У Софії Київській на виставці показали результати Програми обстеження стану пам’яток історії та архітектури Криму

У Софії Київській на виставці показали результати Програми обстеження стану пам’яток історії та архітектури Криму

Виставка "Українське сонце Криму не погасне, ні…"
Виставка "Українське сонце Криму не погасне, ні…". Суспільне Крим

У Національному заповіднику "Софія Київська" 14 серпня відкрилася виставка "Українське сонце Криму не погасне, ні…". Назва — рядок вірша українського поета Юрія Кириченка "Кримська фреска". Велика частина експонатів присвячена результатам Програми обстеження стану пам’яток історії та архітектури Криму, в якій брав участь цей заповідник.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про це повідомила кореспондентка Суспільне Крим.

Відповідна Програма стала основою теорії та практики збереження, дослідження і реставрації кримських пам’яток. На виставці висвітлюють період від 26 квітня 1954 року, коли сесія Верховної ради СРСР затвердила зміни в конституціях РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республікаі УРСР Українська Радянська Соціалістична Республікащодо складу їхніх територій і Кримська область увійшла до складу УРСР.

Мета цієї виставки — нагадати про українські пам’ятні місця та пам’ятники, про українське життя Криму, яке зруйнувала російська окупація 10 років тому, а також про необхідність відстоювати гідність та територіальну цілісність України.

Тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв заявив у коментарі Суспільне Крим, що саме українські дослідники свого часу провели величезну роботу з підготовки реставраційних заходів на кримських об'єктах. На виставці представлені графічні рішення, проєктні роботи, присвячені відновленню, реставрації великих монументальних об'єктів Криму — від фортець, зокрема, Ханського палацу в Бахчисараї, до невеликих елементів, але які були в полі зору України.

"Що зайвий раз, а можливо і не зайвий, підкреслює те, що Україна ставилася завжди до Криму як до своєї частини. І так само як з увагою до київських цінностей, до київських святинь, так само уважно відносилася і до кримських. Ці напрацювання вже мають доволі тривалий вік, але, я переконаний, що вони стануть у пригоді, коли доведеться нам по-новому підходити до історичної спадщини Криму. І, на жаль, навіть переробляти ті "реставраційні", а насправді повністю руйнівні роботи, які сьогодні здійснює Російська Федерація на окупованій території", — зауважив він.

Проєкт також висвітлює створення і функціонування кримських музеїв-заповідників, будівництво найдовшої в Європі гірської тролейбусної лінії Сімферополь-Алушта-Ялта та Північнокримського каналу, про візитівку української Ялти — музей Лесі Українки, Народну капелу бандуристок імені Степана Руданського, Кримський академічний український музичний театр у Сімферополі та творчість Героя України, всесвітньовідомої вишивальниці, почесної громадянки Сімферополя Віри Роїк.

"Вона (Віра Роїк — ред.) прожила дуже добре життя, майже 100 років. Половину з того життя вона прожила на Полтавщині. Одну половину життя вона провела в Україні. Вона володіла усіма можливими техніками вишивання. Її робіт понад 3 тисяч", — розповіла заступниця гендиректора з культурно-просвітницької діяльності заповідника Кіра Петрачек.

Крім того, на виставці розповідається про повернення кримських татар у рідний Крим та внесок у це радянського генерала з українським корінням, правозахисника і дисидента Петра Григоренка.

"Ось такі події, як ця виставка, вони укріплюють моральний дух людей. І це надзвичайно важливо в нашому випадку, бо йдеться про окупований Крим. І тут показати, що він є "колискою" кримськотатарського народу, він є невіддільною частиною української держави. Не просто словами — це всім відомо, всім це підтримують, — а показати через історію... Для мене це дуже важливо. Я відчуваю, що саме такими подіями, заходами підкріплюється дух нашого суспільства, українського суспільства", — наголосив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook

На початок