Як оформити статус політв'язня і на що він впливає

Як оформити статус політв'язня і на що він впливає

Ексклюзивно

З початку окупації Криму правозахисники зафіксували щонайменше 307 політично мотивованих справ на півострові. Майже 5 років не відбувалося обмінів бранців Кремля. Українці, які перебувають за ґратами через сфабриковані росіянами справи, мають право на щорічні виплати, зарахування терміну ув'язнення до пенсійного стажу та грошову допомогу на адвокатів. Як скористатись цим правом самим політв'язням та їхнім родинам — пояснює Суспільне Крим.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

7 вересня 2019 року у рамках взаємного звільнення Україною та РФ утримуваних осіб, 35 бранців Кремля вдалося повернути додому. Серед них — Євген Панов.

За сфабрикованою справою так званих кримських диверсантів він перебував за ґратами в росіян понад три роки. АТОвець, мешканець Енергодара, у 2016-му поїхав у Крим вивезти проукраїнську родину. При в'їзді на півострів його затримали співробітники ФСБ РФ. Про російське ув'язнення Євген Панов говорить неохоче. Після вторгнення РФ він вступив до лав Збройних сил України.

"Коли ти перебуваєш там, скажу особисто про себе, більше всього переживав за моїх рідних. Я то таке, а от більше за рідних. Якщо хтось буде про них піклуватися, сама держава за рідних — воно буде легше. Легше чекати того звільнення, яке обов'язково буде", — розповів Панов.

Президент України Володимир Зеленський зустрічає українських моряків і політв'язнів, які повернулися в Україну з РФ в рамках обміну, в аеропорту "Бориспіль", 7 вересня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський зустрічає українських моряків і політв'язнів, які повернулися в Україну з РФ в рамках обміну, в аеропорту "Бориспіль", 7 вересня 2019 року. Фото: president.gov.ua

Керівниця юридичного напрямку ГО "Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля", юристка Катерина Левченко розповіла, що для отримання допомоги від держави найближчі родичі мають довести факт позбавлення особистої свободи політбранця внаслідок агресії проти України. До звільнення незаконно ув'язнених держава за кожен рік неволі виплачує 100 тисяч гривень.

"Ув'язнений чи його родина поки він був ув'язнений, не отримували, можуть отримати щорічну допомогу, а також одноразову виплату після визволення в розмірі 100 тисяч грн", — заявила адвокатка.

У Мінреінтеграції Суспільному Крим порядок включення до реєстру і отримання статусу політв'язня пояснили письмово. Зазначається, що із заявою та документами треба звернутися до них. Далі рішення ухвалює Міжвідомча комісія.

Для прийняття Комісією відповідного рішення необхідно звернутися до Мінреінтеграції із заявою за формою, встановленою Мінреінтеграції, та переліком документів, передбачених вищезазначеним Положенням. Після встановлення Комісією особі факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, внесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечується Мінреінтеграції.

Колишній політв'язень Андрій Захтей рік тому звільнився з російської в'язниці. Без грошей і документів — після семи років ув'язнення за сфабрикованою справою — через Латвію добирався в Україну. Дружина тоді одразу звернулася до Міжвідомчої комісії із заявою визнати її чоловіка політв'язнем. Проте, отримала відмову, через недостатню кількість голосів. Лише після повторного звернення Міжвідомча комісія визнала Андрія політв’язнем. Він каже, що досі оговтується від наслідків перебування у російській в'язниці.

"Психологічний центр. Я їздив на цілий місяць. Ну так, щоб було розуміння, це не державна якась там програма. Це мої друзі, які займаються волонтерством. Ну і вони якось там, скажемо так домовились. Щоб мене прийняли в цей центр в Пущі-Водиці. На такому невеличкому лікуванні", — розповів Андрій Захтей.

Колишній політвʼязень Андрій Захтей з дочкою на українському кордоні, 14 червня 2023 року
Колишній політвʼязень Андрій Захтей з дочкою на українському кордоні, 14 червня 2023 року. Суспільне Львів

Колишній політвʼязень Євген Панов розповів, що йому з реабілітацією після російської в'язниці пощастило більше.

"Наше ж звільнення було дуже гучним. 2019 рік, там же ж були перші полонені наші моряків. Нас привезли, так. Ми були в Феофанії, в цій депутатській лікарні. Тобто, у нас увага була. Були дуже медійні. Ну це нам так пощастило. А є люди, які, на жаль, не мають такої уваги", — зазначив колишній бранець Кремля.

Виписку з реєстру про те, що він політв'язень, Євген Панов отримав у лютому цього року. Довелося звертатися до суду, в адміністративному порядку розгляд тривав рік, допомагали юристи з "Об'єднання родичів політв'язнів", оскільки сам він перебував на фронті.

"Бюрократія в нас дуже велика. І людині потрібно все доводити, що вона була в полоні там. Треба було мабуть з’їздити в ФСБ та взяти довідку, що я в них в полоні перебував", — наголосив Євген Панов.

Політв'язень Євген Панов з дружиною Катериною під час урочистої його зустрічі, на Площі Героїв, у Запоріжжі, 21 вересня 2019 року
Політв'язень Євген Панов з дружиною Катериною під час урочистої його зустрічі, на Площі Героїв, у Запоріжжі, 21 вересня 2019 року. Фото: УНІАН

Виписка з реєстру необхідна, зокрема, для зарахування часу ув'язнення до пенсійного стажу. Юристка Катерина Левченко зазначила, що останнім часом рішення міжвідомчої Комісії люди чекають довго, адже після повномасштабного вторгнення вона розглядає справи політв'язнів, військовополонених та цивільних, а це тисячі звернень.

"Комісія наскільки перевантажена, що вона приймає рішення про встановлення факту або непідтверження встановлення факту впродовж кількох місяців. Тобто після подання заяви люди можуть три-чотири місяці не знати взагалі чи їх заява прийнята, чи вона розглянута. Інколи заяви губляться і через цей час люди дізнаються, що треба знову подавати. Не всі, хто був в незаконному ув'язненні готові проходити цей бюрократичний процес", — наголосила Левченко.

За словами юристки, родини політв'язнів мають право і на відшкодування державою витрат на адвокатів, які захищають або навідують у в'язницях політбранців. Це рішення теж має ухвалити Міжвідомча комісія. Йдеться про 53 тисячі гривень у рік.

"Щоб мати зв'язок з рідною людиною, для того щоб дізнатися в якому вона стані. Це насправді інколи єдиний варіант членам сім'ї поспілкуватися з рідною людиною, яка перебуває в ув'язненні через російського адвоката. Вони дуже дорогі, максимальна компенсація на рік це 53 тисячі. Це дуже мало. І спочатку їх треба десь знайти і витратити, щоб потім, можливо, держава компенсувала", — наголосила Катерина Левченко.

Юристи і правозахисники розповідають, що процедуру внесення до Реєстру людей, щодо яких встановлено факт несвободи через російську агресію, варто спростити.

У письмовому коментарі Суспільному Крим Мінреінтергації відповіло, що наразі питання спрощення процедури не розглядається. Торік у листопаді відомство повідомляло, що в ув'язненні та російському полоні перебувають 4 тисячі 337 українців. Це ті, кого вдалось ідентифікувати та внести в Реєстр.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook

На початок