Російське законодавство передбачає участь у судових процесах не тільки дипломованих адвокатів, а й громадських захисників, які можуть представляти інтереси підсудних, не маючи юридичної освіти.
В окупованому Криму цю норму використали для захисту тих, хто опинився під російськими репресіями. Суспільне Крим розповідає, як на півострові вже шість років працює школа громадських захисників.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Адвокатів недостатньо"
У 2017 році літній активіст кримськотатарського національного руху Сервер Караметов вийшов до окупаційного Верховного суду Криму з плакатом "Наші діти — не терористи". Одиночний пікет був єдиною можливою формою протесту проти масових обшуків та арештів в оселях кримських татар. За це "суд" відправив пенсіонера до ізолятору тимчасового утримання на 10 діб. За кілька днів ще кілька старійшин вчинили так само. Ще за два місяці на кримські дороги з протестами вийшли понад сотню людей.
"Це була ціла серія одиночних пікетів з аналогічними плакатами. Вже тоді виникло чітке розуміння того, що держава (Росія — ред.) не зупиниться на переслідуванні лише Сервера Караметова. Адміністративному переслідуванню піддадуть всіх тих, хто вийшов на одиночні пікети. Аналіз ситуації показав — та кількість адвокатів, правозахисників, юристів, які працювали в Криму і надавали юридичну допомогу постраждалим за власні погляди, переконання, недостатньо", — пригадала юристка Ліля Гемеджи.
Саме після цих подій у правозахисниці виникла ідея створення школи громадських захисників. Російське законодавство, яке через окупацію поширюється і на Крим, передбачає для затриманих право на захисника. Ним може стати не лише адвокат, а й будь-яка інша людина, не обов'язково мати юридичну освіту.
"На одному з публічних засідань "Кримської солідарності" (громадська організація — ред.) я запропонувала навчити всіх, хто готовий брати участь у судових засіданнях в якості захисника", — сказала вона.
Понад 20 людей різного віку захотіли пройти таке стажування. Лише у кількох з них була незакінчена юридична освіта, а решта — вчителі, лікарі, інженери, прийшли в школу з геть іншим багажем знань.
Репортерка Альона Савчук працювала на півострові два з половиною роки та впевнена, що поява такої школи була неминучою, а елементарну юридичну освіту повинні мати усі.
"Тому, що Крим — це місце, де закон використовують не для твоєї безпеки, не для твого захисту та відстоювання твоїх прав, а маніпулюють ними так, щоб підставити тебе в найбільш вразливе становище", — зазначила вона.
"Не зміг себе відстояти"
У 2017 році Айдер Сулейманов з невеликого селища в Джанкойському районі опинився в ситуації, коли він потребував термінового правового захисту. Він, як і Сервер Караметов, вийшов на одиночний пікет, але простояти зміг менше, ніж пів години – його затримали співробітники "поліції".
"Я вирішив тоді висловити свою думку публічно, мирно, не заважаючи при цьому ні людям, ні пішоходам, ні транспорту. Зіштовхнувшись з тим, що правоохоронці доставили мене до відділку поліції, вимагали відбитки пальців, слину на аналіз ДНК, я не зміг грамотно та твердо себе відстояти. Ці обставини спонукали мене вивчати свої права", – розповів Сулейманов.
Він займається сільським господарством — вирощує овочі на своїй земельній ділянці, підпрацьовує шофером. Коли почав відвідувати тренінги, купив ноутбук і принтер.
"Навіть коли я працюю фізично, руками, вуха та очі у мене вільні. Дружина та діти звикли, що я дивлюсь різні судові засідання на YouTube. Слухаю аудіокниги з права. Остання з книг "Теорія держави та права" — це матеріал для майбутніх юристів, які лише починають. Вона об'ємна, понад півтори тисячі сторінок. За місяць я кілька сотень сторінок на слух вивчив... На кухні у мене тепер куточок, в якому я не заважаю дітям, коли вони сплять, де можу усамітнитись, щоб попрацювати з документами. Мій сільський міні-офіс", — розповів кримський татарин.
Його дружина Аліє Сулейманова вважає, що у нього завжди було бажання вчитись, а після затримання воно лише посилилось. Незважаючи на те, що потрібно постійно наглядати за п'ятьма дітьми, вирішила його не зупиняти.
"Тільки іноді злюсь, кажу йому, витягни трішки один навушник, я щось кажу, а він мене не чує", — додала Сулейманова.
За 9 років лише кілька винятків
Кримські адвокати підготували спеціальну стартову програму, яка складається з 10 тренінгів. Ідея майже одразу переросла в роботу, адже після масових пікетів у 2017 році на їхніх письмових столах з'явились товсті папки з десятками адміністративних справ. Тоді у СІЗО на їхню допомогу чекали політичні в'язні з кримінальними справами, тому мусили навчитись розподіляти навантаження.
"Ми навчили громадських захисників користуватись базовими принципами роботи в судах, юридичної допомоги, і до того моменту, коли основну масу людей, які брали участь в одиночних мітингах, притягували до адміністративної відповідальності, в нас вже були готові люди, які могли їх захищати", — пригадує адвокатка Ліля Гемеджи.
Склад цієї неформальної школи постійно змінювався. Захисники проводили та розробляли нові тренінги, створювали зразки клопотань, аналізували помилки попередніх засідань. Айдер Сулейманов називає їх своїми першими вчителями і часто звертається по допомогу навіть посеред ночі.
"Просто посеред засідання можна до них написати, проконсультуватися. Десь покажуть зразки клопотань, десь посилання на нормативи дадуть. Я відчуваю, що в наші сили вірять", — розповідає громадський захисник.
Під час розгляду кримінальних справ суддя може дозволити родичу чи іншій людині стати громадським захисником. Втім, окупаційні судді здебільшого відмовляють у такому. Вони стверджують, що допуск ще одного захисника — це право, а не обов'язок "суду" і вказують на наявність у політичних в'язнів професійного адвоката.
За понад 9 років окупації Криму було лише кілька винятків. Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент був захисником Володимира Балуха та Владислава Єсипенка. Російський правозахисник Олександр Подрабінек брав участь у справі кримськотатарського політика Ільмі Умерова.
Права захищати своїх чоловіків на рівні з адвокатами домоглися і дружини Нарімана Джелялова та братів Асана й Азіза Ахтемових. Вони рік могли бачитися з ними в СІЗО саме завдяки статусу громадських захисниць.
Незручності для "системи"
Ліля Гемеджі впевнена, що нині в Криму існує команда людей, яка готова в будь-який момент увійти в судові процеси з адміністративних справ в якості захисників.
"Вони знають про недоліки в протоколах поліції, завдяки чому їх можна скасувати чи повернути. Знають, які необхідно вносити клопотання, як використовувати міжнародне право. І, власне, це у них гарно виходить. Тому що ми все частіше бачимо, що їх не хочуть допускати до судових засідань, щоб було простіше переслідувати в адміністративному порядку. Вони спричиняють багато незручностей правоохоронній системі, яка часто діє поза законом", — сказала адвокатка.
Так, у грудні 2020-го окупаційний Центральний районний суд Сімферополя закрив адміністративну справу проти кримськотатарського журналіста Вілена Темер'янова, звинуваченого в "організації мітингу" під час зйомки вироку співвітчизникам. Його інтереси представляли громадські захисники Сервер Чолакчік, Сейтосман Каралієв і Ленур Сефлаєв.
Водночас Сулейманов розповів, як оскаржував незаконне затримання і в 2021 році домігся перекладача для активіста Владлена Сейдалієва. Проте "суддя" все одного його оштрафував.
"Затримали його (Сейдалієва — ред.) у досить грубій формі. Йому пошкодили кілька ребер, облаяли, завдали ударів по нирках. Він прийшов у відділок поліції, щоб вести прямий етер на своїй сторінці у Facebook і розповісти про масове затримання людей біля будівлі ФСБ. Вони зібралися, бо були схвильовані черговими обшуками і зникненням людей. Вів стрім буквально 10-15 секунд і в прямому етері його скрутили. У протоколі написали, що він "брав участь у масовому заході", а це навіть близько не відповідає дійсності", — зазначив він.
Громадський захисник завантажив тоді запис стріму, перекинув на флешку та підготував клопотання. Судовий процес за адміністративним протоколом Сейдалієва Сулейманов почав з того, щоб його підзахисному надали перекладача з російської на кримськотатарську.
"Суддя сприйняв це клопотання в досить агресивній формі. Сказав, що мій підзахисний навчався в російськомовній школі і розуміє російську мову. Проте це право було задоволено. Коли суддя вийшов до нарадчої кімнати, він так гучно зачинив двері, що якби якісь картини висіли на стінах, вони би попадали. Він вимушено призначив засідання на іншу дату", — зауважив кримський татарин.
Брак диплома
Найбільшим недоліком у роботі громадські захисники вважають відсутність диплома про освіту. Це не лише стає причиною зневажливого ставлення до їхньої роботи, а й суттєво звужує їхні можливості. Їм складно входити в кримінальні процеси, на відміну від адвокатів, їх не допускають до будівель "правоохоронних органів" і ФСБ, зокрема в момент затримання людей.
Водночас громадський захисник із Судака Сейтосман Каралієв упевнений, що без юридичного документа в нього більше шансів працювати автономно.
"Одного разу я не втримався і звинуватив суддю в тому, що вона займається свавіллям. Вона від подиву перепитала: це я її зараз звинуватив? Адвокат, дотримуючись субординації, не може собі таке дозволити, а якщо дозволить, то до нього можуть застосувати заходи", — пояснив Каралієв.
Він нагадав, що влітку 2022 року у Криму позбавили ліцензій одразу трьох адвокатів, включно з ініціаторкою створення школи захисників — Лілею Гемеджі.
Савчук вважає, що тільки багаторічна щоденна робота відточує навички у спілкуванні зі "судом". Але в появі правозахисної школи бачить практичний приклад згуртування людей у боротьбі за свої права. Їй вдалося побувати на кількох судових засіданнях за участю громадських захисників.
"Звісно краще, щоб людина мала грамотного адвоката, який натренований за професією, роками в цьому вариться і це його основна робота. Але їх не вистачає, тому це краще, ніж нічого, і дає явно більше шансів, щоб захистити себе в судах та інших інстанціях", — зауважила вона.
Кілька випускників кримської школи громадських захисників хочуть здобути професійну юридичну освіту.
"У 2020 році, в принципі, я вже планував їхати в Херсон подавати документи, намагатися вступити на заочне навчання. Родичі та друзі обіцяли підтримати фінансово — і з навчанням, і з дорогою. Завадили спочатку коронавірусні обмеження, а потім події лютого 2022 року", — розповів Сулейманов.
Законодавство України та Росії відрізняється, але захисник пояснює, що основи випливають з однієї правової системи. Вибір на користь українського вишу дозволив би йому уникнути тиску під час навчального процесу через його правозахисну діяльність. Студенти-активісти неодноразово отримували попередження з боку педагогів і викладачів за публічне висловлення думки або за участь у політично мотивованих судових засіданнях.
Захищати людей у Криму необхідно
Сейтосман Каралієв брав участь у десятках адміністративних справах проти кримських активістів. Він вважає, що "закон у таких випадках не працює", але продовжує виїжджати на судові засідання.
"У нетиповій ситуації незнання викликає в людини паніку. Я впевнений, що така школа захисників принесла користь багатьом", — сказав Каралієв.
У свою чергу, Сулейманов майже не вірить, що зможе "достукатися" до нинішніх "суддів" у Криму, але не хоче пасивно миритися з переслідуваннями своїх співвітчизників.
"Судді — це теж люди. У них є слух, зір, розум. Але намагатися донести щось до них майже марно, для них це просто бюрократія. Людей на 20 років саджають. Що для них 30 тисяч штрафу чи 10 діб? У поліції протокол написали, суд його розглянув і затвердив. Лише озвучивши судді аргументи і докази, можна поставити під сумнів версію поліції або ФСБ. Ось це бажання зняти із затриманих і обвинувачених клеймо "терориста" або "екстреміста" дає сили їздити, готуватися, писати, читати, слухати", — наголосив він.
Водночас Гемеджі переконана, що російське правосуддя продовжить виносити несправедливі вироки жителям півострова і що це може ще нескоро змінитися. Але зауважила, що захищати людей у Криму необхідно.
"Без проходження всіх інстанцій неможливе звернення до міжнародних інституцій. А наша кінцева мета — звернення саме туди", — додала вона.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook
