Міжнародний день корінних народів відзначають 9 серпня. Запровадили його у 1994 році рішенням Генеральної асамблеї ООН. В Україні права корінних народів на законодавчому рівні закріпили у 2021 році. Чим корінні народи відрізняються від національних меншин, як на них вплинула окупація та війна, розповідає Суспільне Крим.
В Україні проживає багато представників національних меншин, а от корінних народів — лише три. Важливо розрізняти ці терміни. За визначенням ООН – національні меншини можуть бути громадянами будь-якої країни, маючи при цьому свою етнічну державу, корінні ж народи не мають своєї власної держави, проте прив’язані до окремої території в межах країни, де проживають. До прикладу, в Україні угорці, румуни, гагаузи, вірмени — національні меншини, а кримчаки, караїми та кримські татари — корінні народи.
В Україні права корінних народів закріпили в 2021 році. 1 липня Верховна рада ухвалила Закон “Про корінні народи України”. Він гарантує захист прав трьох народів півострова, насамперед збереження та розвиток власної мови, культури й традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду. Внесли зміни і в податковий та митний кодекси. Про це Суспільне Крим розповів народний депутат Ярослав Железняк.
“Закон про корінні народи, мені здається, що це базовий закон, фундаментальний. Він буде працювати зараз і буде працювати через 10 років. Що стосується подальших змін, я ще раз кажу, що сподіваюсь, що наступні зміни, які будуть після нашої перемоги, це буде про деокупацію території”, — каже Ярослав Железняк.
Десятий рік корінні народи України під російською окупацією. За даними перепису населення України у 2001 році на території Криму проживав 671 караїмів, а чисельність народу разом із проживаючими на материковій Україні складала 1196 людей. За час повномасштабного вторгнення становище караїмів ускладнилось, адже частина з них проживали в найближчих до Криму областях, які теж потрапили під часткову окупацію. Караїми розпорошені по всьому світу, каже Олена Арабаджи, голова “Спілки караїмів України”.
“Незалежність України — це час ренесансу караїмського народу. Особливо важливим для мене було прийняття закону про корінні народи України і ось ця нищівна війна, вона завдала удару по моєму народу. Багато караїмів зараз виїхало з окупованих місць. З Мелітополя, із Бердянська. Ви знаєте, яка ситуація склалась в Херсоні, Миколаєві, там теж проживають представники караїмського етносу. Я вважаю, що це геноцид до караїмів”, — розповіла вона.
Затяжна війна може мати негативні наслідки для всіх корінних народів, вважає Олена Арабаджи.
“Ви знаєте, це питання важкості не тільки для караїмів, це питання і для кримських татар і для кримчаків, і для інших етносів караїмів. Тому що ми народи України, доля України, це доля і мого народу”, — розповідає Арабаджи
Наразі важко підрахувати точну чисельність і кримчаків. 20 років тому під час перепису населення в Криму проживали 204 людини, які вважали себе кримчаками.
Представник кримчаків В’ячеслав Ломброзо вважає, що після деокупації півострова мають бути визнані культурні права корінних народів.
“Україна вже показує такі крокі, про те, що приходить розуміння того, що наявність корінних народів в Україні — це один із стовпів забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держави. Мають бути визнані на належному чині культурні права корінних народів, вони мають забезпечуватись належним чином. Це стосується і мови, і релігії, це стосується і розвитку культурних інститутів, представницьких органів корінних народів. Корінні народи України можуть самі забезпечити наявність інститутів представництва своїх народів, разом з тим задача держави, як мені здається, це забезпечити реалізацію такого права. Забезпечити можливість створювати такі інституції і щоб вони належно функціонували”, — вважає Вʼячеслав Ломброзо. Кримськотатарський народ найбільш численний з трьох корінних. За даними того ж перепису, понад 300 тисяч киримли проживають на півострові. Цьогоріч представницький орган — Меджліс кримських татар, користуючись наявним законом, почав офіційну реєстрацію органу.
За словами заступника Голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті Ігоря Лоссовського, документи від представників Меджлісу вже розглянуті. Пакет документів направили на затвердження до Міністерства культури, яке у разі погодження направить на розгляд уряду.
“Це вперше корінний народ виконує цей документ — порядок закріплення і фактично звертається з проханням закріпити за ними такий статус. Це теж дуже важливо, це дає такий приклад і іншим двом народам для закріплення такого статусу. Це фактично ще більше легітимізує ці структури, про них стає відомо і в світі”, — зауважив Лоссовський.
Мови корінних народів Криму зникають через відсутність механізмів збереження їх під час окупації Криму, вважає Абібулла Сеїтджеліль. Викладач кримськотатарської мови Університету ім. Тараса Шевченка каже, що кримськотатарська мова, яка є спорідненої для кримчаків та караїмів, увійшла до списку мов, що зникають.
“На базі кримськотатарської мови довгий час ці мови розвивались. Я тут апелюю до академічних кримськотатарськомовних джерел, які вказують, що ці мови безпосередньо формувались в Криму завдяки впливу кримськотатарської мови. В них є великий потенціал кримськотатарської мови і їм буде в нагоді такий розвиток. Таким чином і вони будуть підтягуватись”, — зазначив він. Ухвалення закону про корінні народи обурило президента РФ Володимира Путіна. Він заявив, що документ є «потужним ударом по росіянах» і порівняв його зі зброєю масового ураження. Водночас, опитані Суспільним експерти сходяться на думці, що саме Росія є найбільшою загрозою для корінних народів Криму та російська влада продовжує політику залякування та репресій, які вчиняв свого часу радянський режим.
