родом із Севастополя. З 2014 року через російську окупацію живе у Києві. Про Крим він читав у підручниках з алгебри.

"Ось недавно я побачив у книжці з алгебри задачу про три найглибші печери України: Солдатська, Каскадська та Нахімовська, що розташовані у Криму. Я здивувався, бо я не очікував, що у підручнику з математики буде щось про Крим. Я думав, що таке може бути лише в (підручниках — ред.) історії України чи географії", — зазначив хлопець.

За його словами, тема Криму у школі йому зустрічалась нечасто. Хоча суперечка у класі щодо долі півострова цьогоріч вже була.

"Ми обговорювали війну й окуповані території, і багато дітей, за розмовою, вже втомилися від війни. Деякі особистості казали, що нам окуповані території, такі як Крим, Луганськ і Донецьк — не потрібні, що краще типу хай закінчиться війна. Мені було якось неприємно. Я не розумів, чому я маю віддавати своє рідне місто", — розповів Жаднов.

На думку школяра, його однокласники так кажуть, бо вони мало знають про півострів. Водночас кандидатка історичних наук, співавторка підручників та посібників з історії України Юлія Топольницька зауважила, що ґрунтовно вивчають тему Криму у курсі з історії України саме з 7 і до 11 класу.

"Наскрізною лінією із 7 і по 11 клас прописані теми щодо висвітлення повсякдення, культури, питання знищення Кримського ханства Російською імперією. Також бачимо кримськотатарське національне відродження у XIX столітті", — розповіла історикиня.

Семикласник Максим Жаднов продивляється свої шкільні підручники
Семикласник Максим Жаднов продивляється свої шкільні підручники. Суспільне Крим

За її словами, до російської окупації півострова шкільна програма з історії України містила менше інформації про Крим. Її почали змінювати після 2014-го, а глобально — лише з 2022-го.

"Власне допрацювали її суттєво. Історія України стала більш інклюзивною. Тобто нарешті там з'явився Крим, корінні народи Криму. Нарешті вперше в (підручнику — ред.) історії України порушено питання етногенезу кримських татар. Бо у нас раніше кримські татари десь бралися у 7 класі, але звідки вони взялися — невідомо", — зазначила Топольницька.

Подібна ситуація простежується і з курсом з української літератури. Кримськотатарських письменників почали включати у підручники з цього предмету вже після початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року.

"У нас є модельні навчальні програми для 5-10-го класу Нової української школи. У цих модельних програмах є розділ вивчення кримськотатарської літератури. І є різні варіанти текстів, які вчителі можуть вивчати зі своїми учнями на уроках. На базі цих програм вчителі створюють навчальні програми, де можуть варіювати кількість, яку вони віддають власне на вивчення того чи іншого тексту", — розповіла вчителька української мови та літератури Катерина Молодик.

Вона додала, що у 10-го та 11-го класах є профільні програми з поглибленим вивченням української літератури. У цих програмах також є блок вивчення кримськотатарської літератури.

Крім того, школярі можуть досліджувати Крим завдяки творам українських класиків.

"Наприклад, Франко перекладав газелі — це поетичні форми кримськотатарські. Леся Українка теж створювала власні тексти, в яких писала про свої відчуття і свої переживання, які вона проживала, зокрема і в Криму теж. І в Тараса Шевченка з відомими його "Гайдамаками". Тобто на кожному етапі, в кожному столітті ми можемо назвати енну кількість митців, письменників, поетів, які писали про Крим, які його досліджували, любили", — зауважила Молодик.

Водночас семикласнику Максиму Жаднову, доки у школі не дійшли до кримських тем, про малу батьківщину розповідає тато.

"Коли окупували Крим, мені було всього три роки, і я тоді жив у Севастополі. Я не дуже пам'ятаю, як то все було, але мій тато був активним учасником того всього. І він мені багато розповідав про окупацію Криму. Ми з ним у 2019 році, ще до повномасштабної війни, ходили на фільм "Черкаси" про кораблі в Криму", — зазначив школяр.

Його батько Руслан Жаднов зауважив, що хотів би, щоби більше висвітлювали тему Криму для молоді.

"Це наше майбутнє. І вони повинні знати, що Крим — це Україна ,та боротися за його звільнення", — зазначив він.

Своєю чергою заступниця постійного представника президента України в АР Крим Ольга Куришко наголосила, що тема Криму в українському освітньому процесі важлива й для майбутнього повернення півострова.

"Ми говоримо там і про висвітлення історичних аспектів з Криму, і щодо інших тимчасово окупованих територій. Тут ми можемо говорити і про причини, які спричинили військову агресію Росії проти України, яка вже триває понад 10 років, і про інші складники. Наприклад, вивчення мови корінних народів, зокрема кримськотатарської мови", — зазначила вона.

Так, на сайті Міносвіти України є програми для вивчення кримськотатарської мови та літератури для 8-9 класів.

Що відомо про інцидент з мапою України без Криму в українському підручнику

Видавництво "Літера ЛТД" випустило для учнів 7 класу підручники без карти Криму. Автори книжки пізніше заявили, що сталося це через "технічну помилку" при оновленні матеріалів підручника: при верстці зображення було взято зі стокових ресурсів, де карта складалася з двох шарів, і контур Криму злився з фоном, що призвело до його відсутності на кінцевій версії зображення. Загалом понад 40 тисяч учнів отримали такий варіант книги.

Видавництво пізніше ухвалило рішення, що відкликає підручники і видає виправлений наклад за свій рахунок. Співавторка книжки Анастасія Онатій у коментарі Суспільне заявила, що сталася "саме помилка, яка не є позицією авторів".

"Я хочу наголосити на тому, що це саме помилка. Що це справді технічний момент і він жодним чином не є ні позицією авторів, ні позицією команди, яка працювала з підручником. Наша з паном Тарасом (співавтор, колишній боєць, філолог Тарас Ткачук — ред.) проукраїнська позиція — стабільна та багаторічна. Ми це підтверджуємо у всіх наших роботах... Ми хочемо, звичайно, перепросити, бо наша відповідальність тут теж є, там стоять наші прізвища", — зазначила вона.

Автори підручника пропонують вчителям обговорити з учнями український Крим, можливість визнавати власні помилки та як працює "мапаганда", а також вручну домалювати з дітьми півострів, якого не вистачає. Це перший крок до вирішення цієї ситуації. Наступний — наліпки.

Зі свого боку Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий відреагував на інцидент та заявив, що видавець, який допустив некоректність дизайну, виправить помилку власним коштом. Саме ж видавництво звільнило головного дизайнера, а усі причетні до виходу книжки отримали догани зі штрафними санкціями.

Згодом міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив для Суспільне, що інституцію, яка займається створенням українських підручників, ліквідують. З 2 вересня функції експертизи підручників передані іншій інституції. Вона формується на інших принципах: підбір експертів і робота експертних рад. Це робиться для того, щоб у подальшому не допускати інцидентів, як, зокрема, сталося з картою України без Криму у підручнику української мови для 7-го класу.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок