Три роки тому, 21 липня 2021 року, президент Володимир Зеленський підписав закон "Про корінні народи України", який визначає, що корінні народи України, які сформувались на території Криму — це кримські татари, караїми і кримчаки. Всі вони сформувались на території Криму, нині окупованого.
Член постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов розповів Суспільне Крим що ухвалення закону мало велике значення для представників корінних народів.
"Україна із самого проголошення незалежності завжди визнавала, що в державі є корінні народи. Водночас не було активних кроків. По-перше, щодо визнання цих корінних народів, відповідно до критеріїв міжнародного права, по-друге, навіть після 2014-го, коли державна політика була спрямована на визнання і підтримку корінних народів, сам процес підготовки законопроєкту затягнувся", — зазначив він.
Водночас Мамутов вважає, що через три роки після вступу закону в дію державі ще є над чим працювати щодо реалізації прав корінних народів.
"Я вважаю, що прийняття закону — це було дуже важливо. Це мінімальна рамка, але цього недостатньо. Закон дуже часто, і це нормально для закону, не деталізує, як саме те чи інше право буде реалізовуватися. Для цього необхідне підзаконне законодавство. Цим займається Кабмін, звісно, консультуючись з корінними народами. І ці питання вони ще недостатньо врегульовані", — пояснив кримський татарин.
За словами Мамутова, в українському законодавстві є постанова "Про проведення консультації з представницькими органами корінних народів", але вона дублює положення процедур, як держава проводить консультації з громадянським суспільством. На переконання кримського татарина, це має бути вищий стандарт захисту і прислуховування до проблем корінних народів.
"Другий проблемний момент — це визнання представницьких органів корінних народів. У нас є постанова "Про набуття статусу представницьких органів корінних народів", є визначена процедура. Проте понад пів року Кабінет міністрів не погоджує рішення про надання правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу. Це проблематично, бо одна з потреб іншого корінного народу — караїмів — теж створити собі представницький орган, який офіційно буде представляти їхню позицію", — наголосив він.
Нині більшість представників корінних народів України залишаються в Криму. Російська влада, дія законів якої поширюються на окуповані території, жоден із цих народів не визнає корінним.
"З кримськими татарами офіційна позиція Російської Федерації така, що, відповідно до їхнього законодавства, корінним народом може бути лише народ, чисельність якого не перевищує 50 тисяч. З цього приводу є чимало жартів, що спочатку необхідно, аби народ майже зник і потім його Російська Федерація зможе визнати корінним. Все, що вище 50 тисяч, очевидно, вони бояться і сприймають як якусь вже силу. Але навіть караїмів вони не визнають корінним народом. Кажуть, що караїми "не дотримуються традиційного способу життя". Історично караїми завжди жили в урбанізованому міському середовищі", — пояснив член постійного Форуму ООН з питань корінних народів.
Дивіться повне інтерв'ю із Сулейманом Мамутовим 22 липня о 10:00 на нашому YouTube-каналі та читайте на сайті Суспільне Крим. У ньому кримський татарин розповідає про те, у чому полягала знаковість ухвалення закону "Про корінні народи України", як на практиці документ допомагає цим народам, про свою роботу в ООН на захист корінних народів, яка ситуація з цими людьми в Криму, як Росія використовує їх для зняття санкцій та яким він бачить майбутнє півострова після деокупації.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook
